Франциск, менестрель Божий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Франциск, менестрель БожийPicto infobox cinema.png
італ. Francesco, giullare di Dio
Francesco giullare di Dio poster.jpg
Італійський постер до фільму
Жанр драма
Режисер Роберто Росселліні
Продюсер Angelo Rizzolid
Сценарист
У головних
ролях
Альдо Фабріці
Арабелла Леметр
Надзаріо Герарді
Оператор Отелло Мартеллі
Композитор Ренцо Росселліні
Художник Вірджиліо Марчіні
Кінокомпанія • Cineriz • Rizzoli Film
Тривалість 85 хв.
Мова італійська
Країна Італія Італія
Рік 1950
Дата виходу 26 серпня 1950 (Венеція)
15 грудня 1950 (Італія)
IMDb ID 0042477
Рейтинг IMDb: 7.6/10 stars
CMNS: Франциск, менестрель Божий на Вікісховищі

«Франциск, менестрель Божий» (італ. Francesco, giullare di Dio) — італійський фільм-драма 1950 року, поставлена режисером Роберто Росселліні за книгами «Квіточки святого Франциска Ассізького» (італ. Fioretti di Saint François) та «Житіє брата Юніпера» (італ. Vita di Frate Ginepro). Прем'єра стрічки відбулася 26 серпня 1950 року на Венеційському міжнародному кінофестивалі де вона брала участь в основній конкурсній програмі.

Сюжет[ред. | ред. код]

Фільм складається з окремих епізодів життя святого Франциска Ассізького (1182—1226) та його перших послідовників.

Під дощем повертаючись з Риму, Франциск і брати-ченці виявляють в побудованій ними хатині селянина, який проганяє їх геть. «Уперше в житті ми зробили щось корисне для інших», — говорить Франциск. Брати будують храм святої Діви Марії Ангелів. Одного разу брат Юніпер повертається напіводягненим: він віддав свій одяг бідному. Франциск наказує йому нічого більшого нікому не віддавати без дозволу.

Старий юродивий Джованні приходить до братів. Він хоче в усьому наслідувати Франциска. Франциск возносить молитву птахам. У храмі святої Діви Марії Ангелів відбувається дивовижна зустріч між Франциском і Кларою, що поверталася з каплиці. «Скільки спогадів»! — говорить Франциск. Юніпера знову виявляють напіводягненим: цього разу він порадив біднякові зірвати з нього одяг силою, тому що сам він пов'язаний обітницею слухняності. Він відрізує ногу у свині, щоб нагодувати одного брата, який постить занадто довго. Власник тварини зриває на братах гнів, а потім приносить їм залишок свині.

На нічній молитві Франциск помічає прокаженого. Він цілує його, після чого в сльозах падає на землю. Юніпер готує братам їжу на два тижні наперед, щоб спокійно відправитися проповідувати, як вони. Франциск дає йому дозвіл. Юніпер приходить у військовий табір тирана Миколая, який приймає його за шпигуна і засуджує до страти. Солдати бавляться з ченцем за допомогою скакалки, м'яча, снаряда. Священик заступається за нього перед Миколаєм. Тиран роздивляється зблизька це дивне створіння на ім'я Юніпер і відпускає його геть.

Франциск і брат Леон намагаються з'ясувати, що є істинним щастям. Побиті і виставлені на вулицю з дому, куди вони прийшли просити милостиню, вони говорять: терпіти покарання за любов до Господа — ось у чому істинне щастя. Франциск вирішує, що братам пора розлучатися. Вони роздають своє мізерне майно тим, хто бідніший ніж вони. Вони крутяться навколо своєї осі та падають на землю від запаморочення: куди вкажуть їхні ноги, туди вони й відправляться в дорогу. У старого Джованні найміцніша голова, і він падає останнім. Брати йдуть кожен своєю дорогою — проповідувати і нести людям світло.

У ролях[ред. | ред. код]

Надзаріо Герарді та Альдо Фабріці у фільмі
Альдо Фабріці тиран Миколай
Арабелла Леметр свята Клара
• брат Надзаріо Герарді Франциск
• панотець Роберто Соррентіно
• брат Назарено
• Пепаруоло Джованні-Простачок
• монахи майорського монастиря

Знімальна група[ред. | ред. код]

Нагороди та номінації[ред. | ред. код]

Список нагород та номінацій[1]
Кінопремія Дата церемонії Категорія Номінант(и) Результат Дж
Венеційський міжнародний кінофестиваль 1950 Золотий лев Францизск, менестрель Божий Номінація

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Лурселль, Жак. Francesco, giullare di Dio / Франциск, олух царя небесного // Авторская энциклопедия фильмов. — СПб. : Rosebud Publishing, 2009. — Т. 1. — С. 1351-1353. — 3000 прим. — ISBN 978-5-904175-02-3.(рос.)

Посилання[ред. | ред. код]