Фрідріх Макс Мюллер
.svg){kind=small}
Мюллер Фрідріх Макс (Максиміліан) (нім. Max Müller; (6 грудня 1823, Дессау — 28 жовтня 1900, Оксфорд) — німецький та англійський філолог, спеціаліст із загального мовознавства, індології, міфології, засновник «Школи природного міфу». Член Геттінгенської академії наук.
Доктор філософії (1848). Професор Оксфорду, де викладав санскрит.
З 1875 присвятив себе виданню священних книг Сходу. Співпрацював з Нандзьо Бунью, Касахара Кендзю і Такакусу Дзюндзиро та іншими.
Йому належить монументальне видання «Ріг-веди» (Rigveda-Samhita, together with the commentary of Sayanacarya, Лондон, 1849—1873; 2-е видання 1890—1892, в 4 томах) — це одне з найбільших досягнень XIX ст.
Макс Мюллер є одним із засновників та найвидатніших представників натуралістичної або міфологічної школи походження релігії. Діячі цього напрямку стверджували, що образи древніх міфів — лише персоніфіковані явища природи, часто катастрофічні, такі як землетруси, урагани, виверження вулканів, що вражали для древніх людей, впливали на їхню уяву, а також небесні тіла — сонце, місяць і зорі — свідчення древнього астрально-міфологічного світогляду.
Походження міфологічних образів Макс Мюллер приписував «хворобі мови», наповненню поетичних образів релігійним змістом.
Древні люди антропоморфізували природу. Наприклад, щоб повідомити про настання ночі вони говорили: «Сонце йде спати». Такі вислови були «міфо-поетичними», але розумілись буквально, і пізні покоління перетворили сонце в живу істоту, міфічний образ. Віра в божество, за словами Макса Мюллера, почалась не з монотеізму чи політеізму, а з генотеізму чи катенотеізму (обидва терміни запропоновані Максом Мюллером) — такої форми релігії, коли люди, визнававши й інших богів, поклонялись одному з них, часто розглядаючи його як представника всіх інших.
Загалом концепція Макса Мюллера має достатньо спекулятивний характер. Поняття генотеізму, щоправда, виявилось продуктивним і ввійшло в науку, але це явище притаманне лише деяким розвинутим релігіям, таким як єгипетська та древнєєврейська (в її ранній фазі). Незважаючи на суперечливість його теорій і методів, наприклад, зведення міфологічних образів до природних явищ, утотожнення міфології та релігії, сучасні історики вбачають в Максі Мюллері «одного із засновників, без якого сучасне порівняльне релігієзнавство не могло б існувати».
- «Порівняльна міфологія» (1856),
- «Стружки з німецької майстерні» (1867—1875),
- «Вступ у науку про релігію» (1873),
- «Природна релігія» (1889),
- «Фізична релігія» (1891),
- «Антропологічна релігія» (1892),
- «Теософія, або психологічна релігія» (1897),
- «Шість систем індійської філософії» (1899).
- ↑ Burschenschafter-Stammrolle: Verzeichnis der Mitglieder der Deutschen Burschenschaft nach dem Stande vom Sommer-Semester 1934 — B: Willy Nolte, 1934.
- ↑ www.accademiadellescienze.it
- ↑ https://aibl.fr/academiciens-depuis-1663/
- ↑ а б Lundy D. R. The Peerage
- ↑ а б Catalog of the German National Library
- ↑ а б Kindred Britain
- «Філософія і Релігієзнавство» — перший релігієзнавчо-філософський науковий портал [Архівовано 28 листопада 2011 у Wayback Machine.]
- Мюллер Фрідріх Макс [Архівовано 20 січня 2021 у Wayback Machine.] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
- Народились 6 грудня
- Народились 1823
- Померли 28 жовтня
- Померли 1900
- Випускники Лейпцизького університету
- Науковці Оксфордського університету
- Доктори філософії
- Члени Геттінгенської академії наук
- Члени Американської академії мистецтв і наук
- Члени Угорської академії наук
- Члени Прусської академії наук
- Члени Нідерландської королівської академії наук
- Члени Академії надписів та красного письменства
- Кавалери Баварського ордена Максиміліана «За досягнення в науці та мистецтві»
- Кавалери ордена Pour le Mérite (цивільний клас)
- Британські філологи
- Німецькі філологи
- Німецькі релігієзнавці
- Члени Таємної ради Великої Британії
- Перекладачі XIX століття
- Німецькі емігранти до Великої Британії
- Британські індологи
- Німецькі бібліотекарі