Вулиця Гнатюка (Львів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вулиця Гнатюка
Львів
Початок вулиці

Початок вулиці
Район Галицький
Назва на честь Володимира Гнатюка
Історичні відомості: колишні назви
Горького
Загальні відомості
Протяжність 300 м
Координати початку 49°50′28″ пн. ш. 24°01′37″ сх. д. / 49.8412472° пн. ш. 24.0271222° сх. д. / 49.8412472; 24.0271222
Координати кінця 49°50′30″ пн. ш. 24°01′22″ сх. д. / 49.8417500° пн. ш. 24.0228722° сх. д. / 49.8417500; 24.0228722
Транспорт
Рух двосторонній, односторонній
Покриття бруківка
зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
commons:Вулиця Гнатюка у Вікісховищі

Вулиця Гнатюка́ — вулиця у Галицькому районі Львова. Простягається від проспекту Свободи до площі Генерала Григоренка.

Назва[ред.ред. код]

  • Єзуїцка або Поєзуїцка — названа так не пізніше 1795 року.
  • Яґєллонська — від 1871 року.
  • Чернишевського — від січня 1941.
  • Ягєллонська — від серпня 1941.
  • Поліцайштрассе — від листопада 1941.
  • Ягеллонська — від липня 1944.
  • Горького — від грудня 1944.[1]

Будинки[ред.ред. код]

3. Шестиповерховий житловий будинок, зведений 1957 року за проектом Миколи Мікули. Попередній дім на цьому місці належав Галицькому кредитному банку, а пізніше — Віденському банку зв'язку. Був збудований у стилі історизму за проектом Фелікса Ксенжарського від 1876 року. У 19141915 роках проведено реконструкцію за проектом Юліуша Цибульського.[2] Зокрема споруджено скляне перекриття внутрішнього двору.[3]

Комуністична символіка на будинку № 3 (2013 рік)

4. Житловий будинок у стилі функціоналізму, зведений у другій половині 1930-х за проектом Юзефа Авіна.[4]

8, 10. Житлові, колишні прибуткові будинки, збудовані 1902 року за проектом Зигмунта Кендзерського.[5]

11. Наприкінці XIX ст. тут була дерев'яна споруда для спортивних змагань, викуплена Фанею Сокол і у 18901891 роках перебудована на театр за проектом Саломона Рімера. 1905 року той же архітектор збудував на цьому місці літню естраду. 1918 року на замовлення нових власників Вурма і Гімпля, Рімер споруджує дах. Приблизно у 19371938 роках будівлю розібрано і для потреб єврейського театру споруджено нову у стилі функціоналізму за проектом Даніеля Кальмуса. Існував також нереалізований проект Владислава Бляйма. Нині тут знаходиться Перший український театр для дітей та юнацтва.[4][6]

13. У цьому будинку народився Людвіг фон Мізес, австрійський та американський економіст, філософ, один з чільних ідеологів лібералізму [7].

4 жовтня 2011 року на будинку було відкрито меморіальну дошку на честь Мізеса. [8].

Меморіальна дошка Людвігу фон Мізесу. Львів, вул. В. Гнатюка, 13


20-22. Колишній прибутковий дім родини Ґрюнерів. Збудований у стилі раціонального модерну фірмою Міхала Уляма за проектом Романа Фелінського і Фердинанда Касслера від 1910 року. Скульптурне оздоблення Зигмунта Курчинського.[9]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Мельник Б. В. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. — Львів : Світ, 2001. — С. 16. — ISBN 966-603-115-9.
  2. Лінда С. М. Втрачена пам'ятка періоду історизму // Галицька брама. — 1999. — № 11—12 (59—60). — C. 5.
  3. Grankin P. Lwowski architekt Julian Cybulski (1859—1924) // Статті (1996—2007). — Львів: Центр Європи, 2010. — С. 109. — ISBN 978-966-7022-84-6.
  4. а б Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 534. — ISBN 978-966-7022-77-8.
  5. Бірюльов Ю. О. Кендзерський Зигмунт // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького. — Львів : Літопис, 2010. — Т. 3. — С. 182. — ISBN 978-966-7007-99-7.
  6. Проскуряков В. І. Внесок єврейських архітекторів у формування театральної архітектури Львова // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». — 2004. — № 505. — С. 257—258.
  7. http://mises.org.ua/main/34-alex-martynov/247-mises-birthplace.html
  8. У Львові встановили меморіальну дошку Людвігу фон Мізесу. На пожертви добровольців // тексти.org.ua
  9. Архітектура Львова… — С. 485.