Отто Штрандман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Отто Штрандман
ест. Otto Strandman


Прапор
2-й Прем'єр-міністр Естонії
9 травня — 18 листопада 1919 року
Попередник: Костянтин Пятс
Наступник: Яан Тиніссон
 
Партія: Естонська робітнича партіяd
Освіта: Тартуський університет
Народження: 30 листопада 1875(1875-11-30)
Вандуd, Кадріна, Ляене-Вірумаа, Естонська Республіка
Смерть: 5 лютого 1941(1941-02-05) (65 років)
Кадрінаd, Кадріна, Ляене-Вірумаа, Естонська Республіка
Громадянство: Російська імперія і Естонська Республіка
Батько: Ганс Штрандман
Мати: Лідія Гіндріксон
Нагороди:
Хрест Свободи 3 класу 1 ступеня
Кавалер ордена Орлиного хреста 1 класу (Естонія)
Кавалер ордена Естонського Червоного Хреста 1 класу
Пам'ятний знак Естонського Червоного Хреста

Отто Август Штрандман (ест. Otto August Strandman; 30 листопада 1875 — 5 лютого 1941) — естонський державний і політичний діяч, глава уряду країни 1919 року.

Життєпис[ред. | ред. код]

Навчався на юридичному факультеті Петербурзького університету (18991901), закінчив юридичний факультет Юріївського університету (1903). Почесний доктор права Тартуського університету (1928) й Варшавського університету (1930).

До вступу в університет працював у ревельській конторі Державного банку. У 1903—1905 роках був юристом у Нарві й Ревелі. У 1904—1905 та 1917 році — гласний міської думи Ревеля. Брав участь у революційних подіях 1905 року, у 1905—1909 роках проживав в еміграції у Швейцарії. У 1909—1917 роках займався адвокатською практикою в Ревелі. 1917, після Лютневої революції, російський Тимчасовий уряд призначив його прокурором Ревельського окружного суду. У 1917—1918 роках очолював Тимчасову земську раду Естляндської губернії.

Політична та дипломатична діяльність[ред. | ред. код]

Загибель[ред. | ред. код]

1939 повернувся на батьківщину, жив на своєму хуторі в Кадріні. 1941 отримав повістку з'явитись до НКВС, що означало неминучий арешт, після чого він застрелився.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Естонський біографічний словник — Таллінн, 2002.
  • Біографія