Фердинанд Касслер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Фердинанд Касслер
Народження 16 березня 1883(1883-03-16)
Подгуже
Смерть 1943(1943)
Громадянство
(підданство)
Flag of Poland.svg Польща
Праця в містах Львів
Архітектурний стиль раціональна сецесія, неокласицизм, функціоналізм

Фердинанд (Файвель) Касслер (Ferdynand (Feiwel) Kassler, 16 березня 1883, Подгуже — 1943, Львів) — архітектор.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 16 березня 1883 в місті Подгуже (тепер у складі Кракова).[1] Протягом 19021907 років навчався у Львівській політехніці. Під час навчання був членом правління «Спілки студентів архітектури».[2] 19081911 роках один із провідних архітекторів фірми Міхала Уляма. Згодом відкрив власне проектне бюро на вулиці Глинянській, 4 (тепер вулиця Донцова). Проектував будинки у стилі раціональної сецесії, часом використовував форми неокласицизму. Згодом перейшов до функціоналізму. Член правління об'єднання «Коло прихильників єврейського мистецтва у Львові». Загинув у Янівському концтаборі.

Роботи[ред.ред. код]

  • Прибутковий дім на вулиці Донцова, 4 (19091910). Проект виконано і реалізовано під час роботи на фірмі Міхала Уляма. На думку мистецтвознавця Якуба Левицького, Касслерові належить авторство планів споруди, а проектував фасади і керував спорудженням Роман Фелінський.[3]
  • Фасад пасажу Феллерів. Виходив на вулицю Карла Людвіга, 35 (1909, тепер проспект Свободи).
  • Житловий будинок на вулиці Стецька, 6 (1910).
  • Житловий будинок Грюнерів на вулиці Гнатюка, 20-22. Проект 1910 року, виконаний під час роботи на фірмі Міхала Уляма, реалізований у 1911-му. Під час реалізації проект модифіковано Романом Фелінським. Скульптурне оздоблення Зигмунта Курчинського.[4]
  • Житловий будинок на вулиці Зеленій, 20 (1911).
  • Житловий будинок на вулиці Зеленій, 17, на розі з вулицею Конопницької (1912).[5]
  • Проект будинку на вулиці Федорова, 23 (1912). Чи був реалізований і як виглядав — невідомо. Дім зруйновано під час Другої світової війни, залишки розібрано.[6]
  • Блок будинків на вулиці Левицького, 11, 11а, 15[7] (1912, співавтор Валерій Шульман).
  • Житлові будинки Суліма і Сабіни Шенфельдів на вулиці Чернігівській, 2-4 (19121913). Будівництво розпочато за первинним проектом Саломона Рімера від 1911 року. Проект Касслера з'явився 1912 року вже тракті будови і передбачав зокрема зовсім інший фасад. Скульптурне оздоблення Тадеуша Блотницького.[8]
  • Житловий будинок на вулиці Бандери, 24 (1912). Скульптурне оздоблення Зигмунта Курчинського.
  • Житловий будинок на розі вулиць Левицького, 26 і Конопницької (1913)[9]
  • Проект забудови невеликими віллами ділянки, що на місці колишнього фільварку Красучин. Тепер відома під назвою «Новий Львів». 19101914 роки, співавтори Адольф Піллер, Александер Остен.
  • Житлові будинки на вулиці Конопницької, 2, 4, 6 (19111914, співавтори Юзеф Авін і Станіслав Ольшевський).[10]
  • Єврейський сиротинець на площі Данила Галицького, 4 (1920). Збудований у стилі неокласицизму.
  • Прибутковий дім Йони Шпрехера на площі Міцкевича, 8 (19121921). Споруджений спільно з Юліушем Цибульським.[11]
  • Будинок французької нафтової компанії «Прем'єр» на вулиці Князя Романа, 26. Початковий проект 1914 року розробив Юліуш Цибульський. Плани і фасад модифіковані Фердинандом Касслером. Спорудження завершено 1924 року. Скульптурний декор невідомого автора.[12]
  • Перебудова вілли президента Львова В. Хаєса на вулиці Парковій, 1 (1924).
  • Торговий пасаж на площі Міцкевича, 5 (1925).
  • Офісний будинок Йони Шпрехера на проспекті Шевченка, 7 (19281929).
  • Ремісниче училище на вулиці Митрополита Ангеловича, 28а (19281930).
  • Перебудова у стилі функціоналізму готелю Європейського на площі Міцкевича, 4 (1934—1937).[13]
  • Житловий будинок на вулиці Франка, 105 (1938).[14]
  • Житлові будинки на вулиці Павлова, 6, 6а, 6с (1939).
  • Участь у проектуванні спортивного комплексу ковзанки на ставі Собка у Львові.[15]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Богданова Ю. Л. Творчість архітекторів-євреїв у Львові в 20-30 рр. XX століття // Голокост в Україні у регіональному і загальнолюдському вимірі. Матеріали Міжнародної наукової конференції. — Львів : Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2005. — С. 153. — ISBN 966-553-453-X.
  2. Rozmaitości // Architekt. — 1906. — № 1. — S. 22.
  3. Lewicki J. iędzy tradycją… — S. 317—318; Lewicki J. Roman Feliński — architekt i urbanista, pioner nowoczesnej architektury. — Warszawa : Neriton, 2007. — S. 28. — ISBN 978-83-7543-003-5.
  4. Lewicki J. Roman… — S. 44; Lewicki J. Między tradycją… — S. 345—348.
  5. Lewicki J. Między tradycją… — S. 17.
  6. Лукомський Ю., Петрик В., Єзерський М. Відтворення втраченої історичної забудови на вулиці Федорова // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 2009. — № 19. — С. 221.
  7. Lewicki J. Między tradycją… — S. 331, 477.
  8. Lewicki J. Między tradycją… — S. 281, 327—331.
  9. Lewicki J. Między tradycją… — S. 479.
  10. Kravtsov S. Józef Awin on Jewish art and architecture // Jewish artists and central-eastern Europe. — Warszawa: DiG, 2010. — P. 131. — ISBN 978-83-7181-655-0.
  11. Grankin P. Lwowski architekt Julian Cybulski (1859—1924) // Статті (1996—2007). — Львів: Центр Європи, 2010. — С. 110. — ISBN 978-966-7022-84-6.
  12. Бірюльов Ю. О. Львівські будинки нафтових компаній // Галицька брама. — 1997. — № 1 (25). — C. 14.
  13. Харчук Х. Готель «Європейський» // Архітектурний вісник. — 2002. — № 2 (15). — S. 37.
  14. Бірюльов Ю. О. Лущкевич Наполеон // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького. — Львів : Літопис, 2012. — Т. 4. — С. 250. — ISBN 978-966-8853-23-4.
  15. Zaborniak S. Beginnings of ski jumps in Lvov in years 1908—1914 // Journal of Health Promotion and Recreation. — Rzeszów, 2011. — Vol.1, № 4. — P. 21. — ISSN 1732-7156; Zaborniak S., Król P., Płonka A. Lvov beginnings of winter sports (1900—1914) // Scientific Review of Physical Culture. — Rzeszów, 2013. — Vol. 3, № 1. — P. 43, 52. — ISSN 2083-859X.

Джерела[ред.ред. код]