Філоненко Віктор Лазарович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Філоненко Віктор Лазарович
Філоненко Віктор Лазарович.tif
Народився 1 листопада 1933(1933-11-01)
село Бурківка, тепер Ніжинського району Чернігівської області
Помер 2003(2003)
місто Київ
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Національність українець
Діяльність державний діяч
Alma mater Національний університет біоресурсів і природокористування України
Партія КПРС
Нагороди
Орден Трудового Червоного Прапора Орден Трудового Червоного Прапора Орден «Знак Пошани»
Орден Жовтневої Революції Орден Дружби народів

Віктор Лазарович Філоненко (1 листопада 1933(19331101), село Бурківка, тепер Ніжинського району Чернігівської області — 2003, місто Київ) — український радянський партійний діяч, голова Чернігівського облвиконкому. Член Ревізійної комісії КПУ в 1976—1981 р. Кандидат у члени ЦК КПУ в лютому 1981 — жовтні 1982 р і у 1986—1990 р. Член ЦК КПУ в жовтні 1982 — лютому 1986 р. Депутат Верховної Ради УРСР 9—11-го скликань. Обирався заступником голови Верховної Ради УРСР.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у родині службовця. У 1957 році закінчив Українську сільськогосподарську академію.

У 1957—1961 р. — завідувач ремонтних майстерень Ічнянської машинно-тракторної станції, директор Ічнянської ремонтно-технічної станції Чернігівської області.

Член КПРС з 1959 року.

У 1961—1963 р. — 2-й секретар Чернігівського обласного комітету ЛКСМУ. У січні 1963 — грудні 1964 року — 1-й секретар Чернігівського промислового обласного комітету ЛКСМУ.

У січні 1965 — грудні 1966 року — голова виконавчого комітету Борзнянської районної ради депутатів трудящих Чернігівської області.

У грудні 1966—1969 р. — 1-й секретар Варвинського районного комітету КПУ Чернігівської області.

У 1969—1970 р. — голова Чернігівського обласного об'єднання «Сільгосптехніка».

У 1970—1973 р. — секретар Чернігівського обласного комітету КПУ.

У квітні 1973 — березні 1981 р. — голова виконавчого комітету Чернігівської обласної ради депутатів трудящих.

13 березня 1981 — листопад 1985 р. — голова Державного комітету УРСР по виробничо-технічному забезпеченню сільського господарства. У грудні 1985 — листопаді 1988 р. — заступник голови Держагропрому Української РСР– начальник Головного управління механізації та електрифікації.

3 листопада 1988 — 1991 р. — голова Державного комітету УРСР по охороні природи.

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Депутати Верховної Ради УРСР. 11-е скликання — 1985 р.