Французьке завоювання Алжиру

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Французьке завоювання Алжиру
Французькі колоніальні війни
Падіння Константіни
Падіння Константіни

Падіння Константіни
Дата: 1830–1847
Місце: Алжирський еялет
Результат: Перемога Франції
Територіальні зміни: Алжир відійшов Франції
Сторони
Франція Франція Османська імперія Османська імперія

Марокко

Командувачі
Граф де Бурмон Ахмед-бей
Абд аль-Кадір
Військові сили
160.000 вояків[1] 300.000 вояків

Французьке завоювання Алжиру — військова кампанія з підкорення Францією османського Алжиру в 18301847 роках. Складова французьких колоніальних воєн. В ході війни Османська імперія втратила Алжир і володіння в Західному Середземномор'ї. Франція отримала нову колонію, але об'єднала проти себе місцеві племена і зіткнулася із запеклим опором алжирців під проводом Абд аль-Кадіра. Незважаючи на перемогу французів, спорадичний опір завойовникам тривав до початку ХХ століття.

Опис[ред. | ред. код]

1827 року між Османською імперією та Францією розгорівся дипломатичний скандал, скориставшись яким французи встановали морську блокаду Алжиру. 1830 року французькі війська силою захопили Алжир, адміністративний центр османського Алжирського еялету. Нападники окупували також усі поселення алжирського узбережжя й розпочали вторгнення вглиб країни. Французький уряд вирішив управляти новою територією й розпочав її колонізацію.

Незважаючи на падіння османського еялету, в Алжирі спалахнули антифранцузькі виступи, стартував партизанський рух. Османськими повстанцями на сході країни, з центром у місті Константіні, керував Ахмед-бей. Загони берберських алжирців, під командуванням Абд аль-Кадіра були зосереджені в Кабілії та заході Алжиру. Вони підкорялися Марокканському султанату.

Скориставшись роз'єднаністю противника, французьке керівництво уклало з алжирцями мирні угоди й зосередилося на загрозі з боку османських сил. 1837 року французи здобули Констаніну. Після цього було розпочату активну боротьбу проти Абд аль-Кадіра, який 1842 року був змушений відступити до Марокко. Проте партизанська війна в Алжирі тривала доти, доки уряд Франції не змусив Марокко депортувати алжирського лідера з країни після першої французько-марокканської війни. Абд аль-Кадіра здався французьким військам 1847 року.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. A Global Chronology of Conflict: From the Ancient World to the Modern Middle … , by Spencer C. Tucker, 2009 p. 1167

Література[ред. | ред. код]

  • Abun-Nasr, Jamil (1987). A history of the Maghrib in the Islamic period. Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-33767-0.
  • Priestley, Herbert Ingram (1966). France overseas: a study of modern imperialism. Routledge. ISBN 978-0-7146-1024-5.
  • Ruedy, John Douglas (2005). Modern Algeria: the origins and development of a nation (вид. second). Bloomington, Indiana: Indiana University Press. ISBN 978-0-253-21782-0.
  • Wagner, Moritz (1854). The Tricolor on the Atlas: or, Algeria and the French conquest. Pulszky, Francis (trans.). London: T. Nelson and Sons.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Французьке завоювання Алжиру