Фаустина Ковальська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фаустина Ковальська
200px-Faustina.jpg
Народилася 25 серпня 1905(1905-08-25)[1][2][…]
Глоговець, Ґміна Свініце-Варцьке, Ленчицький повіт, Лодзинське воєводство, Польща[2]
Померла 5 жовтня 1938(1938-10-05)[1][2][…] (33 роки)
Краків, Польська Республіка
У лику святий і католицький святий[d]
Медіафайли на Вікісховищі

Св. Марія Фаустина Ковальська (пол. Maria Faustyna Kowalska; 25 серпня 1905, Глоговець, Калишська губ.[4], Королівство Польське — 5 жовтня 1938, Краків, Польща) — католицька свята, проповідниця Божого Милосердя, містичка.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася у багатодітній, бідній і побожній селянській родині Станіслава та Маріани Ковальських[5]. Була третьою дитиною з десяти. 27 серпня 1905 року охрещена у костелі у Сьвініце-Варцькі й отримала ім'я Гелена. Вчилася у школі лише три роки. Від семи років життя відчувала потяг до монашого життя, але батьки не давали Гелені згоди. У свої 16 років покинула родинний дім задля заробітку і допомоги родині.

У липні 1924 року Гелена отримала видіння страждаючого Ісуса, після чого прийняла тверде рішення до вступу до монастиря, навіть без згоди батьків. З 1 серпня 1925 року — в монастирі Сестер Матері Божої Милосердя у Варшаві, де отримала ім'я сестра Марія Фаустина і через п'ять років склала монаші обіти чистоти, убогості і послуху. Перебувала у різних монастирях, найдовше у Кракові, Плоцьку і Вільнюсі.

Глибину її духовного життя розкриває «Щоденник Боже Милосердя». Після першого року новіціату з'явилися надзвичайно болісні містичні випробування, а пізніше духовні і моральні страждання, пов'язані намаганням здійснити посланництва, яке отримала від Христа Господа. Св. Фаустина своє життя віддала справі рятування душ грішників. Щоденник сестри Марії Фаустини Ковальської становить явище письменства. Твір цей — щиросердечне і непретензійне зізнання людини з усіх складних перипетій щодо здійснення її прагнення поєднатись з Богом, туги за Всевишнім, злетів і душевної пітьми на шляху до втілення мрії. Щоденник правильніше було б назвати пам'яткою-свідоцтвом. Текст щоденника Боже Милосердя рясніє натхненнями, які були передані Ісусом Христом сестрі Фаустині для того, щоби вона не лише записувала їх, але й сповіщала людям, поширюючи по цілому світі.

Образ Божого милосердя

22 лютого 1931 року, під час об'явлення, Ісус попросив намалювати його зображення таким, яким його побачила у свох видіннях с. Фаустина.[6]

« Одна рука була піднесена вгору, благословляючи, а інша доторкалася одягу на грудях. З відхиленої тканини на грудях виходили два великі промені, один червоний, а інший – блідий. «

Зараз цей образ у вигляді ікони Ісуса Милосердного вшановують католики всього світу.

У лютому 1931 року, під час об'явлення у Плоцьку, Ісус виразив також волю встановлення свята Божого Милосердя. Днем прославлення найбільшої з Божих рис і одночасно часом благодаті мала бути перша неділя по Великодню[7].

Духовним наставником с. Фаустини був священник о. Міхал Сопочко, який починаючи з літа 1933 року[8] став її сповідником і брав активну участь у створенні образу Ісуса Милосердного та встановлення свята Божого Милосердя.

Померла 5 жовтня 1938 року в 33-річному віці. Похована на монастирському цвинтарі у Кракові — Лагевниках, а в 1966 році перепохована у каплиці.

Беатифікаційний процес та вшанування[ред. | ред. код]

  • 31 січня 1968 року Декретом Конгрегації в справах святих було розпочато беатифікаційний процес Слуги Божої св. Фаустини.
  • 7 березня 1992 року Святіший Отець Іван-Павло II підтвердив геройські чесноти Марії Фаустини Ковальської і підтримав беатифікаційний процес.
  • 18 березня 1993 року Святіший Отець Іван-Павло II проголосив Марію Фаустину Ковальську блаженною.
  • 30 квітня 2000 року в Римі відбулася канонізація сестри Марії Фаустини Ковальської.
  • 25 вересня 2002 року римо-католицька парафія св. Казіміра у Свініцах-Варських, у якій майбутня свята прийняла хрещення, перетворена на Санктуарій Хрещення та Народження св. Фаустини.[9]
  • З 2003 року відбуваються велосипедні прощі до місця народження святої — с. Голговець[10].

Беатифікувавши сестру Фаустину, Христова Церква тим самим визнала, що їй було дано істинне особисте одкровення.

Отже, щоденник сестри Марії-Фаустини є надією на те, що для багатьох ця книга стане втіхою і дорадницею у сум'ятті й труднощах життя.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118956442 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. а б в http://www.faustyna.pl/en/index.php?option=com_content&task=view&id=283&Itemid=61
  3. а б GCatholic.org — 1997.
  4. Волостныя, станичныя, сельския, гминныя правления и управления, а также полицейские станы всей России с обозначением места их нахождения (ru). 
  5. Biografia | Miłosierdzie Boże - Św. Siostra Faustyna - Dzienniczek - Jezu, ufam Tobie - ZMBM (pl). Процитовано 2020-08-20. 
  6. Святая с. M. Фаустина Ковальская :: ДНЕВНИК, Тетрадь первая, 47. www.agnuz.info (рос). Процитовано 2020-04-11. 
  7. Образ Милосердного Ісуса: коротка історія від сестри Фаустини до Львівської Катедри. rkc.lviv.ua. Процитовано 2020-04-11. 
  8. блаж.о. Михал Сопочко | Милосердие Божья, Матерь, Милосердия, Святая Сестра Фаустина, Дневник, Санктуарии (ru). Процитовано 2020-04-11. 
  9. Szlak życia | Miłosierdzie Boże - Św. Siostra Faustyna - Dzienniczek - Jezu, ufam Tobie - ZMBM (pl). Процитовано 2020-08-20. 
  10. Na urodziny rowerem do domu rodzinnego św. Faustyny | Miłosierdzie Boże - Św. Siostra Faustyna - Dzienniczek - Jezu, ufam Tobie - ZMBM (pl). Процитовано 2020-08-20. 

Джерела[ред. | ред. код]