Фрідріх Акель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фрідріх Акель
ест. Friedrich Akel
Friedrich Akel.jpg
Народився 5 вересня 1871(1871-09-05)[1][2]
Халлісте, Ліфляндська губернія, Російська імперія
Помер 3 липня 1941(1941-07-03)[1][2] (69 років)
Таллінн, Райхскомісаріат Остланд, Німеччина, Німецький рейх
Країна Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of Estonia.svg Естонія
Flag of the USSR (1936-1955).svg СРСР
Діяльність політик, офтальмолог, дипломат, лікар
Alma mater Q62018688? (1897)
Знання мов естонська
Посада Список міністрів закордонних справ Естонії, ambassador of Estonia to Swedend, депутат Рійґікоґуd і державний старійшина Естонії
Партія Christian People's Partyd
Конфесія лютеранство
Нагороди
Орден Білої зірки 1 ступеня Орден Білої зірки орден Орлиного хреста орден Естонського Червоного Хреста Estonian Red Cross Order First Class Estonian Red Cross Order Second Class орден Білого Орла 1st Class of the Order of the Cross of the Eagle

Фрідріх Акель (ест. Friedrich Akel; 5 вересня 1871, Халлісте, Вільянді — 3 серпня 1941, Таллінн) — естонський державний діяч, дипломат, лікар.

Біографія[ред. | ред. код]

Вивчав медицину в Юр'ївському (нині — Тартуський) університеті (1892—1897), стажувався в Берліні, Празі і Лейпцігу (1899—1901), окуліст.

Був асистентом в університетській клініці Юр'ївського університету, лікарем в офтальмологічній клініці в Ризі і лікарем в Уяздовському госпіталі у Варшаві. У 1902—1904 і 1905—1912 — лікар-окуліст в Ревелі (потім — Таллінн). У 1904—1905 був лікарем на фронті російсько-японської війни. У 1907 — один із засновників приватної клініки естонських лікарів. Був гласним і головою Талліннської міської думи, почесним мировим суддею.

Був членом ради Північно-Балтійського союзу лікарів і Талліннського суспільства народної освіти. Голова спортивного товариства «Калев». Член і голова ради Талліннського позиково-позикового товариства, потім талліннського Krediitpank (Кредитбанку). У 1920—1922 — світський віце-президент консисторії Естонської Євангелічної лютеранської церкви. Конгрес балтійських міністрів закордонних справ в Таллінні (1927). Міністр закордонних справ Естонії Фрідріх Акель на чолі столу. У 1922—1923 — посол Естонії в Фінляндії. У 1923—1924, 1926—1927, 1936—1938 — міністр закордонних справ. З 26 березня до 16 грудня 1924 — державний старійшина (глава держави), в період його перебування на цій посаді комуністи намагалися здійснити державний переворот (1 грудня 1924), який закінчився невдачею. Один з членів уряду Акела — міністр шляхів сполучення Карл Карк — був убитий, але сам державний старійшина залишився живий. У 1928—1934 — посол в Швеції і Данії, в 1934—1936 — посол в Німеччині і Голландії. Був членом Рійгікогу (парламенту) другого, третього і шостого скликань. У 1924—1931 — голова Естонського олімпійського комітету, в 1927—1932 — член Міжнародного олімпійського комітету.

17 жовтня 1940 був заарештований органами НКВС, у 1941 році розстріляний.

Примітки[ред. | ред. код]