Незвисько
| село Незвисько | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Івано-Франківська область | ||||
| Район/міськрада | Городенківський район | ||||
| Рада | Незвиська сільська рада | ||||
| Код КОАТУУ | 2621682301 | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1358 | ||||
| Населення | 800 | ||||
| Площа | 15,891 км² | ||||
| Густота населення | 50,34 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 78118 | ||||
| Телефонний код | +380 03430 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 48°46′09″ пн. ш. 25°15′19″ сх. д.H G O | ||||
| Водойми | р. Дністер, р. Хотимирка, п. Воронів | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | Незвисько, вул. Галицька, 32 | ||||
| Карта | |||||
  Незвисько | |||||
 Незвисько | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
Не́звисько — село в Україні, у Городенківському районі Івано-Франківської області.
Розташоване на правому березі річки Дністер, за 24 км від районного центру. Через село проходить шосе. Незвиській сільській раді також підпорядковане село Воронів.
Населення[ред. | ред. код]
Населення — 800 осіб.
Географія[ред. | ред. код]
У селі потік Воронів впадає у річку Хотимирку.
Історія[ред. | ред. код]
На території села виявлено 5 пізньопалеолітичних стоянок, поселення перших неолітичних землеробів культури лінійно-стрічкової кераміки, трипільської культури, доби бронзи, скіфських часів, черняхівської культури та давньоруської доби[1].
У писемних джерелах село вперше згадується 12 березня 1436 року під назвою Незвище (Nyeswyescze)[2].
1703 року опришки загону І. Пискливого розправилися з місцевими можновладцями.
За словами начальника Служби автомобільних доріг Івано-Франківської області Василя Буджака, у листопаді 2016 року на завершальній стадії перебували ремонтні роботи на автомобільному мості через річку Дністер[3].
Релігія[ред. | ред. код]
Є мурована церква Вознесіння Господнього 1868 року будови (УПЦ КП). Настоятель — протоієрей Михайло Возняк.
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
У селі є середня загальноосвітня школа, бібліотека, клуб.
Символіка[ред. | ред. код]
Має свої офіційно затверджені у 1998 році герб] і хоругву.
Галерея[ред. | ред. код]
Вигляд на міст через Дністер, 2010
Меморіал на честь загиблих радянських вояків під час Другої світової війни
Курган Українським січовим стрільцям, відновлений 1990 року
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Микола Антоневич — педагог, історик, громадський діяч[4].
Дідичі[ред. | ред. код]
- Микола Василь Потоцький[5].
- Іґнацій (бл. 1715—1765[6]) і його небіж (братанок) Вінцентій Гавел (бл. 1744—27.9.1787[7]) Потоцькі[5].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Незвисько — село, скарби якого стали хрестоматійними для світової археології
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie. T. 12, s.7, № 74
- ↑ Брухаль Г. Постачання матеріалів не встигає за темпами робіт // Голос України. — 2016. № 220 (6474) (18 листопада). — С. 11.
- ↑ Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму. — Львів : Тріада плюс, 2010. — іл. — С. 116. — (Львівська сотня). — ISBN 978-966-486-089-2.
- ↑ а б Skrzypecki Т. Н. Potok Złoty na tle historii polskich kresów południowo-wschodnich. — Opole : Solpress, 2010. — S. 78—79. — ISBN 978-83-927244-4-5. (пол.)
- ↑ Ignacy Potocki h. Pilawa (Złota) (ID: 5.396.105). (пол.)
- ↑ Wincenty Gaweł Potocki h. Pilawa (Złota) (ID: 3.373.625). (пол.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Niezwiska // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 384. (пол.) — S. 384.
Посилання[ред. | ред. код]
Відео[ред. | ред. код]
- Незвисько // «Свій край, як рай». ТРК «Карпати»
- Ремонт Незвиського мосту // YouTube, 19 липня 2016 р.
- Розпочався ремонт моста через Дністер між селами Незвисько і Лука Городенківського району // YouTube, 25 липня 2016.
- 110 км велосипедом: Городенка-Незвисько-Золотий Потік-Язловець-Устечко-Городенка // YouTube, 1 червня 2017.
| ||||||||||||||
