Арнольд Рюйтель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Арнольд Рюйтель
Арнольд Рюйтель

Час на посаді:
8 жовтня 2001 — 9 жовтня 2006
Прем'єр-міністр   Март Лаар, Сіім Каллас, Юхан Партс, Андрус Ансип
Попередник Леннарт Мері
Наступник Тоомас Гендрік Ільвес

Час на посаді:
15 березня 1990 — 6 жовтня 1992
Попередник Енн-Арно Сіллар
Наступник посада скасована

Час на посаді:
8 квітня 1983 — 15 березня 1990
Попередник Йоганнес Кебін
Наступник посада скасована

Народився 10 травня 1928(1928-05-10) (90 років)
Сааремаа, Естонія
Громадянство Естонія Естонія
Національність естонець
Політична партія Народний Союз Естонії
Дружина Інгрід Рюйтель
Професія агроном
Особистий підпис Signature of Arnold Rüütel.png
Нагороди

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Арнольд Рюйтель (ест. Arnold Rüütel; нар. 10 травня 1928, о. Сааремаа, Естонія) — естонський політик, вчений-зоотехнік. Третій Президент Естонії (від 8 жовтня 2001 до 9 жовтня 2006). Останній голова Президії Верховної Ради Естонської РСР та «батько» нової державної незалежності Естонії. Чоловік відомої фольклористки Інгрід Рюйтель.

Біографія[ред.ред. код]

1949 — закінчив с\г технікум в Янеда. Старший агроном на острові Сааремаа (1949–1950), викладач Тартуського училища механізації сільського господарства (1955–1957).

1972 — кандидат с\г наук.

1969–1977 — ректор Естонської с\г академії. Відтоді починається його політична кар'єра: стає членом бюра Центрального Комітету Компартії Естонії (1977), секретар ЦК КПЕ з питань с\г (1977–1979). А 1983 вже призначений головою Президії Верховної Ради Естонської РСР. Не зважаючи на партійні зобов'язання, залишався явним естонським патріотом. Відіграв ключову роль у підготовці Декларації про суверенітет, яку було ухвалено 16 листопада 1988.

У березні 1990 знову обраний головою ВР ЕР. Тоді ж 20 серпня 1991 ця каденція Верховної Ради ЕРСР оголосила про повну державну самостійність, заклавши правовий механізм руйнації всього СРСР. Вступив у гострий та ризикований конфлікт із союзним керівництвом.

1991–1992 — член Конституційної Асамблеї, яка створила проект Конституції Естонії. На перших президентських виборах 1992 програв Леннарту Мері (набрав 43% голосів колегії виборників). Одна з причин — радянське номенклатурне минуле. Але Рюйтель не визнавав за собою ніяких гріхів:

« Ви знаєте, мені вже чимало років. І так сталося, що мені випало бачити Естонію при всіх змінах влади, як то кажуть, від першої незалежності до нинішньої. І, ясна річ, спостерігати, як поводилися естонці, наділені владою, у той чи інший період. І ось що цікаво: в усі часи, хоч би які посади обіймали, 99% естонців залишалися естонцями. І намагалися зберегти свою націю, своє обличчя. Ті ж таки естонські комуністи, особливо починаючи з сімдесятих, відігравали роль своєрідного буфера, у міру сил своїх стримуючи виконання зовсім уже згубних для естонців розпоряджень влади центральної… »

1991 — захистив докторську дисертацію. 1994–2000 — голова Народної спілки Естонії (Eestimaa Rahvaliit), 1995 — віце-спікер Рійґікоґу (парламент Естонії). Вдруге висунув свою кандидатуру на президентських виборах 1996 і знову програв Леннарту Мері.

21 вересня 2001 — з третьої спроби Р. стає Президентом Естонії. Балотувався на другий термін, але програв Тоомасу Гендріку Ільвесу.

Має двох доньок, онуків. Зріст — 1 м. 81 см.

Взаємини з Україною[ред.ред. код]

Особисті контакти з українськими елітами очевидно склалися ще в радянський період, коли Рюйтель очолював ЕРСР. Крім того, рядовий Рюйтель проходив строкову службу в армії на території України — у Криму й Ізмаїлі.

В інтерв'ю газеті «Дзеркало тижня» 2002 Рюйтель згадає про виняткову роль українців у перешкоджанні окупації Естонії 1990:

« Січневі події у Вільнюсі й Ризі. Московські танки вже стояли на підступах до Таллінна, і головне було — уникнути кровопролиття. Тоді я запросив до себе керівників усіх політичних рухів. І якщо російськомовне населення, у принципі, реагувало на нашу політику дуже неоднозначно, то з боку українців ми відчували беззастережну підтримку. Приміром, пілоти-винищувачі дивізій, що дислокувались у районі Таллінна, а вони на 2/3 були українцями, прийшли й запропонували свою допомогу. Таке не забувається ніколи… »

Офіційний візит до України в ранзі Президента наніс 2002 — у розпал міжнародної ізоляції Президента Леоніда Кучми після убивства журналіста Георгія Ґонґадзе. Візит тривав тиждень і мав розмаїту географію: Київ — Одеса — Крим. Причину обраного маршруту Рюйтель пояснив так: «У рамках візиту Київ мені рекомендували політики, Одесу — бізнесмени, а Крим — естонська діаспора і… пам'ять».

Активно контактує з офіційним Києвом навіть після складення повноважень Президента. Глава держави Віктор Ющенко увів його до Ради колишніх провідних політиків країн світу — консультантів Президента України. 13 грудня 2006 прийняв його у своїй офіційній резиденції. Весною наступного року, в розпал політичної кризи, Рюйтель знову в Києві — для консультацій Ющенка. Напередоні Нового року він проводить переговори з Президентом Віктором Ющенком, новообраним прем'єр-міністром Юлією Тимошенко, міністром закордонних справ Володимиром Огризком. Його авторитет серед української політичної еліти — винятковий.

А 2008 Рюйтель узяв участь у київському міжнародному форумі «Європа-Україна». Там він зробив низку політичних заяв, зокрема, про відповідність України демократичним стандартам Європи.

Суспільне визнання[ред.ред. код]

Рюйтель — автор понад 100 наукових праць. Він є почесним доктором Бентлі Коледжа (США), Гельсінського університету (Фінляндія), Національного Сільськогосподарського університету України. Нагороджений польським Орденом Білого Орла (2002).

Джерела[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Л. В. Губерський. Рюйтель Арнольд // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4
  • М. Дорошко. Рюйтель Арнольд Федорович // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.648 ISBN 978-966-611-818-2