Торговиця (Городенківський район)

село Торговиця
Герб	Прапор
	Літературно-меморіальний музей Леся Мартовича
Країна	Україна
Область	Івано-Франківська область
Район/міськрада	городенківський
Рада/громада	Торговицька сільська рада
Код КОАТУУ	2621685801
Основні дані
Засноване	1410
Населення	2100
Площа	48,226 км²
Густота населення	85,01 осіб/км²
Поштовий індекс	78161
Телефонний код	+380 03430
Географічні дані
Географічні координати	48°35′44″ пн. ш. 25°26′20″ сх. д. / 48.59556° пн. ш. 25.43889° сх. д.Координати: 48°35′44″ пн. ш. 25°26′20″ сх. д. / 48.59556° пн. ш. 25.43889° сх. д.
Водойми	р. Вікнівка
Місцева влада
Адреса ради	78161 Івано-Франківська область, Городенківський район, с. Торговиця, вул. Шевченка, 38, тел. 59-2-46
Сільський голова	Новосельський Іван Іванович
Карта
	Торговиця
	Торговиця

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Торговиця.

Торго́виця — село Городенківського району Івано-Франківської області. Повна назва населеного пункту — Торговиця Пільна. Орган місцевого самоврядування — Торговицька сільська рада. Кількість мешканців — 1864 осіб.

Опис[ред. • ред. код]

Село Торговиця розташоване на південь від районного центру Городенка на віддалі 9-ти кілометрів.

Історія[ред. • ред. код]

Вперше село згадується в документі 1410 року.

24 листопада 1435 року шляхтич Свансько з Торговиці судився в галицькому суді^[1].

В 1720-х тут діяв загін опришків, очолений ватажком Макаревичем.

У 1885—1886 мешканці села виступали проти шарварків.

У 1921 селяни Торговиці бойкотували перепис населення.

Пам'ятники[ред. • ред. код]

Лесю Мартовичу,
Т. Г. Шевченку,
могила вояків УПА,
пам'ятник воїнам односельчанам.
пам'ятний знак на честь 600-річчя села.

Пам'ятки місцевого значення[ред. • ред. код]

Церква Різдва Пресвятої Богородиці (фото 2009 р.)

Літературно-меморіальний музей Леся Мартовича (дер.); 19 ст.; реєстр. номер 685.
Хата музей Леся Мартовича. На вулиці Леся Мартовича
Церква Різдва Пресвятої Богородиці (дер.); 1924 р.; реєстр. номер 708.

Соціальна сфера[ред. • ред. код]

У Торговиці працює ЗОШ І — ІІІ ступенів ім. Л. Мартовича, клуб, бібліотека, літературно-меморіальний музей Леся Мартовича.

Економіка[ред. • ред. код]

Основні сфери зайнятості: приватні підприємства, зайнятість на цегельному заводі, ведення індивідуального господарства, державні установи, 37 % — заробітчанство.

Нa території села на даний час функціонує: база по переробці та фасуванню соняшника «Хрустунчик» (працює 50 чоловік); база по переробці та фасуванню соняшника «Горобчик» (40 чоловік); цегельний завод (65 чоловік); — 3 фермерські господарства.

Відомі люди[ред. • ред. код]

У селі народилися[ред. • ред. код]

Абрагамович Давид (1839–1926) — громадсько-політичний діяч вірменського походження.
Мартович Лесь (1871–1916) — український письменник та громадський діяч.
Марчук Василь Васильович (* 1961) — український політолог і письменник.

Символіка[ред. • ред. код]

Герб — щит скошений справа, у верхньому пурпуровому полі золотий ріг достатку, з якого висипаються різні плоди, у нижньому зеленому — золота криниця. Поділ щита вказує на характерне географічне розташування села вздовж русла річки Тополівка та торговельного шляху з південного сходу на північний захід. Золотий ріг достатку є символом добробуту, багатства і торгівлі, вказує на назву поселення та відображає торги, які тут відбувалися. Криниця символізує колодязі, які були на торговищах.

Герб, згідно з правилами сучасного українського місцевого герботворення, вписано в декоративний картуш, увінчаний золотою сільською короною, що свідчить про статус поселення. Під щитом можна додавати стрічку з назвою села та датою першої згадки.

Прапор — квадратне полотнище, що складається з двох рівновеликих горизонтальних смуг — верхньої малинової та нижньої зеленої. Запропонований проект прапора несе елементи та кольори герба й повністю відповідає вексилологічним вимогам та історичній традиції. Прапор може застосовуватися з додатковим горизонтальним кріпленням як хоругва — у приміщенні.

Затверджена 1 липня 2010 р. рiшенням сесії сільської ради.