Міхал Улям

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Міхал Улям
Народження 27 серпня 1879(1879-08-27)Львів
Смерть 1938(1938)
Громадянство
(підданство)		 Flag of Poland (1928–1980).svg Польща
Навчання Національний університет «Львівська політехніка»
Діяльність архітектор
Праця в містах Львів
Архітектурний стиль модерн

Міхал Улям (пол. Michał Ulam, 15 березня 1879, Львів — 1938) — львівський архітектор, будівельний підприємець.

Біографія[ред. | ред. код]

Міхал Улям народився у Львові в єврейській родині Бернарда і Цецилії Улямів. Закінчив Промислову школу.[1] 1903 року здав екзамен у Намісництві і отримав отримав право на самостійне ведення будівельних робіт.[2] Навчався у Мюнхенській академії мистецтв. Радник, а у 1929—1935 роках — віце-президент Торгово-промислової палати у Львові.[1] 1912 року був ініціатором створення Центрального союзу купців і промисловців, який до кінця життя очолював.[3] Також голова Товариства єврейських ремісників, головної ради Спілки єврейських економічних організацій. Автор численних брошур та публікацій у фаховій та щоденній пресі.[1]

1903 року створив проектно-будівельне бюро. Початково спільником був Зигмунт Кендзерський. Фірма швидко зростала, ведучи будівництво за проектами власними і від сторонніх архітекторів. Серед співробітників були зокрема Тадеуш Обмінський, Роман Фелінський і Фердинанд Касслер. Частина проектів підписана особисто Улямом, хоч у цих випадках він був скоріше інспіратором, аніж проектантом. На 10-річний ювілей діяльності було видано каталог будівель, частина з яких була лише реалізована фірмою. При цьому авторство проектів було незаслужено їй приписано.[4] 1 вересня 1930 року, як віце-президент Громадського комітету Східних торгів, за організацію і розвиток щорічної львівської виставки відзначений Золотим Хрестом Заслуги.[5]

Міхал Улям проживав у Львові на вулиці Зиблікевича, 27 (тепер Франка, 55), у будинку, збудованому за власним проектом 1911 року.[6] У тому ж домі жив племінник Станіслав Улям — математик і фізик, пізніше один із творців водневої бомби у США.[6] Донька Розалія вийшла заміж за архітектора Романа Фелінського.[7] Помер Міхал Улям навесні 1938 року у Франції.[8] Похований у Монако.[9]

Споруди фірми Уляма[ред. | ред. код]

  • Дім на вулиці Брюллова, 4. 1904–1905 роки, архітектори Зигмунт Кендзерський, Тадеуш Обмінський.[10]
  • Дім Адольфа Сегаля на вулиці Чайковського, 6 — проспекті Шевченка, 4. 1904–1905 роки, архітектори Зигмунт Кендзерський, Тадеуш Обмінський.[10][11]
  • «Народна гостиниця» на вулиці Костюшка, 1. 1906 роки, архітектори Зигмунт Кендзерський, Тадеуш Обмінський[10][12], Філемон Левицький[13].
  • Дім Юзефа Гаусмана на вулиці Дорошенка, 15. 1907 рік. Проект приписується Тадеушу Обмінському. Будувала фірма Уляма і Кендзерського.[10][14]
  • Житловий будинок Штанда на вулиці Костюшка, 3, на розі з вулицею Дрогобича. Перебудований фірмою Уляма у стилі сецесії між 1906–1907 роками.[15]
  • Педіатрична клініка при дитячому шпиталі на вулиці Чернігівській у Львові (1908).[16]
  • Нові корпуси психіатричної лікарні на вулиці Кульпарківській у Львові. Будівництво велось фірмою Уляма і Кендзерського з проектом А. Захаревича і Т. Обмінського у 1904–1908.[17] За іншими даними проектантом був Зигмунт Кендзерський, керував будівництвом архітектор Каменобродський.[18]
  • Житловий будинок Давида Векслера на вулиці Зеленій, 20 (1909).[19]
  • Фабрика на вулиці Зеленій, 20.[20]
  • Будинок на вулиці Гетманській, 12 (тепер має адресу вул. Памви Беринди, 3). 1909 рік.[21]
  • Житловий будинок Соломона Рогатина на вулиці Донцова, 4 у Львові. 1910 рік, архітектори Роман Фелінський, Фердинанд Касслер.[22]
  • Житловий будинок Лібермана на вулиці Ковжуна, 4 у Львові. Близько 1910 року, архітектор Роман Фелінський.[23]
  • Житловий будинок на вулиці Братів Рогатинців, 15. 1910—1911 роки. Архітектор Роман Фелінський.[24]
  • Торговий центр «Магнус». Архітектор Роман Фелінський.[25]
  • Амбулаторія єврейського шпиталю на вулиці Рапопорта. Архітектор Роман Фелінський.[26]
  • Передпоховальна синагога «Бет Тахара» на Янівському цвинтарі. Архітектор Роман Фелінський.
  • Базар братів Гредлів у Львові. Архітектор Роман Фелінський.[27]
  • Житлові будинки Грюнерів на вулиці Гнатюка, 20, 22 (1910). Архітектори Роман Фелінський, Фердинанд Касслер, скульптор Зигмунт Курчинський.[28]
  • Дім Ізидори Шутц на вулиці Коперника, 5 (бл. 1911). Архітектор Роман Фелінський, скульптор Зигмунт Курчинський.[29]
  • Прибуткові будинки на вулиці Фредра 4-4а (1911—1912). Проект Романа Фелінського.[30]
  • Будинок на вулиці Словацького, 14. 1911-1912 роки.[31]
  • Прибутковий будинок Мойсея Рогатина на розі вулиць Січових Стрільців, 12 і Костюшка. Проект 1911—1912 років., реалізація тривала до 1913 року. Архітектор Роман Фелінський, скульптурне оздоблення Тадеуша Блотницького.[32]
  • Дім на вулиці Франка, 69. Проект виконано до 1910 року. Будувала Фірма Уляма.[33]
  • Будинок Крампнерів на розі вулиці Хмельницького і Зустрічної, 1, збудований до 1910 року.[34]
  • Парова пральня на нинішній вулиці Жовківській, 15.[35]
  • Перебудова залу в домі товариства єврейських ремісників «Яд Харузім» на вулиці Шолома-Алейхема, 11 у Львові 1913 року. Разом із цим було посилено сецесійний характер будівлі.[36]
  • Дім фінансової прокуратури у Львові.[37]
  • Проекти будинків суду і фінансової дирекції на площі Тринітарській в Івано-Франківську. Спорудженням мала займатись фірма Іполіта Слівінського. 1913 року було розпочато роботи, але невдовзі зупинено через початок війни.[38]
  • Павільйон важкої промисловості — найбільша споруда Східних торгів, тепер кінотеатр «Львів» (1936–1937, архітектор Петро Тарнавецький).[39]

Галерея[ред. | ред. код]

  • «Народна гостиниця»

  • Дім Адольфа Сегаля

  • Дім Юзефа Гаусмана

  • Торговий центр «Магнус»

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Ulam Michał // Czy wiesz kto to jest? — Główna Księg. Wojskowa, 1938. — T. 2. — S. 267.
  2. ↑ Jedenaste sprawozdanie С. K. Państwowej Szkoły Przemysłowej we Lwowie za rok szkolny 1902/903. — Lwów, 1903. — S. 33.
  3. ↑ Wierzbieniec W. Żydzi w województwie lwowskim w okresie międzywojennym. — Rzeszów: Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego, 2003. — S. 244. — ISBN 83-7338-121-X.
  4. ↑ Lewicki J. Między tradycją a nowoczesnością: architektura Lwowa lat 1893—1918. — Warszawa: Neriton, 2005. — S. 85—86. — ISBN 83-88372-29-7.
  5. ↑ Monitor Polski. — 1930. — № 206. — Poz. 291.
  6. ↑ а б Lwów. Ilustrowany przewodnik. — Lwów: Centrum Europy, 2003. — S. 175. — ISBN 966-7022-26-9.
  7. ↑ Lewicki J. Roman Feliński — architekt i urbanista, pioner nowoczesnej architektury. — Warszawa : Neriton, 2007. — S. 14—15. — ISBN 978-83-7543-003-5.
  8. ↑ Chajes W. Semper fidelis: pamiętnik polaka wyznania mojżeszowego z lat 1926—1939 / Wiktor Chajes; wstępem i przypisami opatrzył Paweł Pierzchała; przedm. Tadeusz Krzyżewski. — Kraków : Księgarnia Akademicka, 1997. — S. 221. — ISBN 83-86575-45-X.
  9. ↑ Ulam S. Adventures of a Mathematician. — University of California Press, 1991. — P. 109. — ISBN 0-520-07154-9.
  10. ↑ а б в г Бірюльов Ю. О. Кендзерський Зиґмунт // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького. — Львів : Літопис, 2010. — Т. 3. — С. 182. — ISBN 978-966-7007-99-7.
  11. ↑ Lewicki J. Między tradycją… — S. 249—252, 503.
  12. ↑ Lewicki J. Między tradycją… — S. 506.
  13. ↑ Бірюльов Ю. О. Левицький Филимон // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького. — Львів : Літопис, 2012. — Т. 4. — С. 72. — ISBN 978-966-8853-23-4..
  14. ↑ Lewicki J. Między tradycją… — S. 255—256, 505.
  15. ↑ Lewicki J. Między tradycją… — S. 262, 264, 506.
  16. ↑ Lewicki J. Między tradycją… — S. 249.
  17. ↑ Архітектура Львова… — С. 438.
  18. ↑ Powiększenie zakładu dla obłąkanych w Kulparkowie // Nowosci Illustrowane. — 1905. — № 35. — S. 9.
  19. ↑ Lewicki J. Między tradycją… — S. 322—323, 482, 505.
  20. ↑ Lewicki J. Między tradycją… — S. 505.
  21. ↑ Lewicki J. Między tradycją… — S. 21, 509.
  22. ↑ Lewicki J. Między tradycją… — S. 317—318, 507; Lewicki J. Roman… — S. 28.
  23. ↑ Lewicki J. Między tradycją… — S. 318—319, 504.
  24. ↑ Lewicki J. Między tradycją… — S. 506.
  25. ↑ Lewicki J. Roman… — S. 62—66.
  26. ↑ Lewicki J. Między tradycją… — S. 505.
  27. ↑ Lewicki J. Między tradycją… — S. 509; Lewicki J. Roman… — S. 58—62.
  28. ↑ Lewicki J. Roman… — S. 44; Lewicki J. Między tradycją… — S. 345—348, 505.
  29. ↑ Lewicki J. Między tradycją… — S. 322—323; Lewicki J. Roman… — S. 34—36.
  30. ↑ Lewicki J. Roman… — S. 32—34.
  31. ↑ Lewicki J. Między tradycją… — S. 509.
  32. ↑ Lewicki J. Między tradycją… — S. 348—352; Lewicki J. Roman… — S. 49—53.
  33. ↑ Lewicki J. Między tradycją… — S. 269—270.
  34. ↑ Lewicki J. Między tradycją… — S. 270, 292—293.
  35. ↑ Lewicki J. Między tradycją… — S. 505.
  36. ↑ Архітектура Львова… — С. 411.
  37. ↑ Lewicki J. Między tradycją… — S. 86.
  38. ↑ Komar Ż. Trzecie miasto Galicji. — Kraków: Drukarnia Skleniarz, 2008. — S. 351. — ISBN 978-83-89273-52-9.
  39. ↑ Piotr Tarnawiecki, architekt lwowski. — Lwów, 2002. — S. 100. — ISBN 966-7022-27-7.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Ulam Michał // Czy wiesz kto to jest? — Główna Księg. Wojskowa, 1938. — T. 2. — S. 267.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Міхал_Улям&oldid=22064750