Аваков Арсен Борисович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Арсен Борисович Аваков
вірм. Արսեն Բորիսի Ավագով
Арсен Борисович Аваков

Нині на посаді
На посаді з27 лютого 2014
Президент  Олександр Турчинов (в.о.)
Петро Порошенко
Володимир Зеленський
Прем'єр-міністр  Арсеній Яценюк
Володимир Гройсман
Олексій Гончарук
ПопередникВіталій Захарченко

Час на посаді:
4 лютого 2005 — 5 лютого 2010
ПрезидентВіктор Ющенко
ПопередникСтепан Масельський
НаступникВолодимир Бабаєв (в. о.)

Народився2 січня 1964(1964-01-02) (55 років)
Flag of the Azerbaijan Soviet Socialist Republic (1956–1991).svg Баку, Азербайджанська РСР, СРСР
ГромадянствоСРСР СРСРУкраїна Україна
Національністьвірменин
Політична партіяНародний фронт
БатькоБорис Суренович Аваков (1936—1995)
МатиТетяна (Тані) Матвіївна Габараєва (1935—2002)
ДружинаІнна
Дітисин Олександр (1988 р. н.)
Нагороди
Заслужений економіст України
avakov.com
Арсен Борисович Аваков на сайті Верховної Ради

Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Lesser Coat of Arms of Ukraine.svg Народний депутат України Україна
7-го скликання
ВО «Батьківщина» 12 грудня 2012 17 березня 2014
8-го скликання
Народний Фронт 27 листопада 2014 2 грудня 2014

Картка на сайті Верховної Ради України

Арсе́н Бори́сович Ава́ков (вірм. Արսեն Բորիսի Ավակով, нар. 2 січня 1964(19640102)Баку, Азербайджанська РСР) — український політичний і громадський діяч. Міністр внутрішніх справ України з 27 лютого 2014 року, перепризначений 29 серпня 2019 року[1].

Голова Харківської облдержадміністрації (з 4 лютого 2005 за 5 лютого 2010 року), колишній депутат Харківської облради. Член РНБО з 25 травня 2007 по 21 січня 2008[2][3], Організаційного комітету з підготовки та проведення в Україні фінального турніру чемпіонату Європи 2012 з футболу з 24 квітня до 8 травня 2007 р.[4][5], Національної ради з питань взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування[6]. Народний депутат України 7-го і 8-го скликань. В.о. міністра внутрішніх справ України з 22 лютого 2014 року

Заслужений економіст України. За даними журналу «Фокус» на 2012 рік, займав 70-те місце у списку найбагатших людей України зі статками у 189,0 млн $[7]. Член партії «Народний фронт», голова її Харківської обласної організації, блогер[8].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у селищі ім. Кірова[9] (Кіровський, нині — Бінагадинський район) в Баку у сім'ї військовослужбовця.

З 1966 постійно мешкає в Україні. За національністю — вірменин[10]

19811982 — препаратор кафедри «Автоматизовані системи управління» Харківського політехнічного інституту[11].

1988 — закінчив Харківський політехнічний інститут (спеціальність — «Автоматизовані системи управління», кваліфікація — інженер-системотехнік).

19871990 — інженер у Всесоюзному науково-дослідницькому інституті охорони вод (Харків).

1990 — заснував і очолив АТ «Інвестор», а 1992 р. — комерційний банк «Базис».

2002 — член виконавчого комітету Харківської міської ради.

4 лютого 2005 — голова Харківської облдержадміністрації[12], тоді ж склав повноваження Голови наглядової ради АТ «Інвестор» й АКБ «Базис».

26 березня 2006 — обраний депутатом Харківської обласної ради V скликання, член комісії з питань бюджету[11].

18 травня 2009 — відмовився коментувати можливе його призначення на посаду керівника Секретаріату Президента України[13]:

« … Я думаю, що для цього поки немає достатніх підстав… Коментувати чутки, які стосуються тебе персонально — не дуже етично… Рішення про те, хто буде керувати Секретаріатом, потрібно приймати в найближчий час. Для того, щоб дати відповідні сигнали політикуму, заспокоїти людей і зайнятися конкретною роботою. Думаю, що проблем із цим у Президента України не виникне — пристойних людей досить багато. »

3 лютого 2010 Харківська обласна рада на своїй сесії рішенням № 1578-V висловила йому як голові облдержадміністрації недовіру[14]. Того ж дня заступник прокурора Харківської області Микола Шадура виніс протест на це рішення[15].

4 лютого прокурор Харківської області Василь Синчук відкликав протест[16]. 5 лютого Харківська облрада подала апеляційну скаргу в справі, щодо позова Авакова до облради щодо рішення сесії про недовіру йому[17]. Керуючись п. 10 ст. 118 Конституції 5 лютого 2010 р. Указом Президента № 116/2010 Авакова було звільнено з посади голови Харківської облдержадміністрації[18].

При чому в облдержадміністрації було заявлено, що прохання про відставку губернатор не подавав[19]. Того ж дня Аваков заявив про незаконність Указу Президента[20]. Але 6 лютого у своїй авторській програмі «Акценти» на місцевому телеканалі «ОТБ» він заявив, що, можливо, подасть у відставку, щойно одержить на руки оригінал Указу Президента[21]. 8 лютого[22] під тим же номером і за те ж число на офіційному сайті Президента з'явився інший текст Указу — про звільнення відповідно до частини 9 статті 118 Конституції України. 9 лютого о 15:00 Аваков подав на ім'я Президента заяву про відставку[23].

Також своїм останнім розпорядженням він призначив в.о. голови Харківської облдержадміністрації свого першого заступника Володимира Бабаєва[24]. Коментуючи питання про можливе балотування на посаду Харківського міського голови навесні 2010 р., Аваков заявив, що «не думає, що таке рішення можливе»[25].

Того ж дня близько 16:00[26] текст розміщеного на сайті Президента України Указу про звільнення Авакова з посади під тим же номером від 5 лютого знову було змінено на первинний:

« Відповідно до ч. 10 ст. 118 Конституції України прийняти відставку голови Харківської обласної державної адміністрації Авакова Арсена Борисовича »

10 лютого[27] на офіційному сайті Харківської облдержадміністрації з'явилося розпорядження А. Б. Авакова від 9 лютого 2010 № 49-к «Про припинення повноважень голови обласної державної адміністрації»[28]:

« Згідно з моєю заявою про відставку на підставі пункту 4 частини першої статті 30, статті 31 Закону України «Про державну службу» припиняю повноваження голови обласної державної адміністрації 9 лютого 2010. Довести до відома управлінь, відділів та інших структурних підрозділів облдержадміністрації, райдержадміністрацій, територіальних органів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, що відповідно до частини третьої статті 39 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» функції і повноваження голови обласної державної адміністрації виконує Бабаєв Володимир Миколайович, перший заступник голови обласної державної адміністрації. »

Віктор Ющенко 16 лютого пояснив[29] звільнення Авакова порушенням прохання бути політично незаангажованими під час виборів Президента[30].

На початку березня з'ясувалося, що позов Арсена Авакова до Харківської обласної ради про незаконність рішення стосовно недовіри йому як голові облдержадміністрації загубився між Окружним адміністративним судом і Апеляційним адміністративним судом[31].

22 лютого 2014 обраний в.о міністра внутрішніх справ, після того, як з цієї посади було звільнено Віталія Захарченка.

З 27 лютого 2014 — Міністр внутрішніх справ України в першому та другому урядах Арсенія Яценюка.

На позачергових виборах до Верховної ради 2014 року обраний народним депутатом України 8-го скликання за партійним списком (№ 6 у списку) від Народного фронту[32].

Політична діяльність[ред. | ред. код]

2007 рік

Під час президентської виборчої кампанії 2004 р. був заступником керівника Харківського регіонального штабу Віктора Ющенка, першим заступником голови Харківського регіонального «Комітету національного порятунку»[9].

У березні 2005 р. обраний до Ради партії Наша Україна та її президії.

11 квітня 2009 р. за пропозицією лідера Всеукраїнського громадського руху «За Україну!» В'ячеслава Кириленка обраний головою Харківської обласної організації «За Україну!»[33].

На запрошення Юлії Тимошенко[34] рішенням президії політради ВО «Батьківщина» 21 квітня 2010 призначений головою Харківської обласної організації партії[35]. Це рішення викликало заперечення серед деяких депутатів фракцій БЮТ у Харківській міській і обласній радах[36].

У жовтні 2010 брав участь у виборах Харківського міського голови. Однак, як заявляє міжнародна правозахисна організація Freedom House, в результаті масових порушень результат виборів був змінений на користь Геннадія Кернеса[37].

В січні 2012 проти Арсена Авакова прокуратурою Харківської області було порушено кримінальну справу за статтею «перевищення влади та службових повноважень». 31 січня в квартирах Авакова відбулися обшуки.

31 січня 2012 Авакова було оголошено до міжнародного розшуку. Червонозаводський суд Харкова видав постанову про його арешт.

Проте голови парламентських фракцій «БЮТ—Батьківщина» та «Наша Україна — Народна Самооборона» Андрій Кожемякин і Микола Мартиненко звернулися до Генерального секретаріату Інтерполу із проханням відмовити правоохоронним органам України в розшуку і затриманні лідера харківської опозиції Арсена Авакова[38].

З аналогічним проханням до Інтерполу звернувся співголова Харківської правозахисної групи Євген Захаров[39].

Лідер фракції БЮТ— "Батьківщина" Андрій Кожем'якин назвав справу Авакова замовленою і сфабрикованою[40]. Юлія Тимошенко заявила, що Аваков винен лише в тому, що є опозиціонером[41].

Сам Арсен Аваков звернувся до Генерального прокурора України з проханням закрити кримінальну справу стосовно нього у зв'язку з відсутністю складу злочину, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 Кримінально-процесуального кодексу України[42].

За підсумками парламентських виборів 2012, обраний народним депутатом України за списками об'єднаної опозиції «Батьківщина». Заступник голови фракції. Голова підкомітету з питань законодавства про статус народного депутата України Комітету ВРУ з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності ВРУ[43]

Міністр внутрішніх справ[ред. | ред. код]

У Верховній раді, 2015

Після загибелі одного з координаторів «Правого сектору» Олександра Музичка лідер Правого сектору Дмитро Ярош на брифінгу в Києві заявив, що вимагає відставки міністра МВС України Арсена Авакова.[44] Відповідаючи на заяву Яроша Аваков сказав, що приймає виклик Правого сектору і його позиція до всіх, хто порушує громадський порядок, буде жорстокою.[45]

17 грудня 2014 призначив своїм першим заступником 36-річну грузинку Екатерину Згуладзе, яка 13 грудня отримала громадянство України. Перший заступник пізніше анонсувала реформу МВС України.[46]

25 березня 2015 року під час засідання уряду було публічно затримано керівника державної служби з надзвичайних ситуацій Сергія Бочковського та його заступника Василя Строєцького. Арсен Аваков звернувся з проханням звільнити Бочковського та Строєцького, а також всіх обласних керівників ДСНС, оскільки вони також причетні до цієї злочинної схеми[47][48]. Пізніше він сказав, що вирішив провести публічний арешт, щоб вони не уникнули покарання[49].

1 липня Аваков терміново приїхав до Миколаєва в супроводі спецназу й усунув від роботи весь склад ДАІ Миколаївської області, звинувативши їх у хабарництві. Він заявив, що до того часу, як нова поліція приступить до роботи, Миколаївську область патрулюватиму спецпідрозділ «Миротворець»[50][51][52] 6 липня Аваков звільнив усіх співробітників ДАІ Донецької області[53].

14 вересня 2015 року міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков програв суд жителю Львова Святославу Літинському у справі про виступ міністра російською мовою. Про це Літинський повідомив у соціальній мережі Facebook. «Виграв суд щодо виступу Арсена Авакова. Суд визнав протиправною відмову у видачі мені перекладу виступу пана міністра», — написав львів'янин.[54]

Відтак МВС подало апеляцію до суду з вимогою скасувати попереднє рішення суду про обов'язок Арсена Авакова провадити державну діяльність українською мовою чи про дублювання українською мовою виступу чиновника. Засідання суду мало відбутися у Львівському апеляційному суді 9 листопада 2015 — в День української писемності та мови[55], але в останній момент Аваков передумав і відмовився від позову[56].

14 квітня 2016 року Верховна Рада України призначила новий склад Кабінету Міністрів України (уряд Гройсмана), у складі якого Арсен Аваков перепризначений на посаду міністра внутрішніх справ України[57].

19 вересня Аваков заявив, що звернеться до суду з клопотанням щодо Олексія Белька, який намагався замінувати міст Метро в Києві. Міністр готовий допомогти йому пройти курс реабілітації від наркотиків[58].

Наливайченко та Аваков

План із деокупації та реінтеграції окупованих територій[ред. | ред. код]

12 червня 2018 року опублікував і закликав до обговорення стратегію відновлення цілісності України і деокупації Донбасу «механізм малих кроків».[59]

11 березня 2019 року Окружний адміністративний суд Києва, який раніше отримав позов про незаконність діяльності Арсена Авакова як міністра внутрішніх справ України, відкрив виробництво у справі про невідповідність міністра вимогам до членів Уряду.[60]

Критика та скандали[ред. | ред. код]

2006 — звинувачений журналісткою Валентиною Романенко у тому, що він є власником газових свердловин у Валківському районі Харківської області, після чого він подав на неї до суду з вимогою спростувати цю інформацію та виграв його[61].

Активісти «Правого сектора» звинувачують Арсена Авакова у смерті Олександра Музичка при його затриманні 25 березня 2014 і вимагають його відставки з посади міністра МВС України[62].

Нардеп Інна Богословська стверджує, що Авакова було призначено на посаду Міністра внутрішніх справ для того, щоб випустити Тимошенко, посадити всіх політичних опонентів і випустити з країни Віктора Януковича[63].

27 березня 2014 Рівненська міська рада оголосила загибель Олександра Музичка політичним вбивством і закликала міністра внутрішніх справ Арсена Авакова подати у відставку.

31 березня 2014 Луцька міська рада оголосила загибель Олександра Музичка політичним вбивством і закликала міністра внутрішніх справ Арсена Авакова і його заступника Володимира Євдокимова подати у відставку.

31 березня 2014 журналісти ТСН зафіксували факт порушення ПДР, що полягали в перевищенні швидкості і обмеження руху на маршруті, яким рухався кортеж міністра МВС України[64].

Андрій Ілларіонов, екс-радник президента Росії В. Путіна, вважає, що Юлія Тимошенко, Олександр Турчинов і Арсен Аваков своєю бездіяльністю і закликами не втручатися допомогли Росії захопити Донецьк, Луганськ і анексувати Крим[65]

14 грудня 2015 Аваков у Facebook розповів про сутичку з Міхеілом Саакашвілі під час засідання Національної ради реформ на очах у Президента Порошенка[66]. Після цього губернатор одеської області вимагав у АП оприлюднити відео засідання. Заступник голови адміністраціі Дмитро Шимків заявив, що адміністрація оприлюднювати відео не збирається тому, що основним принципом проведення засідань Нацради реформ була відсутність преси, оскільки цей орган замислювався як майданчик для «відвертого обговорення реформ», а не телевізійне шоу, де «політики змагаються за рейтинги і з'ясовують стосунки». Пізніше міністр МВС виклав відеозапис сутички[67], з якого стало відомо, що Аваков намагався поцілити у Саакашвілі склянкою через те, що губернатор назвав його злодієм.

15 січня 2016 журнал НВ опублікував своє розслідування[68] про те, як Аваков в кріслі очільника МВС не тільки зумів повернути всі втрачені раніше бізнес-активи, але й за допомогою сім'ї активно заробляє на видобутку газу, занижуючи його вартість і «оптимізуючи» податки.

21 червня 2018 Аваков отримує контроль над українською митницею згідно постанови КМУ.

«Московський попихач»[ред. | ред. код]

Серед попередньо висунутих сесією Головної ради «Просвіти» 17 червня 2015 претендентів найбільше шансів отримати всеукраїнську антипремію «Московський попихач» в 2015 році має міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. «Московський попихач» — всеукраїнська антипремія, що присуджується тим високопосадовцям, які публічно ігнорують вимогу 10-ї статті Конституції України про державність української мови, сприяють пришвидшенню реалізації задумів вищих кіл влади Росії про узаконенння в Україні двомовності як привід до розширення «русского міра»[69].

13 вересня 2016 року генпрокурор Луценко заявив, що стосовно міністра внутрішніх справ Арсена Авакова відкрито кримінальну справу і ведеться слідство[70]. 14 вересня перший заступник генерального прокурора Дмитро Сторожук повідомив, що прокуратура України передала до Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) матеріали, в яких фігурує ім'я міністра внутрішніх справ Арсена Авакова[71]. 16 вересня стало відомо, що НАБУ розслідує кримінальне провадження за фактом зловживання службовим становищем посадовими особами Дергачівської районної адміністрації Харківської області під час відчуження у приватну власність понад 18 га землі компанії «Інвестор», яку заснував міністр внутрішніх справ Арсен Аваков і кінцевим бенефіціаром якої зараз є дружина міністра Інна[72].

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Автор 13 наукових публікацій, у тому числі однієї монографії. Зокрема:

  • Вексельное обращение: теория и практика / А. Б. Аваков, Г. И. Гаевой, В. А. Бешанов и др. — Х. : Фолио, 2000. — 382 с.
  • Главное : Сборник статей (апрель 2005 — октябрь 2006) / А. Аваков. — Харьков, 2006. — 48 с. : ил.
  • Акценты : Речи, статьи, выступления, интервью, публикации (ноябрь 2004 — декабрь 2006) : сборник статей / А. Аваков. — Харьков : Золотые страницы, 2007. — 464 с. : ил.
  • Ленин с нами (статья+Интернет-эпистолярий) / А. Аваков. — Харьков : Золотые страницы, 2008. — 100 с. : ил. — ISBN 978-966-400-080-9.
  • Вчера и завтра / А. Аваков. — Харьков : Золотые страницы, 2008. — 48 с.
  • Стратегія соціально-економічного розвитку Харківської області на період до 2015 : монографія / А. Аваков. — Х. : Видавничий Дім «ІНЖЕК», 2008. — 352 с.

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

Голова Харківського обласного відділення Національного олімпійського комітету України. Співзасновник Фонду ім. Маріанни Авакової, благодійної організації «Зоряний міст» (що опікується проведенням однойменного міжнародного фестивалю фантастики) та благодійного фонду «Ренесанс». За його ініціативою в квітні 2010 створено Фонд громадянських ініціатив Арсена Авакова[73].

Член партій:

Активний користувач соціальної мережі Facebook. Першим перетнув межу у 200 тис. підписників, і залишається найпопулярнішим українським користувачем мережі з кількістю осіб, що стежать за ним, у понад 202 тис.[76].

Нагороди, відзнаки та звання[ред. | ред. код]

В 2007 р. присвоєно почесне звання «Заслужений економіст України»[77].

За думкою тижневика «Фокус»:

  • 2008 — 67 місце в рейтингу «130 найбагатших людей України»; станом на березень 2007 р. — у 300 млн. $ й на лютий 2008 р. — у 385 млн. $[78];
  • 2008 — 109 місце в рейтингу «200 найвпливовіших українців»[79];
  • 2009 — 98 місце в рейтингу «150 найбагатших людей України» зі статками на грудень 2008 р. у 121,3 млн. $ й на березень 2009 р. — у 57,5 млн. $ (втрати з лютого 2008 р. склали 327,5 млн. доларів США)[80].

2009 — зайняв перше місце в рейтингу 30 найвпливовіших харків'ян, «666 найвпливовіших українців» за думкою тижневика «Коментарі»[81].

24 вересня 2009 Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Білорусь в Україні Валентин Величко вручив Арсену Авакову медаль «65 років визволення Республіки Білорусь від німецько-фашистських загарбників», зазначаючи, що[82]:

« завдяки Арсену Авакову взаємини між Республікою Білорусь та Україною і Харківською областю — зокрема — гармонійно розвиваються по всіх напрямках співробітництва »

За «великий особистий внесок у рішення проблем ветеранів-афганців і членів родин полеглих воїнів» у грудні 2009 нагороджений пам'ятною медаллю «30 років від дня введення військ у Афганістан» (із посвідченням нагороди № 1)[83].

Мультимедіа[ред. | ред. код]

Родина[ред. | ред. код]

  • Мати: Габараєва Тетяна (Тані) — осетинка.
  • Дружина: Інна — підприємець, заступник голови правління АКБ «Базис».
  • Син Олександр 1988 р.н. — засновник АТ «Інвестор» і АКБ «Базис».

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Рада затвердила склад нового Кабміну
  2. Указ Президента України від 25 травня 2007 № 473/2007 «Про внесення змін до Указу Президента України від 11 вересня 2006 N 749»
  3. Указ Президента України від 21 січня 2008 № 43/2008 «Про склад Ради національної безпеки і оборони України»
  4. Указ Президента України від 24 квітня 2007 № 346/2007 «Про заходи щодо забезпечення підготовки та проведення в Україні фінального турніру чемпіонату Європи 2012 з футболу»
  5. Указ Президента України від 8 травня 2007 № 389/2007 «Про забезпечення підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 з футболу»
  6. Указ Президента України від 20 березня 2008 № 241/2008 «Питання Національної ради з питань взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування»
  7. Рейтинг найбагатших українців журналу «Фокус»
  8. Блоги // Арсен Аваков
  9. а б Аваков Арсен Борисович Архівовано 2 серпень 2009 у Wayback Machine. у базі proUA.com (рос.)
  10. http://avakov.com/pages/?id=3
  11. а б Аваков Арсен Борисович Архівовано 11 лютий 2009 у Wayback Machine. на сайті Харківської обласної ради
  12. Указ Президента України від 4 лютого 2005 № 185/2005 «Про призначення А. Авакова головою Харківської обласної державної адміністрації»
  13. А. Аваков відмовився коментувати інформацію про його можливе призначення на посаду керівника Секретаріату президента України Архівовано 25 травень 2009 у Wayback Machine. (рос.)
  14. Про висловлення недовіри голові Харківської обласної державної адміністрації
  15. Рішення сесії не існує!
  16. Прокурор Харківської області В.Синчук відкликав протест принесений на рішення обласної ради про недовіру голові облдержадміністрації
  17. Харківська облрада подала апеляцію за позовом А. Авакова щодо рішення сесії облради про недовіру губернаторові (рос.)
  18. Указ Президента України від 5 лютого 2010 № 116/2010 «Про відставку голови Харківської обласної державної адміністрації»
  19. Ющенко прийняв відставку Авакова, яку той не подавав (рос.)
  20. Брифінг губернатора Арсена Авакова
  21. Аваков у понеділок подає у відставку?
  22. Коментар заступника голови облдержадміністрації Сергія Стороженка щодо появи «другого» указу Президента України стосовно голови Харківської обласної державної адміністрації Арсена Авакова
  23. Арсен Аваков пішов у відставку через етичні перешкоди та принципову незгоду з рішеннями Президента України
  24. А. Аваков подав у відставку (доповнене) (рос.)
  25. А. Аваков планує залишитися в Харкові та бути активним опозиціонером майбутньої влади (рос.)
  26. Текст розміщеного на сайті президента указу про зсув А. Авакова із займаної посади знову змінений (рос.)
  27. А. Аваков підписав розпорядження про припинення своїх повноважень на посту голови Харківської облдержадміністрації (рос.)
  28. № 49-к Про припинення повноважень голови обласної державної адміністрації
  29. Стенограма прес-конференції Президента України
  30. Ющенко пояснив, за що звільнив двох губернаторів
  31. Позов А. Авакова до Харківської облради про незаконність рішення про недовіру губернаторові втратився — С. Стороженко (рос.)
  32. Позачергові вибори народних депутатів україни 26 жовтня 2014 року. Протокол Центральної виборчої комісії про результати виборів народних депутатів україни у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі. «10» листопада 2014 року. Архів оригіналу за 10 грудня 2014. Процитовано 27 листопада 2014. 
  33. Арсен Аваков обраний лідером обласної організації громадського руху «За Україну!» (рос.)
  34. Ю. Тимошенко пригласила А. Авакова занять место председателя Харьковской областной организации «Батьківщини» (рос.) // Status quo. — 2010. — 22 апреля.
  35. а б А. Аваков очолив Харківську облорганізацію партії «Батьківщина», О. Фельдман — міськорганізацію партії (рос.)
  36. Харківські бютівці не задоволені рішенням Тимошенко
  37. Freedom House побачила, що «Гепа» виграв вибори незаконно
  38. Оппозиционные фракции просят Интерпол отказать правоохранительным органам Украины в организации розыска и задержания Арсена Авакова. Архів оригіналу за 6 березня 2012. Процитовано 21 лютого 2012. 
  39. Правозахисники просять Інтерпол не виконувати замовлення на Авакова
  40. Андрій Кожем'якин: Справа проти Авакова сфабрикована
  41. Тимошенко: Аваков виноват только в том, что является оппозиционером
  42. Арсен Аваков звернувся до Генерального прокурора України з проханням закрити відносно нього кримінальну справу, у зв'язку з відсутністю складу злочину, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 УПК України
  43. [1][недоступне посилання з травень 2019]
  44. «Правый сектор» требует немедленной отставки Авакова после убийства Музычко. Архів оригіналу за 28 березень 2014. Процитовано 25 березень 2014. 
  45. Аваков «прийняв виклик» Правого сектора
  46. Романія Горбач. «Починати треба з чистого аркуша, на якому немає крові та бруду» // Газета по-українськи.— К., № 1 (1753) від 2 січня 2015.— С. 10
  47. «Так буде з кожним!» Кому потрібні публічні арешти, — кореспондент «Радіо-Ера». Архів оригіналу за 2 квітень 2015. Процитовано 27 березень 2015. 
  48. Прямо на засіданні уряду затримали керівників Держслужби з надзвичайних ситуацій
  49. Аваков пояснив, чому показово заарештував Бочковського
  50. Аваков розігнав ДАІ в Миколаєві
  51. Аваков звільнив всіх ДАІшників на Миколаївщині
  52. Аваков распустил ГАИ в Николаевской области: «Мне надоело смотреть в их бесстыжие глаза»
  53. Уволены все сотрудники ГАИ Донецкой области — Аваков
  54. Аваков програв суд львівському активісту (документ). ukranews.com. Українські Новини. 14.09.2015. 
  55. Аваков судиться за право працювати російською мовою
  56. Аваков передумав судитись за російську мову. // Zbruch, 05.11.2015
  57. Рада затвердила новий Кабмін Гройсмана (повний список, фото). ukranews.com. Українські новини. 2016-04-14. 
  58. Аваков буде просити про мінімальне покарання для "мінера" мосту Метро. РБК-Украина (ru). Процитовано 2019-09-19. 
  59. Аваков, Арсен. СТРАТЕГІЯ ВІДНОВЛЕННЯ ЦІЛІСНОСТІ УКРАЇНИ І ДЕОКУПАЦІЇ ДОНБАСУ. МЕХАНІЗМ МАЛИХ КРОКІВ. Блог Української правди. Процитовано 12 червня 2018. 
  60. Суд відкрив справу про невідповідність Авакова посаді. ukranews_com (ua). 2019-03-11. Процитовано 2019-03-11. 
  61. Янукович наградил журналистку, которая оболгала Авакова. Главное. 06.06.2013. (рос.)
  62. «Правый сектор» требует немедленной отставки Авакова после убийства Музычко Архівовано 28 березень 2014 у Wayback Machine. — ДеПо, 25.03.2014
  63. Януковича специально выпустили из Украины — Богословская 19.04.2014 (рос.)
  64. Как кортеж Авакова нарушает правила движения: видео езды министра 30.03.2014 (рос.)
  65. Приказ о сдаче Крыма могла дать только Тимошенко — Илларионов (рос.)
  66. Аваков хлюпнув водою в обличчя Саакашвілі під час словесної перепалки. nv.ua. Процитовано 2016-01-15. 
  67. Аваков опублікував відео перепалки з Саакашвілі на Нацраді реформ. nv.ua. Процитовано 2016-01-15. 
  68. Верстюк, Іван. Як родина голови МВС Арсена Авакова заробляє на газі і "оптимізації" податків — розслідування в новому номері НВ. nv.ua. Новое Время. Процитовано 2016-01-18. 
  69. Любов Голота. Московський попихач. «Слово Просвіти», Ч. 32 (824, 13—19 серпня 2015. 
  70. Проти Авакова порушили кримінальну справу, - Луценко. ukranews.com. Українські новини. 2016-09-14. 
  71. ГПУ передала НАБУ розслідування проти Авакова. ukranews.com. Українські новини. 2016-09-14. 
  72. НАБУ розслідує заволодіння фірмою Авакова 18 га землі в Харківській області (документ). ukranews.com. Українські новини. 2016-09-16. 
  73. Фонд громадянських ініціатив Арсена Авакова Архівовано 21 травень 2010 у Wayback Machine. (рос.)
  74. А. Аваков став членом партії «За Україну!» (рос.)
  75. Биография : [рос.] // Арсен Аваков : персональний сайт. — Дата доступу: 23.10.2017.
  76. Рейтинг українських корисувачів Facebook
  77. Указ Президента України від 22 червня 2007 № 549/2007 «Про відзначення державними нагородами України»
  78. 130 найбагатших людей України Архівовано 17 квітень 2009 у Wayback Machine. (рос.)
  79. 200 найвпливовіших українців Архівовано 17 квітень 2009 у Wayback Machine. (рос.)
  80. 150 найбагатших людей України Архівовано 10 квітень 2009 у Wayback Machine. (рос.)
  81. Харківщина
  82. Арсена Авакова нагороджено медаллю Республіки Білорусь
  83. Керівнику області вручено Пам'ятну медаль «30 років з дня введення військ в Афганістан»

Посилання[ред. | ред. код]

Декларація[ред. | ред. код]

Попередник: Голова Харківської обласної державної адміністрації
20052010
Наступник:
Масельський Степан Іванович
(20042005)
Бабаєв Володимир Миколайович, в.о.
(2010)