Фердинанд Касслер
| Фердинанд Касслер | |
|---|---|
| Народження | 16 березня 1883 |
| Смерть | 1943 |
| Країна (підданство) | .svg){kind=small} Польська Республіка  |
| Діяльність | архітектор |
| Праця в містах | Львів |
| Архітектурний стиль | раціональна сецесія, неокласицизм, функціоналізм |
 Фердинанд Касслер у Вікісховищі | |
Фердинанд (Файвель) Касслер (Ferdynand (Feiwel) Kassler; 16 березня 1883, Подгуже — 1943, Львів) — архітектор.
Народився 16 березня 1883 року в місті Подгуже (тепер частина міста Кракова)[1]. Протягом 1902-1907 років навчався у Цісарсько-королівській політехнічній школі. Під час навчання був членом правління «Спілки студентів архітектури»[2]. 1908-1911 роках один із провідних архітекторів фірми Міхала Уляма. Від липня 1911 року став уповноваженим архітектором у Львові та відкрив власне проєктне бюро на вулиці Глинянській, 4 (нинішня вулиця Донцова). Від 1922 року Касслер був членом правління об'єднання «Коло прихильників єврейського мистецтва у Львові» (від 1926 року — Єврейське літературно-мистецьке товариство). Входив до складу ради кагалу міста Львова, до ради гуманітарного товариства «Leopolis B'nei B'rith», також належав до правління «Спілки розповсюдження професійної підготовки євреїв у Малопольщі». Проєктував будинки у стилі раціональної сецесії, часом використовував форми неокласицизму. Згодом перейшов до функціоналізму. Загинув в Янівському концтаборі[3].
- Прибутковий будинок на вулиці Донцова, 4 (1909-1910). Проєкт виконано і реалізовано під час роботи на фірмі Міхала Уляма. На думку мистецтвознавця Якуба Левицького, Касслерові належить авторство планів споруди, а проєктував фасади і керував спорудженням Роман Фелінський[4][5].
- Фасад пасажу Феллерів. Виходив на вулицю Карла Людвіга, 35 (1909; нинішній проспект Свободи).
- Житловий будинок на вулиці Ярослава Стецька, 6 (1910)[6].
- Житловий будинок на вулиці Генерала Чупринки, 6 (1910-1911)[7].
- Житловий будинок Грюнерів на вулиці Гнатюка, 20/22. Проєкт 1910 року, виконаний під час роботи на фірмі Міхала Уляма, реалізований у 1911 році. Під час реалізації проєкт модифіковано Романом Фелінським. Скульптурне оздоблення Зигмунта Курчинського[8][9].
- Житловий будинок на вулиці Зеленій, 20 (1911)[6].
- Житловий будинок на вулиці Зеленій, 17 (1912)[10].
- Проєкт будинку на вулиці Івана Федоровича, 23 (1912). Чи був реалізований і як виглядав — невідомо. Дім зруйновано під час другої світової війни, залишки розібрано[11].
- Блок будинків на вулиці Левицького, 11, 11а, 15[12] (1912, співавтор Валерій Шульман)[6].
- Житлові будинки Суліма і Сабіни Шенфельдів на вулиці Чернігівській, 2/4 (1912—1913). Будівництво розпочато за первинним проєктом Саломона Рімера від 1911 року. Проєкт Касслера з'явився 1912 року вже тракті будови і передбачав зокрема зовсім інший фасад. Скульптурне оздоблення Тадеуша Блотницького та Зигмунта Курчинського[13][14].
- Житловий будинок на вулиці Бандери, 24 (1912). Скульптурне оздоблення Зигмунта Курчинського[6].
- Новий портал пасажу С. Оранжа на вулиці Карла Людвіга, 29 (1912; нинішній проспект Свободи).
- Житловий будинок на вулиці Левицького, 26 (1913)[15].
- Проєкт забудови невеликими віллами ділянки, що на місці колишнього фільварку Красучин. Тепер відома під назвою «Новий Львів». 1910-1914 роки, співавтори Адольф Піллер, Александер Остен[16].
- Притулок для вдів єврейських купців Фонду Якуба Строга на вулиці Митрополита Ангеловича (1913, не зберігся)[17].
- Житлові будинки на вулиці Конопницької, 2, 4, 6 (1911-1914, співавтори Юзеф Авін і Станіслав Ольшевський)[18].
- Реконструкція житлових будинків Станіслава та Ельжбєти Соколовських на вулиці Гнатюка, 5/7 за проєктом, затвердженим 2 квітня 1914 року[19].
- Надбудова Дому гебрейських старців імені Цісаревої Єлизавети на вулиці Якова Раппапорта (1914)[16].
- Перебудова інтер'єрів кам'яниці на вулиці Крушельницької, 19 (1914)[16].
- Єврейський сиротинець імені Р. Мельцер на площі Данила Галицького, 4 (1920). Збудований у стилі неокласицизму[16].
- Прибутковий дім Йони Шпрехера на площі Міцкевича, 8 (1912-1921). Споруджений спільно з Юліушем Цибульським[20].
- Житловий будинок на вулиці Данилишина, 2 (1923-1925). Споруджений спільно з Юліушем Цибульським[16].
- Будинок французької нафтової компанії «Прем'єр» на вулиці Князя Романа, 26. Початковий проєкт 1914 року розробив Юліуш Цибульський. Плани і фасад модифіковані Фердинандом Касслером. Спорудження завершено 1924 року. Скульптурний декор невідомого автора[21].
- Перебудова вілли віце-президента міста Львова В. Хайєса на вулиці Парковій, 1 (1924)[16].
- Торговий пасаж «Марійська галерея» Йонаша Шпрехера на площі Міцкевича, 5 (1925)[16].
- Вілла на вулиці Рудницького, 25 (1927)[16].
- Прибутковий будинок Йонаша Шпрехера на проспекті Шевченка, 7 (1928-1929)[16].
- Ремісниче училище імені А. Коркіса на вулиці Митрополита Ангеловича, 28а (1928-1930)[16][17].
- Перебудова споруди мікви на вулиці Наливайка, 5 (1932)[22].
- Перебудова у стилі функціоналізму готелю «Європейський» на площі Міцкевича, 4 (1934-1937, співавтор Петро Тарнавецький)[23][16].
- Модернізація готелю «Elite» на вулиці Легіонів, 27 (1936; нинішній проспект Свободи)[16].
- Житловий будинок на вулиці Дорошенка, 30 (1936)[24].
- Житловий будинок на вулиці Котляревського, 40 (1936-1937)[25].
- Житловий будинок на вулиці Сахарова, 16[16].
- Житлові будинки на вулиці Левицького, 25, 25а (1937)[26], 27 (1938)[16].
- Житлові будинки на вулиці Франка, 105, 107 (1937-1939)[27][16].
- Житловий будинок на вулиці Дрогобича, 10 (1938)[16].
- Житлові будинки на вулиці Генерала Чупринки, 16, 16а, 18 (1938)[28].
- Житлові будинки на вулиці Грицька Чубая, 6, 6а, 6ц (1939)[16].
- Участь у проєктуванні спортивного комплексу ковзанки на ставі Собка у Львові[29].
- Галерея робіт Фердинанда Касслера
-
Житловий будинок
(вул. Донцова, 4) -
Фасад пасажу Феллерів
(пр-кт Свободи, 35) -
Житловий будинок
(вул. Ярослава Стецька, 6) -
Житловий будинок
(вул. Генерала Чупринки, 6) -
Житловий будинок Грюнерів
(вул. Гнатюка, 20/22) -
Житловий будинок
(вул. Зелена, 20) -
Житловий будинок
(вул. Зелена, 17) -
Житлові будинки Шенфельдів
(вул. Чернігівська, 2/4) -
Житловий будинок
(вул. Степана Бандери, 24) -
Прибутковий дім Йонаша Шпрехера
(пл. Міцкевича, 8) -
Прибутковий дім Йонаша Шпрехера
(пр-кт Шевченка, 8) -
Житлові будинки
(вул. Чупринки, 16, 16а, 18)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
- ↑ Богданова Ю. Л. Творчість архітекторів-євреїв у Львові в 20-30 рр. XX століття // Голокост в Україні у регіональному і загальнолюдському вимірі. Матеріали Міжнародної наукової конференції. — Львів : Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2005. — С. 153. — ISBN 966-553-453-X.
- ↑ Rozmaitości // Architekt. — 1906. — № 1. — S. 22. (пол.)
- ↑ Єврейська архітектурна спадщина Львова, 2024, с. 546.
- ↑ Lewicki J. Między tradycją… — S. 317-318.
- ↑ Lewicki J. Roman Feliński… — S. 28.
- ↑ а б в г Єврейська архітектурна спадщина Львова, 2024, с. 544.
- ↑ Ігор Жук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Генерала Чупринки, 006 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 23 лютого 2024. Процитовано 19 січня 2025.
- ↑ Lewicki J. Roman Feliński… — S. 44.
- ↑ Lewicki J. Między tradycją… — S. 345-348.
- ↑ Lewicki J. Między tradycją… — S. 17.
- ↑ Лукомський Ю., Петрик В., Єзерський М. Відтворення втраченої історичної забудови на вулиці Федорова // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 1993. — № 19. — С. 221.
- ↑ Lewicki J. Między tradycją… — S. 331, 477.
- ↑ Lewicki J. Między tradycją… — S. 281, 327—331.
- ↑ Мельник І., Масик Р. Личаківською до Винників // Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова. — Львів : Апріорі, 2012. — С. 141. — ISBN 978-617-629-077-3.
- ↑ Lewicki J. Między tradycją… — S. 479.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у Єврейська архітектурна спадщина Львова, 2024, с. 545.
- ↑ а б Еврейский Львов. Прогулка 9: Улицы Бандеры, Крушельницкой, Сечевых Стрельцов, Листопадового Чину. myshtetl.org (рос.). Архів оригіналу за 25 листопада 2024. Процитовано 19 січня 2025.
- ↑ Kravtsov S. Józef Awin on Jewish art and architecture // Jewish artists and central-eastern Europe. — Warszawa: DiG, 2010. — P. 131. — ISBN 978-83-7181-655-0. (англ.)
- ↑ Ігор Жук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Гнатюка, 05-07 — будинок музичної школи (колишній житловий). lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 2 березня 2024. Процитовано 22 серпня 2021.
- ↑ Grankin P. Lwowski architekt Julian Cybulski (1859-1924) // Статті (1996-2007). — Львів: Центр Європи, 2010. — С. 110. — ISBN 978-966-7022-84-6.
- ↑ Бірюльов Ю. О. Львівські будинки нафтових компаній // Галицька брама. — 1997. — № 1 (25). — С. 14.
- ↑ Єврейська архітектурна спадщина Львова, 2024, с. 89.
- ↑ Харчук Х. Готель «Європейський» // Архітектурний вісник. — 2002. — № 2 (15). — С. 37.
- ↑ Архітектура Львова, 2008, с. 534.
- ↑ Ігор Жук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Котляревського, 40 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 22 серпня 2021.
- ↑ Архітектура Львова, 2008, с. 563.
- ↑ Бірюльов Ю. О. Лущкевич Наполеон // Енциклопедія Львова: в 4 т / За редакцією А. Козицького. — Львів : Літопис, 2012. — Т. 4: Л—М. — С. 250. — ISBN 978-966-8853-23-4.
- ↑ Архітектура Львова, 2008, с. 566.
- ↑ Zaborniak S. Beginnings of ski jumps in Lvov in years 1908—1914 // Journal of Health Promotion and Recreation. — Rzeszów, 2011. — Vol.1, № 4. — P. 21. — ISSN 1732-7156; Zaborniak S., Król P., Płonka A. Lvov beginnings of winter sports (1900—1914) // Scientific Review of Physical Culture. — Rzeszów, 2013. — Vol. 3, № 1. — P. 43, 52. — ISSN 2083-859X. (англ.)
- Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с. — ISBN 978-966-7022-77-8.
- Юрій Бірюльов. Єврейська архітектурна спадщина Львова: монографія = The Jewish Architectural Legacy of Lviv: A monograph. — Львів : Видавництво Старого Лева, 2024. — 632 с. — (Єврейський Музей ім. Максиміліана Гольдштейна у Львові) — 1000 прим. — ISBN 978-966-448-014-4.
- Бірюльов Ю. О. Касслер Фердинанд // Енциклопедія Львова: в 4 т / За редакцією А. Козицького. — Львів : Літопис, 2010. — Т. 3: К. — С. 139—141. — ISBN 978-966-7007-99-7.
- Ю. О. Бірюльов. Касслер Фердинанд // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2012. — Т. 12 : Кал — Киї. — С. 432. — ISBN 978-966-02-6472-4.
- Lewicki J. Między tradycją a nowoczesnością. Architektura Lwowa lat 1893-1918. — Warszawa: Neriton, 2005. — 590 s. — ISBN 83-88372-29-7. (пол.)
- Lewicki J. Roman Feliński — architekt i urbanista, pioner nowoczesnej architektury. — Warszawa: Neriton, 2007. — 208 s. — ISBN 978-83-7543-003-5. (пол.)