Убивство Павла Шеремета

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Убивство Павла Шеремета
Sheremet at Open Library debate 140928 (2).jpg
Місце атаки Київ Україна Україна
Мета атаки політичне вбивство
Дата 20 липня 2016
07:45
Спосіб атаки підрив авто
Зброя вибухівка
Загиблі Павло Шеремет
Вбивці невідомий

Павло Шеремет був відомим білоруським, російським та українським журналістом. Загинув зранку 20 липня 2016 року в центрі Києва у результаті підриву автомобіля, яким він керував. Попри значний суспільний та міжнародний резонанс, станом на червень 2020 справу про вбивство Шеремета не розкрили.

Обставини злочину[ред. | ред. код]

Вранці в середу 20 липня 2016 року Шеремет виїхав з дому на ранковий ефір своєї передачі на Радио Вести[1]. О 7:45, коли він зупинився на перехресті вулиць Хмельницького та Івана Франка, автомобіль, яким він керував, вибухнув[2].

Причиною вибуху став вибуховий пристрій потужністю 500 г у тротиловому еквіваленті[3], закладеного минулої ночі невідомою особою; саму вибухівку було розміщено біля місця водія[4]. Вибуховий пристрій містив гексоген, складався з елементів протипіхотної міни МОН-50 та електродетонатора ЕДП[5]. Від отриманих травм Шеремет помер у авто швидкої допомоги[6]. Причиною смерті було названо мінно-вибухову травму та критичну крововтрату, несумісні з життям, а вибух було скеровано так, щоб уразити саме водія автомобіля[7].

На місці злочину майже одразу опинилася знімальна група 17 каналу, яка зафіксувала, що після вибуху Шеремет був живий[8]. Швидка поява знімальної групи викликала підозри, однак, редакція каналу заявила, що її співробітники опинилися на місці вибуху випадково, оскільки того ж ранку вони намагалися взяти коментар у мера Києва Віталія Кличка, який жив неподалік[9]. 10 співробітників каналу було допитано[10].

22 липня сайт Обозреватель оприлюднив відеозапис імовірних виконавців убивства. На відео з фрагментами записів камер спостереження поблизу будинку, де жив Шеремет, зафіксовано чоловіка й жінку, які вночі 20 липня провели підготовку та заклали вибухівку в автомобіль. Відповідно до відео, вибуховий пристрій було закладено о 2:40 ночі[11].

Офіційно було повідомлено про дві основні версії вбивства журналіста: його професійну діяльність та вбивство з метою дестабілізації ситуації в Україні та, зокрема, у Києві[12]. Радник міністра внутрішніх справ Зорян Шкіряк також додав третю версію подій, що вбивство Шеремета могло статися через його неприязні стосунки з певними особами[13]. Через той факт, що автомобіль Subaru, котрим керував Шеремет належав його цивільній дружині, керівнику порталу Українська правда, Олені Притулі, було висловлено припущення про невдалий замах на неї[14]. 22 липня оперативна група заявила, що основна версія вбивства — професійна журналістська діяльність[15].

Офіційні розслідування[ред. | ред. код]

Місце загибелі Шеремета на розі вулиць Хмельницького та Франка

2017—2018[ред. | ред. код]

За фактом загибелі Шеремета Слідчим комітетом управління НПУ почато кримінальне провадження за п. 5 ч. 2 с. 115 ККУ (умисне вбивство, вчинене способом небезпечним для життя багатьох осіб)[16]. На вимогу президента Порошенка для розслідування було створено оперативну групу за участі співробітників НПУ, Генпрокуратури, СБУ та представників ФБР США[17]. Представники ФБР, зокрема, брали участь в аналізі вибухівки, автоекспертизі та дослідженні відеоматеріалів[18].

У ході розслідування було з'ясовано, що у листопаді 2015 року Павло Шеремет та Олена Притула підозрювали, що за ними ведеться стеження[19]. Організатором стеження низки ЗМІ назвала заступника голови Національної поліції Вадима Трояна, проте Міністерство внутрішніх справ у ході службової перевірки не виявило ознак його причетності[20]. На запит видання Українська правда Служба безпеки України відмовилася повідомляти, чи проводили її працівники стеження за Шереметом і Притулою, пославшись на норми чинного законодавства[21].

4 серпня було надано перший офіційний звіт у справі. Зокрема, було офіційно повідомлено, що слідство розглядає 4 основні версії убивства Шеремета: неприязні стосунки, професійна діяльність, дестабілізація ситуації та замах на Олену Притулу. Також повідомлено про вилучення понад 140 терабайтів відео з понад 150 камер спостереження та підтверджено підозру у виконанні злочину особами з відео, опублікованого 22 липня[3].

На вимогу слідства суд задовольнив клопотання правоохоронних органів на доступ до банківської скриньки Шеремета[22], до документів Української правди та 17 каналу у Пенсійному фонді у справі вбивства журналіста[23], а також до інформації мобільних операторів[24].

2019[ред. | ред. код]

13 грудня представники ГПУ заарештували кількох підозрюваних у вбивстві, про підозри яким раніше не було відомо широкому загалу. Ними зокрема виявились:

Арешти викликали широкий резонанс в суспільстві, адже підозрювані є відомими особистостями й пов'язані з Російсько-українською війною[28]. Зокрема, про невинуватість Яни Дугарь заявила народна депутатка, відома волонтерка та доброволець ООС Яна Зінкевич[29]. Адвокати Юлії Кузьменко подали апеляцію щодо обрання запобіжного заходу для неї, аргументуючи це тим що рішення щодо арешту було ухвалено з порушенням процесуального закону[30].

Справа за звинуваченням Антоненка, Дугарь та Кузьменко розглядається в Печерському районному суді Києва, суддею призначено скандального суддю Сергія Вовка, який раніше був суддею в двох справах, які в 2012 році були визнані Європарламентом та Європейським судом з прав людини переслідуваннями за політичними мотивами[31][32][33][34]. У 2015—2016 роках Вовк був відсторонений від посади Вищою кваліфікаційною комісією суддів[31][35]. Його підозрювали у тому, що він, зловживаючи службовим становищем та навмисно порушуючи вимоги закону, постановив завідомо неправосудне рішення у цивільній справі, незаконно позбавивши громадянина права власності на належне йому майно[31].

Прокурором у справі є Олександр Лукашенко, який не пройшов переатестацію[36]. Згідно з опублікованим в 2017 році розслідуванням, вартість маєтків Лукашенка значно вища за доходи, які отримує правоохоронець і його сім'я. Зокрема, прокурор зміг купити в Києві квартиру за 5 гривень[36][37].

20 грудня судді перенесли засідання щодо оскарження запобіжного заходу для Юлії Кузьменко, у відповідь на це адвокат Владислав Добош і прихильники Юлії відмовились покидати залу засідань, провівши там кілька годин, поки не втрутилися правоохоронці[38].

2020[ред. | ред. код]

В грудні міністр МВС Аваков заявив, що поліції не передали записи з чотирьох камер спостереження, розташованих поблизу місця трагедії. В січні в СБУ заявили, що всі записи з камер було одразу ж отримано[39]. 24 січня Яні Дугарь було змінено запобіжний захід на нічний домашній арешт[40].

Наприкінці лютого слідча група почала розсекречення матеріалів понад 500 пошукових дій у рамках розслідування[41].

21 травня матеріали по Андрію Антоненку, Юлії Кузьменко та Яні Дугарь було виділено в окремі кримінальні провадження і змінено підозри. Антоненко відтоді не проходить у справі, як організатор злочину[42].

У травні 2020-го поліція заявила, що слідство за справою було завершено, і справу готують до передачі до суду. 22 травня захисту підозрюваних було відкрито доступ до матеріалів слідства[43].

2 липня в поліції повідомили, що справа готова для передачі до суду, а початок розгляду залежить від адвокатів підозрюваних, що мають ознайомитися з матеріалами[44]. 13 липня суд залишив під вартою Андрія Антоненка та Юлію Кузьменко, а Яні Дугарь змінив запобіжний захід, дозволивши їй ходити без електронного браслета[45].

16 липня представники МВС заявили, що контакт в Росії міг суттєво вплинути на мотиви вбивства, за місяць до вбивства журналіст їздив до Росії[46]. 20 липня представники МВС заявили про відсутність алібі у Дугарь і на те, що зібрані поліціянтами докази вказують на її причетність до злочину[47]. Також з заяви МВС стало відомо, що за місяць до вбивства Шеремет зустрічався зі своїм роботодавцем, Олександром Клименком, власником «Радіо Вєсті» і колишнім міністром доходів і зборів, який перебуває в розшуку[48].

27 серпня з Юлії Кузьменко було знято електронний браслет для стеження[49]. 28 вересня суд присяжних відмовився відпустити Андрія Антоненка з-під варти[50]. Того ж дня було оприлюднено обвинувачувальний акт, в якому стверджується, що Антоненко, Кузьменко (заклали вибуховий пристрій під машину) та Дугарь (можливо, збирала інформацію про пересування журналіста) об'єдналися в групу і на замовлення невстановлених осіб вбили журналіста. Всі обвинувачені заперечили ці припущення[51].

6 жовтня Апеляційний суд Києва залишив Антоненка під арештом, викликало сутички між його прихильниками та силовиками під стінами суду[52].

2021[ред. | ред. код]

4 січня з'явилася інформація про можливу причетність до замовлення вбивства Шеремета з боку КДБ Білорусі за наказом президента Лукашенка. Було опубліковано записи ймовірних розмов керівництва КДБ Білорусі, де могли обговорювати вбивство. Вони датовані 2012 роком. Окрім Шеремета, на записах тодішній глава КДБ Білорусі Юрій Зайцев обговорює з двома співробітниками спецзагону «Алмаз» варіанти усунення колишніх співробітників спецслужб Білорусі, що стали опонентами режиму Лукашенка і виїхали в Німеччину. Мова йшла про вбивство Олега Алкаєва[de], Володимира Бороданя і В'ячеслава Дудкіна.[53]. Антон Геращенко заявив, що аудіозаписи передали на експертизу[54].

18-19 січня колишній спецназівець Білорусі Ігор Макар дав свідчення українському слідству, він заявив, що його запросила українська сторона для співпраці в розслідуванні вбивства. У Києві Ігор, за власними словами, дав свідчення про причетність білоруських спецслужб до вбивства[55].

2 лютого суд продовжив запобіжні заходи всім фігурантам справи щонайменше до 2 квітня[56].

2022[ред. | ред. код]

12 серпня 2022 відбулось чергове судове засідання. У суд прийшли дитяча кардіологиня Юлія Кузьменко, військовий і співак Андрій Антоненко, військова медсестра Яна Дугарь. Підозрювані категорично заперечують провину. Юлія Кузьменко припустила у інтерв'ю, що засідання буде мати технічний характер, ка якому вибудовуватимуть повістку дня й вирішуватимуть, які інші засідання будуть проходити.[57]

Журналістське розслідування[ред. | ред. код]

Паралельно з офіційним розслідуванням журналістською спільнотою було проведено власне розслідування обставин загибелі Шеремета. 10 травня 2017 року було випущено документальний фільм під назвою «Вбивство Павла», над створенням якого працювали журналісти проєкту Слідство.Інфо та Проєкту розслідування корупції та організованої злочинності.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Вбивство Павла Шеремета: основні версії. BBC Україна. 20 липня 2016. Процитовано 20 липня 2017. 
  2. ЗАГИНУВ ЖУРНАЛІСТ ПАВЛО ШЕРЕМЕТ. Хроніка. Українська правда. 20 липня 2016. Процитовано 20 липня 2017. 
  3. а б Слідство розглядає чотири версії вбивства Павла Шеремета. Детектор медіа. 4 серпня 2016. Процитовано 20 липня 2017. 
  4. Вбивство Шеремета: вибухівка була закладена близько до місця водія. Українська правда. 20 липня 2016. Процитовано 20 липня 2017. 
  5. Для вбивства Шеремета використали елементи протипіхотної міни МОН-50. Українська правда. 8 лютого 2017. Процитовано 12 вересня 2017. 
  6. Шеремет був живий після вибуху - свідок. ТСН. 20 липня 2016. Процитовано 20 липня 2017. 
  7. Метою вбивць був саме Шеремет – слідство. Дзеркало тижня. 21 липня 2016. Процитовано 20 липня 2017. 
  8. 17 канал необычно быстро оказался на месте убийства Шеремета. Інформаційний спротив. 20 липня 2016. Процитовано 20 липня 2017. (рос.)
  9. "17 канал" пояснив, як опинився на місці вбивства Шеремета у перші хвилини. Канал новин 24. 21 липня 2016. Процитовано 20 липня 2017. 
  10. 10 співробітників "17 каналу" викликали на допити у справі про вбивство Шеремета. Цензор.Нет. 19 вересня 2016. Процитовано 20 липня 2017. 
  11. Киллером оказалась женщина: опубликовано видео закладки взрывчатки под автомобиль Шеремета. Обозреватель. 22 липня 2016. Процитовано 20 липня 2017. (рос.)
  12. Президент доручив залучити експертів ФБР та фахівців з країн ЄС до розслідування вбивства журналіста Павла Шеремета. Офіційне інтернет-представництво Президента України. 20 липня 2016. Процитовано 20 липня 2017. 
  13. Шкіряк назвав основні версії вбивства Шеремета. Українська правда. 20 липня 2016. Процитовано 20 липня 2017. 
  14. Чому вбили Павла Шеремета: всі версії. Еспресо. 20 липня 2016. Процитовано 20 липня 2017. 
  15. НАД РОЗКРИТТЯМ ВБИВСТВА ПАВЛА ШЕРЕМЕТА ПРАЦЮЄ ГРУПА З 50 ФАХІВЦІВ. МВС України. 22 липня 2016. Процитовано 20 липня 2017. 
  16. ПРАВООХОРОНЦІ З'ЯСОВУЮТЬ ОБСТАВИНИ ВИБУХУ АВТОМОБІЛЯ В ЦЕНТРІ КИЄВА (ФОТО, ОНОВЛЕНО). МВС України. 20 липня 2016. Процитовано 20 липня 2017. 
  17. ХАТІЯ ДЕКАНОІДЗЕ: ДЛЯ РОЗСЛІДУВАННЯ ВБИВСТВА ПАВЛА ШЕРЕМЕТА СТВОРЕНО ОПЕРАТИВНУ ГРУПУ (ФОТО, ВІДЕО). МВС України. 20 липня 2016. Процитовано 20 липня 2017. 
  18. Генпрокурор розповів,чим ФБР допомогло у справі Шеремета. Українська правда. 25 липня 2016. Процитовано 20 липня 2017. 
  19. Шеремет повідомляв про стеження ще у листопаді - поліція. Корреспондент. 21 серпня 2016. Процитовано 20 липня 2017. 
  20. Справа Шеремета: Нацполіція завершила перевірку про нібито стеження Трояна. Українська правда. 16 серпня 2016. Процитовано 20 липня 2017. 
  21. СБУ відмовилась повідомляти, чи стежила за Шереметом. Українська правда. 12 серпня 2016. Процитовано 20 липня 2017. 
  22. Суд надав слідчим доступ до банківської скриньки Шеремета. Українська правда. 22 серпня 2016. Процитовано 20 липня 2017. 
  23. Суд надав слідчим доступ до документів Української правди та 17 каналу. Українська правда. 16 вересня 2016. Процитовано 20 липня 2017. 
  24. Справа Шеремета: Слідство збирає дані, що ведуть до добровольців. Українська правда. 20 жовтня 2016. Процитовано 20 липня 2017. 
  25. Дугарь відправили під домашній арешт. РБК-Україна (рос.). Процитовано 14 грудня 2019. 
  26. Вбивство Шеремета: суд арештував Кузьменко. РБК-Україна (рос.). Процитовано 14 грудня 2019. 
  27. Суд заарештував Антоненка. РБК-Україна (рос.). Процитовано 14 грудня 2019. 
  28. Справа Шеремета: Кузьменко взяли під варту (оновлено). Радіо Свобода (укр.). Процитовано 14 грудня 2019. 
  29. Зінкевич показала ще один документ, який може свідчити про алібі підозрюваної в справі Шеремета. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 14 грудня 2019. 
  30. Суд завтра розгляне апеляцію на арешт підозрюваної у вбивстві Шеремета. РБК-Україна (рос.). Процитовано 19 грудня 2019. 
  31. а б в Підозрюваних у справі Шеремета судить скандальний суддя Вовк: що про нього відомо. bykvu.com. Букви. Процитовано 20 грудня 2019. 
  32. Резолюція Європейського Парламенту 994_a89 від 24.05.2012 (про дотримання законодавства щодо прав людини та запровадження базових стандартів ОБСЄ). zakon.rada.gov.ua. Процитовано 20 грудня 2019. 
  33. Справа «Василь Іващенко проти України» (Заява № 760/03). zakon.rada.gov.ua. Процитовано 20 грудня 2019. 
  34. Справа «Луценко проти України» (Заява № 6492/11). zakon.rada.gov.ua. Процитовано 20 грудня 2019. 
  35. Скандального суддю Вовка відсторонили від роботи. tsn.ua. ТСН. 4 квітня 2016. Процитовано 20 грудня 2019. 
  36. а б Прокурор у справі вбивства Шеремета не пройшов переатестацію. zaxid.net. Процитовано 20 грудня 2019. 
  37. Лукашенко Олександр Олександрович. Prosud.info. Процитовано 20 грудня 2019. 
  38. Справа Шеремета: судді поскаржилися на тиск захисника підозрюваної. РБК-Україна (рос.). Процитовано 10 січня 2020. 
  39. Вбивство Шеремета: СБУ заперечує заяву Авакова, що поліції не передали записи з камер. 24 канал. Процитовано 11 січня 2020. 
  40. Вбивство Шеремета: суд пом'якшив міру запобіжного заходу Дугарь. РБК-Україна (рос.). Процитовано 24 січня 2020. 
  41. Слідство розсекречує понад 500 матеріалів по справі Шеремета. РБК-Україна (рос.). Процитовано 26 лютого 2020. 
  42. Слідство змінило підозру фігурантам справи Шеремета. РБК-Україна (рос.). Процитовано 23 травня 2020. 
  43. Нацполіція готує справу Шеремета до суду, захисту відкрили доступ до матеріалів. РБК-Україна (рос.). Процитовано 23 травня 2020. 
  44. Справа Павла Шеремета готова для передачі до суду . www.npu.gov.ua. Процитовано 2 липня 2020. 
  45. Справа Шеремета: з підозрюваної Яни Дугарь знімуть електронний браслет. www.unian.ua (укр.). Процитовано 13 липня 2020. 
  46. Вбивство Шеремета: на мотив міг вплинути його контакт в Росії. РБК-Україна (рос.). Процитовано 16 липня 2020. 
  47. Вбивство Шеремета: в МВС заявили про відсутність алібі у Дугарь. РБК-Україна (рос.). Процитовано 20 липня 2020. 
  48. МВС про можливі мотиви вбивства Шеремета: зв'язки, контакти і громадянство. РБК-Україна (рос.). Процитовано 20 липня 2020. 
  49. З підозрюваної по справі Шеремета зняли електронний браслет. РБК-Україна (рос.). Процитовано 27 серпня 2020. 
  50. Справа Шеремета: суд відмовився відпустити Антоненко з-під варти. РБК-Україна (рос.). Процитовано 28 вересня 2020. 
  51. У справі Шеремета оголосили обвинувальний акт. РБК-Україна (рос.). Процитовано 28 вересня 2020. 
  52. Суд залишив Антоненко під арештом. відбулися сутички з силовиками. РБК-Україна (рос.). Процитовано 6 жовтня 2020. 
  53. Білоруські спецслужби обговорювали вбивство Шеремета. РБК-Україна (рос.). Процитовано 7 січня 2021. 
  54. В Україні проводять експертизу голосів із "білоруських плівок" по справі Шеремета. РБК-Україна (рос.). Процитовано 7 січня 2021. 
  55. Справа Шеремета: колишній білоруський офіцер дав показання в Україні. РБК-Україна (рос.). Процитовано 19 січня 2021. 
  56. Суд продовжив запобіжні заходи всім фігурантам справи Шеремета. РБК-Україна (рос.). Процитовано 2 лютого 2021. 
  57. gazeta.ua. 12.08.2022 https://gazeta.ua/articles/kiev-life/_sprava-seremeta-antonenko-dugar-i-kuzmenko-vpershe-z-24-lyutogo-prijshli-v-sud-onovleno/1105718 Пропущений або порожній |title= (довідка). 

Посилання[ред. | ред. код]