Угорська геральдика

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Герб Джона Сміта (дослідника), що показує голови трьох турків, убитих Джоном Смітом на поєдинках

Угорська геральдика, як правило, дотримується німецької геральдичної традиції у її художніх формах, але має свій особливий характер. Вона належить до геральдики Центральної та Східної Європи.

Приватні герби[ред. | ред. код]

Одна з найпоширеніших фігур, знайдених на угорських щитах, є символи численних вторгнень Туреччини до Угорщини: голова турка з чорними вусами в тюрбані. Щонайменше 15 відсотків усієї особистої геральдики Угорщини включає відрубану голову турка.[1][2][3] Також популярними були грифон, ведмідь, сонце, місяць, зірки, коні, люди на конях, мечі та зелений дракон з червоним хрестом на тілі. Коронет часто замінює вінок над шоломом. Намет часто є поєднанням більше двох тинктур, найпоширенішими є синя та золота справа та червона та срібна зліва. Угорська геральдика також використовує кланову систему замість окремих видів герба. Герб старого королівства Угорщини включав хрест святого Стефана, левові голови, орлів та шестикутну зірку, що представляла старі королівства та провінції Боснії, Хорватії, Далмації, Герцеговини, Славонії та Трансільванії.

Більшість гербів Угорщини є образними; герби з простими відділами щита або обтяжені лише простими геральдичними фігурами, є надзвичайно рідкісними і переважно іноземного походження. Колір поля найчастіше синій, що представляє небо.  Близько 90%  угорських озброєнь мають зелену основу, часто гору.

У багатьох випадках намет має більше двох тинктур. Зазвичай використовується шолом, але це не правило. Мало угорських гебів без коронного клейнода.

Через великий попит на вояків під час воєн проти турків у XVI-XVII століттях іноді цілий гарнізон від 80 до 120 солдатів нобілітувався на шляхетство, отримуючи один герб для спільного використання.

Офіційні герби[ред. | ред. код]

Герб Родини Барчаїв

Подвійний хрест був древнім елементом в гербах Угорщини. Можливо, він був переданий святим Стефаном папою як символ апостольського Угорського королівства. На сьогодні найбільш прийнятою теорією є те, що герб походить від візантійського впливу, оскільки хрест з’явився приблизно в 1190 р. під час правління короля Бели III, який був піднятий у візантійському дворі.

Червоно-білі смуги були символом Арпадів, династії перших угорських королів (1000-1301 рр.), і вони вперше були використані в гербі в 1202 р. на печатці короля Емріха І.

Герб із смугами на правій половині та хрестом на пагорбах зліва з’явився під час правління Людовика I Угорського (1342-1382). Корона над гербом з’явилася під час правління Владислава I Угорського (1440-1444). Спочатку це була лише неспецифічна діадема, але на печатці Матвія Корвіна 1464 року вона більше нагадувала Святу корону Угорщини.

Три зелені пагорби представляють гори Татру, Матру та Фатру (що складаються з хребтів Велика Фатра та Мала Фатра).

Деякі основні словникові запаси[ред. | ред. код]

  • герб = címer
  • клейнод = sisakdísz
Тинктура Геральдичне ім’я Угорська назва
Метали - Фемек
Золотий / Жовтий Золото arany
Срібний / Білий Срібло ezüst
Кольори - Színek
Синій Синій kék
Червоний Червоний piros
Пурпуровий Фіолетовий bíbor
Чорний Чорний фекете
Зелений Зелений zöld

Див. також[ред. | ред. код]

Подальше читання[ред. | ред. код]

  • de Tamáska de Baranch, Endre: The Evolution of the Hungarian Coat of Arms. Sarasota, 1979.
  • Kezd, Bela Kezdy Vasarheli De: Totemistic Elements in Hungarian Armory, 1961.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. von Warnstedt, Christopher. (October 1970). "The Heraldic Provinces of Europe". The Coat of Arms XI (84): 129-30.
  2. Thomas Woodcock & John Martin Robinson. The Oxford Guide to Heraldry. (Oxford University Press, New York: 1988), 28-32.
  3. Chorzempa, Rosemary A (1987). Design Your Own Coat of Arms: An Introduction to Heraldry. Courier Dover Publications. с. 16. ISBN 9780486249933.
  • Carl-Alexander von Volborth : Heraldry : Customs, Rules and Styles Poole, Dorset, New Orchard Editions, 1981, pp. 120–122

Зовнішні посилання[ред. | ред. код]