Урумська література

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Одна з низки статей
Уруми
Coat of arms of Greece.svg

Урумська діаспора

Релігія
Християнство

Близькі етноси
Румеї ·  Караїми ·  Кримчаки ·  Кримські татари

Мови та діалекти
Урумська
Kипчацько-половецькi говори
Kипчацько-огузькi говори
Огузько-кипчацькi говори
Огузькi говори
Кримськотатарська ·  Турецька
Караїмська ·  Кримчацька · 

Історія
Половці
Ханство (1441–1783)
Переселення урумів з Криму (1774-1779)
Маріупольський повіт (1780–1917)
Національно-персональна автономія урумів (1917–1918)
Маріупольська округа (1923–1930)
Грецька операція НКВС (1937-1938)
Урумські поселення Приазов'я

Найвидатніші постаті
Хонагбей Лівон
Пічахчи Ілля Якович
Тахтамишев Володимир Феофанович
Борота Віктор Степанович

Символи

Інше
Урумська література ·  Урумська писемність ·  Мега-Йорти

Урумська література- література написана на на урумській мові греків Приазов'я.

Історія[ред. | ред. код]

Фольклор[ред. | ред. код]

На початок ХХІ століття дійшли образи урумського фольклору, що формуються на основі народнопоетичної творчості урумів і сусідніх народів, що проживали поруч з ними в Криму, особисто кримських татар. У фольклорі урумів побутують зразки, характерні для інших тюркомовних народів, так звані «сюжети що кочують», а також власні твори. Це Масалов (дастани), казки, легенди, байки, гумористичні оповіді; пісні Масалов, історичні, обрядові, ліричні та жартівливі пісні; прислів'я, приказки, скоромовки і загадки. Зразки урумської народної творчості були опубліковані в таких книгах:

1) «Маріуполь і його околиці», Маріуполь 1892;

2) «Козмуку пігад'», Донецьк 1994;

3) П. Гарковец «Уруми Надазов'я», Алма Ата 1999;

Писемна література[ред. | ред. код]

Єдина літературна урумська мова продовжує формуватися. Першим літератором, починаючим писати урумської мовою в 70-х роках 20 століття був Валерій Кіор з селища Старий Крим. Його по праву можна вважати основоположником сучасної урумської літератури. Також на урумській мові пишуть Віктор Борота, що народився в с. Староігнатівка проживає зараз в Донецьку, і Кирик Хава (Хозлу) з с Староігнатівка.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Смолина М. Урумский язык. Учебное пособие для начинающих
  • П. Гарковец «Уруми Надазов'я», Алма Ата 1999;