Фалєєв Михайло Леонтійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фалєєв Михайло Леонтійович
Monument to Mikhail Faleev.jpg
Пам'ятник Михайлу Фалєєву в Миколаєві (встановлений 2002)
Народився 1730(1730)
Курськ
Помер 18 листопада 1792(1792-11-18)
Миколаїв
Поховання Родинний склеп Аркасів у Миколаїві
Громадянство Російська імперія
Національність росіянин
Місце проживання Миколаїв
Діяльність купець, організатор будівництва Чорноморського флоту
Відомий завдяки перший громадянин міста Миколаєва
Військове звання Бригадир
Нагороди
Орден Святого Володимира 3 ступеня
Орден Святого Володимира 4 ступеня

Миха́йло Лео́нтійович Фалє́єв (*1730, Курськ — 1792, Миколаїв) — купець, містобудівник, перший громадянин міста Миколаєва.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у сім'ї купця. Займався купецтвом у місті Кременчук, у 1780-х — відкомандирований до Катеринослава. Найближчий помічник князя Потьомкіна. Ім'я Фалєєва пов'язане з будівництвом Чорноморського флоту — Михайло Фалєєв керував фінансами по будівництву кораблів. Одразу після подорожі Катерини ІІ у червні 1787 року призначається доглядачем ("смотрителем") за пропуском суден через Дніпровські пороги. Займався розчищенням Дніпрових порогів.

Перший громадянин міста Миколаїв, Фалєєв зіграв велику роль в організації будівництва верфі у гирлі річки Інгул, будівництві на ній військових кораблів і в будівництві Адміралтейства та самого міста Миколаєва. Спільно з корабельним майстром С. І. Афанасьєвим він, зокрема, зробив обстеження берегів і проміри глибини гирла річки Інгул та Бузького лиману. Постачав у Миколаївське і Севастопольське адміралтейства ліс, вугілля, артилерію, припаси.

Дістав чин полковника і директора за освоєння Дніпровських порогів та удостоєний ордена Святого Володимира IV ступеня.

Отримавши навесні 1788 року від генерал-губернатора Новоросії розпорядження вирушити до м. Херсон для будівництва 15 гребних запорізьких човнів, Фалєєв упорався з цим завданням в найкоротші терміни. Спущені на воду судна стають основою Дніпровсько-Чорноморської флотилії, необхідної для участі в штурмі турецької фортеці Джанкріменд (Очаків). Після її взяття Михайло Леонтійович 10 грудня 1789 удостоєний ордена Святого Володимира III ступеня.

13 жовтня 1790 йому присвоїли чин бригадира і обер-штернкрігс-комісара нового Адміралтейства. Жив М. Л. Фалєєв спочатку в Богоявленську (сьогодні Корабельний район Миколаєва), потім у самому місті у власному будинку на розі Німецької та Нікольської вулиць. Будинок цей до наших днів не зберігся.

Після атакування і ліквідації Запорозької Січі Фалєєв як людина з оточення Г. Потьомкіна отримує вже 1776 року в рангову дачу значні земельні угіддя в колишніх запорозьких займищах і відтак стає одним з найбільших землевласників на Катеринославщині. Тільки в Новомосковському повіті при селах Вільному і Михайлівці володів 12 000 десятинами землі. А ще при с. Павло-Кичкас (територія сучасного міста Запоріжжя) мав 12000 десятин зручної та 4513 десятин незручної землі. 1781 року став клопотати про відкриття у с. Вільному на р. Самарі Свято-Духівської церкви (освячена 1782 р.). Землі у Новомосковському повіті успадкувала по його смерті племінниця Авдотья Петрівна Родзянко (в дівоцтві Фалєєва) - дружина Петра Єремійовича Родзянка і прабабуся голови Державної Думи Росії М. В. Родзянка.

Могила Фалєєва в сімейному склепі Аркасів

Помер М. Л. Фалєєв 18 листопада 1792. У своєму заповіті він розпорядився всіх дворових людей, які при ньому служили, відпустити на волю. Розпорядився також повернути після його смерті рахунки і векселі всім людям, які йому заборгували.

Тіло його було поховане в Миколаєві біля вівтарної стіни споруджуваного собору Григорія великої Вірменії (пізніше — Адміралтейський собор). У 1936 році могила-склеп засновника міста були спаплюжені і зруйновані більшовицькою владою. Труна з останками Фалєєва була обв'язана дротом і на підводі перевезена на старе міське кладовище, де його помістили в склеп родини Аркасів.

Ухвалою виконкому Миколаївської обласної ради депутатів трудящих від 2 липня 1971 року склеп Аркасів охороняється як пам'ятка історії та культури.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

У 1890 р. Міська Дума Миколаєва, до 100-річчя міста, перейменувала вулицю Німецьку, де стояв будинок Фалєєва на Фалєєвську. Після революції, з 1924 р. вулиця носила ім'я Леніна. 1946 року ім'я Леніна перейшло Херсонській вулиці (проспект Леніна), а цій вулиці повернули її історичну назву — Фалєєвська.

Джерела[ред. | ред. код]