Вулиця Івана Федорова (Львів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Вулиця Федорова (Львів))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Івана Федорова
Львів
Вулиця Івана Федорова у Львові
Вулиця Івана Федорова у Львові
Місцевість Історичний центр Львова
Район Галицький
Назва на честь Івана Федорова
Колишні назви
Юдиш Ґассе, Руська бічна, Домініканьска бічна, Бляхарська, Клемпнерштрассе, Блахарськаштрассе, Бляхарська
австрійського періоду (українською) Юдиш Ґассе
австрійського періоду (німецькою) Jüdisch Gasse
польського періоду (польською) Ruska boczna (Russische Seiten Gasse), Dominikańska boczna, Blacharska
радянського періоду (українською) Бляхарська
радянського періоду (російською) Бляхарская
Загальні відомості
Протяжність 270 м
Координати початку 49°50′35″ пн. ш. 24°01′59″ сх. д. / 49.8432250° пн. ш. 24.0330861° сх. д. / 49.8432250; 24.0330861Координати: 49°50′35″ пн. ш. 24°01′59″ сх. д. / 49.8432250° пн. ш. 24.0330861° сх. д. / 49.8432250; 24.0330861
Координати кінця 49°50′27″ пн. ш. 24°02′03″ сх. д. / 49.8409583° пн. ш. 24.0341806° сх. д. / 49.8409583; 24.0341806
Поштові індекси 79008[1]
Транспорт
Рух односторонній
Покриття бруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Архітектурні пам'ятки № 2,4,5,6,8,10,11,12,14,
15,16,20,21,27,28,29,30
[2]
Навчальні заклади Ставропігійський професійний ліцей
Поштові відділення ВПЗ № 8 (вул. Валова, 14)[1]
Забудова сецесія, бароко, класицизм
Зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
CMNS: Вулиця Івана Федорова (Львів) на Вікісховищі

Ву́лиця Іва́на Фе́дорова — вулиця у колишньому львівському середмісті, поряд із площею Ринок. Сполучає вулиці Вірменську та Староєврейську та утворює перехрестя з вулицею Руською. Прилучаються вулиця Ставропігійська та площа Музейна.

Назви[ред. | ред. код]

Початково існувало кілька вулиць, кожна зі своєю назвою.

  • Домініканська бічна — назва ділянки від вулиці Вірменської, до вулиці Ставропігійської згадується не пізніше 1805 року. Пов'язана із монастирем домініканців, що виходив фасадом на цю вулицю.
  • Руська бічна — ділянка від вулиці Ставропігійської до Руської. Згадується не пізніше 1795 року.
  • Жидівська — ділянка від вулиці Руської до Староєврейської. Названа не пізніше 1387 року, оскільки проходила через єврейський квартал.

У 1871 році усі вулиці об'єднані під єдиною назвою — Бляхарська. Нинішня назва вулиця Федорова походить з 1949 року і названа на честь першодрукаря Івана Федорова. Перейменування вулиці відбулося з нагоди 375-ліття українського книгодрукування.

Будинки[ред. | ред. код]

  • № 2. Кам'яниця Грегоровичівська. Будинок на розі із вулицею Вірменською, 32. Розмір і обриси ділянки не змінились з часу закладення Вірменської вулиці, у XIV столітті. Відкриті під час реконструкції першого поверху елементи готичної цегляної кладки дають підставу вважати, що первинна мурована споруда з'явилась не пізніше XVI століття. Початково кам'яниця мала назву «Богданівська». На зламі XVIXVII століть придбана вірменським купцем Петром Грегоровичем, що породило нинішню назву. Ґрунтовно перебудована наприкінці XVIII століття. У 1875 році добудовано третій поверх за проектом будівничого Міхаеля Ґерля, гонтове покриття замінено на черепицю. Незначні перебудови відбувались у радянський час. 2005 року розпочато переобладнання першого поверху під кнайпу.[6]
  • № 8. Початково на цій ділянці стояли дві кам'яниці XVI століття. Одна мала назву «Лискевичівська» або «Криве коло», друга — «Юстковичівська». Обидва будинки об'єднані і перебудовані у стилі ампір у другій половині XVIII століття. Тоді ж добудовано четвертий ярус. У 1910 році під час реставраційних робіт відкрито мистецькі декорації XVII століття, зокрема фрески виконані ймовірно львівським майстром Олександром Ляницьким. 2005 року проведено адаптаційні роботи по переобладнанню першого поверху під ресторан. Під час робіт виявлено ще ряд найдавніших елементів, зокрема фрагмент готичної арки у північній стіні.[7]
  • № 12. У цьому будинку у міжвоєнний період працював палітурний цех (переплетня) Павла Бабяка (давніше І. Чернецького).[11]
  • № 20. Триповерховий будинок розташований на розі із вулицею Руською (інша адреса — вулиця Руська, 14). Збудований на місці давнішої двоярусної кам'яниці, що у податкових реєстрах XVIXVIII століть згадується під назвою «Жидівська наріжна». Зберігся контракт на перебудову від 23 липня 1775 року, між Елем Абльовичем і Йосею Суходольським з одного боку та майстрами мулярськими Яковом Петровським і Мертином Левандовським — з іншого. При цьому будинку знаходилась брама, що замикала єврейський квартал.[13]
  • № 29. На думку історика Маєра Балабана на цьому місці від XIV століття стояла дерев'яна синагога. 1904 року під час будівництва нинішньої кам'яниці було знайдено кілька пишно різьблених дерев'яних балок, на одній з яких зазначений рік будівництва — 1320 рік. Ймовірно ця ж синагога згадується у привілеї Казимира III від 1367 року. У 1407 році зафіксовано видатки на ремонт і дрова, що свідчить про існування опалюваного приміщення (бет мідраша). Після пожежі було споруджено нову, вже муровану на новому місці.[14]
  • № 30. Наріжний житловий будинок. Збудований 1767 року для Ізраеля Пінкасовича на місці згарища, що залишилось від попереднього будинку.[15]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України: Львів-8
  2. Список будинків — пам’яток архітектури м. Львова
  3. Вуйцик В. С. Будівельний рух у Львові другої половини XVIII ст. // Записки Наукового товариства імені Шевченка — Т. 241 (CCXLI), 2001. — С. 118.
  4. Biernat M., Kurzej M., Ostrowski J. Kościół p. w. Bożego Ciała i klasztor OO. Dominikanów // Kościoły i klasztory Lwowa z okresu przedrozbiorowego (2). — Kraków : Antykwa, 2012. — Т. 20. — S. 233. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. I). — ISBN 978-83-63463-02-1.
  5. Дудыкевич... — С. 180.
  6. Бойко О. Г., Слободян В. М. Кам'яниця на вул. Вірменській 34 / Федорова 2 // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — Вип. 15, Львів, 2005. — С. 72—77. — ISBN 966-95066-4-14
  7. Бойко О. Г., Слободян В. М. Кам'яниця на вул. Федорова 8 // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — Вип. 15, Львів, 2005. — С. 82—85. — ISBN 966-95066-4-14.
  8. Дудыкевич Б. Справочник. Львов. — Львів : Вільна Україна, 1949. — С. 120. (рос.)
  9. Кос Г., Федина Р. Вулиця Руська у Львові. — Львів, 1996. — С. 69. — ISBN 5-7707-6711-1.
  10. Biriulow J. Rzeźba lwowska. — Warszawa : Neriton, 2007. — С. 41. — ISBN 978-83-7543-009-7.
  11. а б Голубець... — С. реклами.
  12. а б Архітектура Львова… — С. 160.
  13. Вуйцик В. С. Вулиця І. Федорова, 20. Контракт на побудову кам'яниці для Еля Абльовича і Йося Суходольського // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — Вип. 14, Львів, 2004. — С. 151—153. — ISBN 966-95066-4-13.
  14. Бойко О. Велика міська синагога // Синагоги Львова. — Львів : ВНТЛ-Класика, 2008. — С. 77—78. — ISBN 966-8849-30-2.
  15. Архітектура Львова… — С. 153.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]