Левицький Філемон
(Перенаправлено з Філемон Левицький)
| Філемон Левицький | |
|---|---|
| Народження | 1873 |
| Смерть | 10 серпня 1922 |
| Поховання | Личаківський цвинтар |
| Діяльність | архітектор |
| Праця в містах | Львів |
| Архітектурний стиль | сецесія |
 Левицький Філемон у Вікісховищі | |
Філемон (Филимон) Левицький[1][2] (1873[3] — 10 серпня 1922, Львів) — львівський архітектор. Уповноважений будівничий. Працював у фірмі Івана Левинського. Керував будівництвом дому страхового товариства «Дністер», спроєктованого архітекторами майстерні Левинського.[4] Втілював ідеї нового українського стилю в архітектурі, що базувався на зразках народної, зокрема гуцульської архітектури. Член Українського технічного товариства. Старшина «Сокола-Батька». Помер у Львові. 14 серпня 1922 року похований на Личаківському цвинтарі.
- Роботи
- Реконструкція будинку на вулиці Ставропігійській, 11 у Львові (1911)[5].
- Львівський гуртожиток «Академічний дім» на нинішній вулиці Коцюбинського, 21 (1906, конкурсний проєкт, співавтор Тадей Обмінський)[3].
- Дзвіниця при церкві святого Миколая (УГКЦ)[6] в Белзі (1906).
- Перебудова вілли Івана Копача на нинішній вулиці Франка, 156 у Львові (1906)[7].
- Житловий будинок на нинішній вулиці Кривоноса, 3 у Львові (1907, не зберігся)[3].
- Народний дім у Яворові (1907—1908)[3].
- Будинки № 1, 2, 3 на площі Шашкевича у Львові (1910—1912, співавтор Йосип Делькевич)[8].
- Сецесійна огорожа балконів «Народної гостиниці» на нинішній вулиці Дорошенка, 20 у Львові (1906, архітектор Тадей Обмінський)[9].
- Вілла Марії Бачинської на вулиці Карпинця, 18 (1913, співавтор Валерій Шульман)[10].
-
Дім на площі Шашкевича, 1 у Львові -
Академічний дім у Львові -
Народний дім у Яворові -
Дзвіниця церкви св. Миколая (костелу домініканок), Белз
.JPG)
- ↑ Белз: фотоальбом / Упорядники О. Бойко, В. Петрик, В. Слободян. — Львів: Літопис, 2004. — С. 67.
- ↑ Посмертні вісти, с. 3.
- ↑ а б в г Бірюльов Ю. О. Мистецтво львівської сецесії. — Львів : Центр Європи, 2005. — С. 35—36. — ISBN 966-7022-44-7.
- ↑ Архітектура Львова, 2008, с. 418.
- ↑ Вуйцик В. С. До історії львівських кам'яниць. Вулиця Ставропігійська, 11. // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — Львів, 2004. — Вип. 14. — С. 141. — ISBN 966-95066-4-13.
- ↑ Відкриваємо Україну: Церква Св. Миколая у Белзі. pilgrimage.in.ua. Патріарший паломницький центр УГКЦ. Архів оригіналу за 22 вересня 2023. Процитовано 1 січня 2024.
- ↑ Бірюльов Ю. О. Мешканці Снопкова і Софіївки — уславлені та призабуті // Галицька брама. — 2001. — № 11—12 (83—84). — С. 7.
- ↑ Бірюльов Ю. О. Делькевич Йосиф // Енциклопедія Львова: в 4 т / за ред. А. Козицького. — Львів : Літопис, 2008. — Т. 2: Д—Й. — 608 с. — ISBN 978-966-7007-69-0.
- ↑ Архітектура Львова, 2008, с. 464.
- ↑ Архітектура Львова, 2008, с. 492.
- Посмертні вісти. Филимон Левицький // Свобода. — 1 вересня 1922. — № 203. — С. 3.
- Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с. — ISBN 978-966-7022-77-8.
- Бірюльов Ю. О. Левицький Филимон // Енциклопедія Львова: в 4 т / за ред. А. Козицького. — Львів : Літопис, 2012. — Т. 4: Л—М. — С. 71—72. — ISBN 978-966-8853-23-4.
|
Це незавершена стаття про архітектора чи архітекторку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |