Площа Данила Галицького

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Площа Данила Галицького
Львів
Панорама площі (вигляд зі сходу)

Панорама площі (вигляд зі сходу)
Місцевість Історичний центр Львова
Район Галицький, Шевченківський
Назва на честь Данила Галицького
Історичні відомості: колишні назви
Торговиця дров (1840),
Дров'яна площа
(нім. Holz Platz, 1846),
Стрілецька площа (1871),
Стрілецька площа
(нім. Schützenplatz, 1941),
Стрілецька площа (1944)
Загальні відомості
Протяжність бл. 0,2
Координати 49°50′39″ пн. ш. 24°01′58″ сх. д. / 49.8443000° пн. ш. 24.0329778° сх. д. / 49.8443000; 24.0329778
Транспорт
Трамваї 4, 5, 7
Покриття бруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі Львівський обласний театр ляльок, Головне управління ДСНС України у Львівській області
зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim

Пло́ща Дани́ла Га́лицького — одна з центральних площ Львова. Названа на честь короля Галичини та Волині Данила з династії Романовичів.

Довжина площі близько 200 м. Дорожнє покриття — бруківка. Рух односторонній (на відтинку між вулицями Максима Кривоноса та І. Гонти — двосторонній лише для пасажирського транспорту).

Топографія площі[ред.ред. код]

Площа розміщена на північ від площі Ринок і на південь від місцевості Підзамче (через площу проходить адміністративна межа Галицького і Шевченківського районів міста). Має форму витягнутого зі сходу на захід прямокутника, який є продовженням спуску, що веде від підніжжя Замкової гори до площі Ярослава Осмомисла та долини річки Полтви.

Історія площі[ред.ред. код]

За часів середньовіччя на місці нинішньої площі проходив третій зовнішній пояс міських фортифікацій з белюардами — Низьким та Королівським. Під ними протікав потічок, який брав свій початок на схилах Замкової гори. Поміж зовнішнім муром та валом влаштовано стрільницю, де міщани вчилися стріляти з луків та вогнепальної зброї. Тому згодом площа, яка виникла на місці валів та мурів, отримала назву Стрілецької. Однак офіційно це сталося лише після впорядкування маґістратом назв львівських вулиць та площ у 1871 році. Перед тим площа називалась Дров'яною (нім. Holz Platz), бо на ній торгували дровами для опалювання міських будинків.

2 червня 1902 року на Стрілецькій площі відбулися сутички страйкуючих будівельників з військом та поліцією. Зранку того дня на площі проводився мітинг страйкарів. Після його закінчення лідер галицьких соціал-демократів Семен Вітик закликав робітників розійтися. Коли люди покидали Стрілецьку площу, через неї проходила сотня 15 піхотного полку. Один із страйкарів сказав щось образливе про вояків і ті його затримали. Цей інцидент обурив страйкарів, які знову зібралися на площі. Тоді на Стрілецьку площу були викликані підрозділи війська та поліції, які почали витісняти з неї учасників мітингу. Страйкарі ж почали кидати каміння у вояків та поліціантів та бити шибки у навколишніх будинках. Військо почало стріляти. Внаслідок цього загинуло п'ятеро людей. Кілька десятків учасників мітингу було поранено.

З 1944 р. площу перейменували на честь Данила Галицького, який вважається засновником Львова. За радянських часів на ній планували встановити пам'ятник Данилові Галицькому або Тарасові Шевченку, однак ці проекти були реалізовані в інших місцях. Не був реалізований також план встановлення на Стрілецькій площі пам'ятника президенту міста Львова у 19051907 рр. Михайлові Михальському.

У роки І Світової війни посеред площі встановили дерев'яні бараки, в яких розмістили дешеву кухню та їдальню. А на початку 1950-х через площу провели трамвайну лінію після того, як ліквідували колії на тодішній Першотравневій вулиці (тепер проспект Свободи). З протилежних кінців площі стоять дві величні споруди — управління пожежної охорони та лялькового театру. Під № 8 у 1930-х рр. спорудили будинок ліцею торгівлі (на місці колишньої вчительської семінарії).

Будівлі площі[ред.ред. код]

Св. Флоріан у Львові на фронтоні споруди пожежної команди

Вгорі площу увінчує будинок Центральної пожежної станції з нетинькованої цегли (тепер Головне управління ДСНС України у Львівській області). Його збудували на місці літнього театру у 18991901 рр. за проектом Ігнатія Брунека та Юліуша Гохберґера[1]. Споруду прикрасила скульптура св. Флоріана (покровителя пожежників), виготовлена Петром Війтовичем. У новозбудованому будинку поряд з пожежниками розмістилась також станція швидкої медичної допомоги.

Внизу (пл. Данила Галицького, 1) у 1913 р. почали будувати дім Ремісничої палати, будову якого завершили вже після Першої світової війни. За радянських часів у цьому будинку почав працювати ляльковий театр, а в останні роки в підвалах будинку функціонував молодіжний клуб «Лялька». Будівлю оздоблюють фігури муляра та коваля, які неначе стали пам'ятниками загиблим страйкарям та президентові-ковалеві. Автор проекту — архітектор Ян Протшке, скульптури фасаду ймовірно Яна Щепковського, дрібне скульптурне оздоблення приписується Михайлові Маковичу.[2] 1956 року на фасаді було встановлено табличку на пам'ять про мітинги і заворушення 1902 року.[3]

Пам'ятник Юрієві Кульчицькому. 2013

Пам'ятник Кульчицькому[ред.ред. код]

22 жовтня 2013 на площі урочисто відкрили бронзовий пам'ятник Юрієві Кульчицькому — вихідцю зі Самбірщини, герою оборони Відня, популяризатору кави в Європі.[4] Скульптор — Роман Кикта.

Прилеглі вулиці[ред.ред. код]

Площа Данила Галицького
Lwów - Straż Pożarna.jpg Danyla Halytskoho Square, Lviv.jpg 1 Danyla Halytskoho Square, Lviv (19).jpg
Головне управління ДСНС України
у Львівській області
(східна частина площі).
Сквер посеред площі.
Будинок № 1, Львівський театр ляльок.
У підвалі функціонував
культовий рок-клуб «Лялька».

Примітки[ред.ред. код]

  1. Бірюльов Ю. О. Гохберґер Юліуш // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 1. — С. 569. — ISBN 978-966-7007-68-8.
  2. Biriulow J. Rzeźba lwowska. — Warszawa : Neriton, 2007. — С. 238. — ISBN 978-83-7543-009-7.
  3. Памятники истории и культуры Украинской ССР. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 312.
  4. У Львові з'явився бронзовий рятівник Відня

Джерела[ред.ред. код]

Мельник І. В. Львівські вулиці і кам'яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості Королівського столичного міста Галичини. — Львів : Центр Європи, 2008. — 384 с. — ISBN 978-966-7022-79-2.