Юрі Улуотс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юрі Улуотс
ест. Jüri Uluots
Юрі Улуотс
Прапор
8-й Прем'єр-міністр Естонії
12 жовтня 1939 — 21 червня 1940 року
Попередник: Каарел Еенпалу
Наступник: Йоганнес Барбарус
 
Партія: National Front for the Implementation of the Constitutiond
Освіта: юридичний факультет Санкт-Петербурзького університету і Санкт-Петербурзький державний університет
Народження: 13 січня 1890(1890-01-13)
Ляенемаа, Естонська Республіка
Смерть: 9 січня 1945(1945-01-09) (54 роки)
Стокгольм, Швеція[1]
Громадянство: Естонська Республіка
Нагороди:
Орден Білої зірки 1 ступеня

Медіафайли у Вікісховищі?

Юрі Улуотс (ест. Jüri Uluots; *1 (13) січня 1890 — †9 січня 1945) — естонський політик часів Другої світової війни. Президент Естонії (1940), глава естонської держави в екзилі.

Також адвокат і журналіст. Останній прем'єр-міністр незалежної Естонії перед першою окупацією СССР (1938—1940).

Життєпис[ред. | ред. код]

Закінчив Санкт-Петербурзький університет (1910—1918). Викладав римське та естонське право в Тартуському університеті до 1944 включно.

Був також редактором газет Kaja (1919—1920) та Postimees (1937—1938).

Політична діяльність[ред. | ред. код]

Депутат Рійгікоґу 1920—1926 та 1929—1932. Посідав посаду прем'єр-міністра з 1938 по червень 1940. Після арешту більшовиками Президента Естонії Костянтина Пятса, став, відповідно до Конституції, новим Президентом. У цьому статусі Улуотса визнав світ — на противагу маріонетковому уряду комуністичної Естонії на чолі з Йоганнесом Варесом, який визнала нацистська Німеччина.

З встановленням німецької влади 1941 року, Улуотс відмовився очолити пронімецьку адміністрацію Естонії (її очолив Я. Мяе). Проте користувався підкресленою довірою Берліна. На початку 1944 таки закликав естонців взяти участь у боротьбі з більшовизмом у лавах Вермахту.

У вересні 1944, під час відступу Німецької армії, Улуотс сформував Уряд незалежної Естонії (на чолі з Отто Тійфом). Уряд працював за екстремальних умов, але зумів організувати радіозвернення англійською до вільного світу, випустити 2 номери «Державного вісника». Реальної влади не мав.

Разом із членами Уряду Отто Тіефа, Улуотс був евакуйований до Швеції.

Незабаром після прибуття до Стокгольму Улуотс раптово помер (1945). Повноваження глави Уряду в екзилі посів екс-прем'єр-міністр Август Рей (член уряду Тійфа).

Уряд Естонії в екзилі діяв у Швеції до моменту передачі повноважень Президенту Естонії Леннарту Мері (1992).

Сучасні оцінки[ред. | ред. код]

Сучасна естонська влада заперечує колабораціонізм Улуотса з німецької владою. Фактично, формування уряду Тіефа Президентом Улуотсом — відчайдушна спроба відновлення незалежності Естонії після відступу німецьких військ і до вторгнення 1944 року сталінських військових формувань.

Президент Естонії Тоомас Гендрік Ільвес, прем'єр-міністр Андрус Ансіп 2007 року взяли участь у святковій учті на честь президента Улуотса та уряду Отто Тійфа.

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #101525923 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.