Корона Святого Іштвана

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Угорські королівські регалії
Корона Святого Іштвана, 1857
Коронація Карла I

Корона Святого Іштвана (угор. Szent Korona) — традиційна корона угорських королів, що визнається одним з головних символів угорської державності. Це єдина корона, котра й сьогодні вважається священною[джерело?], звідси друга назва — «Свята корона Угорщини».

Існує декілька теорій про походження корони, й деякі характерні особливості повторюються від версії до версії. За однією з них, корона складається з двох частин: верхньої та нижньої. Друга має написи грецькою, у той час як перша — написи латиною.

Друга теорія каже, що корона належала королю Іштвану, якого було канонізовано у подальшому. За цією версією до Угорщини корона була повернута папою Сильвестром II у 1001 році. За час свого існування корона належала 55 угорським королям. Все ж, двох правителів не вінчали цією короною — Яноша II Зиґмунда та Йосипа ІІ.

За часів правління королеви-регента Ізабелли Ягеллонки, в 1551 році, коли вона була змушена, під тиском Австрії, залишити Трансільванію, корона потрапила до рук імператора Фердинанда І. За словами польського літописця, королева Ізабелла відламала хрест на горі Корони святого Стефана для свого сина Яноша II Сигізмунда Заполья, якого коронували іншою Угорською короною.

У 1805-06 роках корону ховали від Наполеона у Мукачівському замку.

Останнім, вінчаним на царство цією короною, став Карл IV, чия коронація відбулась 30 грудня 1916 року. 1946 року Угорщина стала республікою. З 1951 року корона зберігалась у США, але 1978 року знову повернулась до Угорщини. З 1 січня 2000 року (з приводу святкування 1100-річчя державності Угорщини) корона виставляється в центральному купольному залі Парламентського палацу в Будапешті. Перші двадцять хвилин кожної години біля коронаційних регалій в будівлі парламенту стоїть почесна варта в історичній уніформі.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]