Свириденко Юлія Анатоліївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Свириденко Юлія Анатоліївна
Свириденко Юлія Анатоліївна
Свириденко Юлія Анатоліївна
Перша віцепрем'єр-міністерка — Міністерка економіки України
Нині на посаді
На посаді з 4 листопада 2021
Президент Володимир Зеленський
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль
Попередник Олексій Любченко
Заступниця Керівника Офісу Президента України
22 грудня 2020 — 4 листопада 2021[1]
Президент Володимир Зеленський
Попередник Юлія Ковалів
Наступник Ростислав Шурма
Перша заступниця Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України
22 липня 2020 — 22 грудня 2020
Президент Володимир Зеленський
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль
В.о. голови Чернігівської ОДА
3 липня — 28 листопада 2018
Президент Петро Порошенко
Прем'єр-міністр Володимир Гройсман
Попередник Валерій Куліч
Наступник Олександр Мисник
Народився 25 грудня 1985(1985-12-25) (38 років)
Чернігів, Українська РСР, СРСР
Відомий як економістка, політична діячка, державна службовиця
Громадянство Україна Україна
Alma mater ДТЕУ
У шлюбі з Дерлеменко Сергій Ігоровичd
 Висловлювання у Вікіцитатах
 Медіафайли у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Свириденко.

Ю́лія Анато́ліївна Свириде́нко (нар. 25 грудня 1985(19851225), Чернігів) — українська державна діячка. Перший віцепрем'єр-міністр — Міністр економіки України з 4 листопада 2021 р.[2][3] Заступник Керівника Офісу Президента України (22 грудня 2020 — 4 листопада 2021).

В. о. голови Чернігівської ОДА (2018). Заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства (29 вересня 2019 — 22 липня 2020)[4][5][6]. Перший заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (22 липня 2020 — 22 грудня 2020)[7][8].

Життєпис[ред. | ред. код]

Ранні роки[ред. | ред. код]

Юлія Свириденко народилася 25 грудня 1985 року у Чернігові у сім'ї службовців. Так, її батько був головою Чернігівської територіального відділення Антимонопольного комітету України, а мати працювала в апараті обласної ради.[9]

Освіта[ред. | ред. код]

2008 року закінчила з відзнакою Київський торговельно-економічний університет, спеціальність «менеджмент антимонопольної діяльності», магістр з менеджменту антимонопольної діяльності. В тому ж році вступила до аспірантури Київського національного торговельно-економічного університету за спеціальністю «економіка та управління національним господарством».

Кар'єра[ред. | ред. код]

Трудову діяльність розпочала 2008 року на посаді економістки з фінансової роботи Українсько-андоррського спільного підприємства АТ «АМП» (Київ). Згодом працювала оцінювачкою Чернігівського міжміського бюро технічної інвентаризації, заступницею директора ТОВ «Еко-Втор» (Київ).[10]

2011 року призначена головою Постійного представництва Чернігова у місті Усі (КНР), єдиного представництва українського міста в КНР (на громадських засадах). На посаді голови Постійного представництва сприяла залученню інвестицій до економіки Чернігова та Чернігівської області, створенню сприятливих умов іноземним інвесторам для ведення бізнесу в Чернігові та Чернігівській області, підтримці зв'язків між органами місцевого самоврядування Чернігова та Чернігівської області та регіонів Китайської Народної Республіки, а також між представниками ділових кіл Чернігова та Чернігівської області та регіонів Китайської Народної Республіки.

За результатами роботи Постійного представництва в Чернігові було зареєстроване підприємство «Еко-Втор» зі 100 % іноземних інвестицій та здійснено повний супровід інвестиційного проєкту будівництва заводу з виробництва поліефірного волокна. Після запуску виробництва працювала на посаді заступниці директора заводу з питань зовнішньоекономічної діяльності.[10]

З травня 2015 року — радниця голови Чернігівської обласної державної адміністрації Куліча.

Із серпня 2015 року — начальниця Департаменту економічного розвитку Чернігівської обласної державної адміністрації.

Закінчила програму навчання менеджерів (2016, Німецька академія управління Нижньої Саксонії (DMAN), Німеччина). Учасниця програми «Академія доброго урядування та підвищення компетентності в Європі», організованій Європейською академією Берліна, при підтримці Міністерства закордонних справ Німеччини (вересень 2016, Берлін). Закінчила програму стратегій зростання приватного сектору, організовану Шведським агентством з питань міжнародного розвитку Sida (Швеція, 2017).[джерело?]

Політична кар'єра[ред. | ред. код]

З вересня 2017 року виконувала обов'язки першого заступника голови Чернігівської обласної державної адміністрації. Згідно з розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 14 березня 2018 року № 28-к призначена першою заступницею голови Чернігівської обласної державної адміністрації.

З 30 липня до 28 листопада 2018 року — в. о. голови Чернігівської ОДА.

З березня по вересень 2019 року — директорка ТОВ «Сідко Україна», що спеціалізується на виробництві кормів для диких птахів і займається перероблюванням органічної продукції.[11]

З 29 вересня 2019 до 22 липня 2020 року — заступниця Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України[12][6].

24 грудня 2019 року обрана Головою правління Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Членкиня делегації для участі у Тристоронній контактній групі, представник в робочій підгрупі з соціально-економічних питань[13].

З 22 липня до 22 грудня 2020 року — перша заступниця Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України[7][8].

З 22 грудня 2020 року — заступниця голови Офісу Президента України, замінила на цій посаді Юлію Ковалів[14].

26 лютого 2021 року Указом Президента України виведена зі складу делегації України для участі у Тристоронній контактній групі[15].

Міністр економіки України (з 2021 року)[ред. | ред. код]

3 листопада 2021 року фракція панівної партії «Слуга народу» висунула Юлію Свириденко на посаду Першої віцепрем'єрки — Міністерки економіки України[16]. 4 листопада 2021 року Верховна Рада України ухвалила рішення про призначення Свириденко на цю посаду. За це проголосували 256 депутатів[3].

У своїх поглядах на розвиток економіки Свириденко відстоює принципи вільного регуляторного середовища, верховенства права, скорочення розміру держави в економіці та робить ставку на експортну модель зростання.[17]

Санкційна політика[ред. | ред. код]

У серпні 2022 року уряд уповноважив Юлію Свириденко очолити Міжвідомчу робочу групу з питань реалізації державної санкційної політики.[18] За перші 100 днів роботи групи були запроваджені санкції проти майже 4500 фізичних та юридичних осіб, опрацьовані та рекомендовані санкції ще проти понад 6000 осіб.[19] Свириденко вела перемовини з країнами-партнерами про посилення санкцій проти РФ, зокрема з представниками Британії.[20] На засіданні групи у грудні 2022 року було прийняте рішення про поширення санкцій на представників силових органів РФ та окремих представників ІТ-сектору.[21][22]

Також Міжвідомча робоча група внесла пропозицію про запровадження санкцій проти представників російського духовенства.[23]

Залучення інвестицій[ред. | ред. код]

Під час війни економічний блок Уряду, який очолює Свириденко, намагався залучати іноземні інвестиції до України навіть попри побоювання інвесторів щодо воєнних ризиків. Задля цього було створено ініціативу із залучення інвестицій Advantage Ukraine, яку презентували 6 вересня 2022 року в рамках великої кампанії, розробленої WPP за підтримки Президента України. На платформі зібрано інвестпроєкти та можливості в десяти галузях на суму понад 400 млрд доларів США.[24][25]

У грудні 2022 року відбулася зустріч Юлії Свириденко з заступницею Генерального директора Держказначейства Франції Мюріель Лаку-Лабарт та представники Bpifrance. На зустрічі було зазначено, що з виділених Францією 1,2 млрд євро 1 млрд євро може бути використаний для гарантування кредитних ризиків, а 200 млн євро — для залучення Україною прямого кредитування від Казначейства Франції.[26] Також на зустрічі було обговорено питання страхування Bpifrance воєнних ризиків.[27]

У 2022 році за участі Свириденко було досягнуто домовленостей з Багатостороннім агентством з гарантування інвестицій (MIGA) щодо страхування інвестицій під час війни. На перший пілотний проєкт виділено 30 млн $. У 2023 очікується виділення 1 млрд $.[28] Також було укладено Меморандум про співпрацю між Україною та Міжнародною фінансовою корпорацією, який передбачає надання останньою допомоги у відновленні України, а також залученні інвестицій в інфраструктуру.[29]

Підтримка бізнесу[ред. | ред. код]

Під керівництвом Юлії Свириденко команда Міністерства економіки України запустила низку проєктів з підтримки населення та бізнесу під час війни:

У середині березня 2022 року запрацювала програма релокації підприємств. Станом на листопад 2022 року було переміщено 772 підприємства, що дало змогу зберегти 35 тисяч робочих місць.[30][31]

У березні 2022 року була створена програма працевлаштування тимчасово переміщених осіб, у рамках якої було запроваджено компенсацію роботодавцям витрат на зарплату працевлаштованих. Станом на середину листопада 2022 року було працевлаштовано 13 тисяч переселенців, компенсацією скористалися понад 8 тисяч підприємців.[32] У тому ж місяці, для підтримки бізнесу та стабілізації економіки, фізичних осіб-підприємців I та II груп було звільнено від сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ),[33] підприємства та фізичних-осіб підприємців III групи було звільнено від сплати ЄСВ за найманих працівників, які були призвані до ЗСУ, відтерміновано сплату податків для всіх підприємств, встановлено мораторій на проведення перевірок всіх видів для бізнесу, скасовано всі заходи ринкового та споживчого нагляду, крім регулювання цін та контролю за ціноутворенням,[34] переведено на декларативний принцип 48 дозволів, 19 ліцензій, біля 500 інших публічних послуг для бізнесу.[35]

Боротьба з безробіттям[ред. | ред. код]

У червні 2022 року було запущено програму грантового кредитування для бізнесу «єРобота», обов'язковою умовою якої є створення нових робочих місць. За словами Юлії Свириденко, програма дозволить створити 300 тисяч робочих місць. Уряд підтримав проєкти малого бізнесу, в переробній галузі, закладку садів та створення тепличних господарств.[36][37][38]

У листопаді 2022 року створено проєкт «Армія відновлення», який передбачає залучення до виконання суспільно корисних оплачуваних робіт з відбудови країни безробітних, зокрема й внутрішньо переміщених осіб. На середину грудня 2022 року, до проєкту приєдналося 3300 безробітних у дев'яти областях.[39]

Сприяння експорту[ред. | ред. код]

У вересні 2022 року разом з НАБУ було розроблено механізм запуску роботи Експортно-кредитного агентства (ЕКА), що дозволило збільшити експорт з України на 3,06 млрд грн.[40][41]

Стимулювання експортно-орієнтованих підприємств за підрахунками Міністерства економіки України, має створити 26 тисяч додаткових робочих місць протягом п'яти років за рахунок збільшення продажів продукції з високою доданою вартістю.[42]

У тому ж місяці було відновлено програму «малої приватизації», що дозволило провести біля 100 результативних аукціонів на загальну суму орієнтовно 1,8 млрд грн.[43]

Інші проєкти[ред. | ред. код]

У грудні 2022 року була запущена програма «єОселя», яка передбачає пільгове іпотечне кредитування. На першому етапі кредити доступні військовим, поліцейським, медикам, вчителям та науковцям.[44][45] Станом на грудень 2022 року було видано 300 кредитів.[46]

Наприкінці 2022 року, Свириденко повідомила про програму з безкоштовного обміну звичайних ламп розжарювання на економні світлодіодні LED-лампи, яка розпочалася у 2023 році у найбільших містах, а згодом була розширена на всю Україну[47][48][49].

Особисте життя[ред. | ред. код]

Свириденко одружена з Сергієм Дерлеменком та має маленьку доньку Софію. Чоловік керує ТОВ «ДКС-Групп» та ТОВ «ДІТЕЛ», компаніями, які займаються будівництвом, ремонтом, телекомунікаціями та обслуговуванням мереж зв'язку. У 2015 році Сергій Дерлеменко також балотувався до Чернігівської міської ради від партії «Самопоміч», але не пройшов.[9]

Має квартири у Києві та Чернігові.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Указ Президента України від 4 листопада 2021 року № 562/2021 «Про звільнення Ю.Свириденко з посади Заступника Керівника Офісу Президента України»
  2. ↑ Постанова Верховної Ради України від 4 листопада 2021 року № 1861-IX «Про призначення Свириденко Ю.А. на посаду Першого віце-прем’єр-міністра України - Міністра економіки України»
  3. ↑ а б Новим міністром економіки стала Свириденко: рішення Ради. РБК-Україна (українською) . 4 листопада 2021. Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 4 листопада 2021.
  4. ↑ Кабінет Міністрів схвалив Програму дій Уряду [Архівовано 2 жовтня 2019 у Wayback Machine.] Кабінет Міністрів України (29 вересня 2019)
  5. ↑ Про призначення Свириденко Ю. А. заступником Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. Кабінет Міністрів України. 29 вересня 2019. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 14 грудня 2019.
  6. ↑ а б Про звільнення Свириденко Ю.А. з посади заступника Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. zakon.rada.gov.ua (українською) . 22 липня 2020. Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 4 листопада 2021.
  7. ↑ а б zakon.rada.gov.ua https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/903-2020-р#Text. Процитовано 24 грудня 2020. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  8. ↑ а б Про звільнення Свириденко Ю.А. з посади першого заступника Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. zakon.rada.gov.ua (українською) . 22 грудня 2020. Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 4 листопада 2021.
  9. ↑ а б Що відомо про нову заступницю керівника ОПУ: біографія Юлії Свириденко. 24 Канал (укр.). Процитовано 2 лютого 2023.
  10. ↑ а б Свириденко Юлія Анатоліївна — АГРОПОЛІТ. agropolit.com. 30 вересня 2019. Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 14 травня 2020.
  11. ↑ Ризикнути і стати першим: історія одного естонсько-українського проекту. ОТГ.cn.ua (укр.). 19 серпня 2019. Процитовано 4 січня 2023.
  12. ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2019 року № 869-р «Про призначення Свириденко Ю.А. заступником Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України».
  13. ↑ Указ Президента України від 5 травня 2020 року № 167/2020 «Про делегацію України для участі у Тристоронній контактній групі»
  14. ↑ Зеленський змінив заступника Єрмака. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 22 грудня 2020. Процитовано 24 грудня 2020.
  15. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №80/2021. Офіційне інтернет-представництво Президента України. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 26 лютого 2021.
  16. ↑ "Слуги" пропонують уряду кандидатури на посади трьох міністрів. epravda.com.ua. Українська правда. 3 листопада 2021. Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 4 листопада 2021.
  17. ↑ Яку економіку ми будуємо?. Українська правда (укр.). Процитовано 2 січня 2023.
  18. ↑ Кабінет Міністрів України - Уряд уповноважив Міністра економіки України Юлію Свириденко координувати роботу з санкційної політики. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 2 січня 2023.
  19. ↑ 100 днів МРГ: 4500 осіб вже під санкціями, 6000 – незабаром.
  20. ↑ Україна та Велика Британія посилять координацію в питаннях запровадження санкцій.
  21. ↑ «До нового санкційного пакету, який буде спрямовано на розгляд РНБО, увійшли російські силовики та представники ІТ-сектору», - Юлія Свириденко | Міністерство економіки України. www.me.gov.ua (uk-UA) . Процитовано 2 січня 2023.
  22. ↑ Україна готує санкції проти російських силовиків та представників ІТ-сектору - Мінекономіки. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 2 січня 2023.
  23. ↑ Духовенство та виробники БПЛА: МРГ ухвалила чергові пропозиції санкцій | Міністерство економіки України. www.me.gov.ua (uk-UA) . Процитовано 2 січня 2023.
  24. ↑ Україна презентувала платформу залучення іноземних інвестицій Advantage Ukraine | Think brave. biz.ligazakon.net. Процитовано 2 січня 2023.
  25. ↑ На відкритті торгів Нью-Йоркської фондової біржі Україна презентувала платформу залучення іноземних інвестицій Advantage Ukraine | Міністерство економіки України. www.me.gov.ua (uk-UA) . Процитовано 2 січня 2023.
  26. ↑ Страхування воєнних ризиків активізує процес залучення інвестицій в Україну, - Юлія Свириденко в Парижі | Міністерство економіки України. www.me.gov.ua (uk-UA) . Процитовано 2 січня 2023.
  27. ↑ Страхування воєнних ризиків: Свириденко розповіла про співпрацю з Bpifrance та казначейством Франції. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 2 січня 2023.
  28. ↑ Україна отримає $30 млн від MIGA на проєкт зі страхування інвестицій - Шмигаль. Mind.ua (укр.). Процитовано 2 січня 2023.
  29. ↑ Меморандум між Україною та Міжнародною фінансовою корпорацією дозволить розпочати роботу над проектами по відновленню країни, - Юлія Свириденко | Міністерство економіки України. www.me.gov.ua (uk-UA) . Процитовано 2 січня 2023.
  30. ↑ Скільки підприємств з початку війни скористалися релокацією: нові цифри від Мінекономіки. news.dtkt.ua (укр.). Процитовано 2 січня 2023.
  31. ↑ ShieldSquare Captcha. www.kmu.gov.ua (англ.). Процитовано 2 січня 2023.
  32. ↑ Держава компенсувала підприємцям 147 млн грн за працевлаштування понад 13 тисяч переселенців | Міністерство економіки України. www.me.gov.ua (uk-UA) . Процитовано 2 січня 2023.
  33. ↑ Уряд звільнив ФОПів від сплати єдиного соціального внеску — Зеленський.
  34. ↑ Відкладене РРО, дешевий газ та мораторій на перевірки: як уряд вирішив підтримати бізнес. Слово і Діло (укр.). Процитовано 2 січня 2023.
  35. ↑ ShieldSquare Captcha. www.kmu.gov.ua (англ.). Процитовано 2 січня 2023.
  36. ↑ єРобота стимулюватиме створення 300 тисяч робочих місць. Економічна правда (укр.). Процитовано 2 січня 2023.
  37. ↑ Проєкт єРобота дозволить створити понад 300 тисяч нових робочих місць - Мінекономіки. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 2 січня 2023.
  38. ↑ Проєкт “єРобота” дозволить створити понад 300 тисяч нових робочих місць — Delo.ua. delo.ua (укр.). Процитовано 2 січня 2023.
  39. ↑ До “Армії відновлення” залучено понад 3300 безробітних у 9 областях, - Тетяна Бережна | Міністерство економіки України. www.me.gov.ua (uk-UA) . Процитовано 2 січня 2023.
  40. ↑ ShieldSquare Captcha. www.kmu.gov.ua (англ.). Процитовано 2 січня 2023.
  41. ↑ ЕКА під час війни допомогла збільшити експорт на 3 млрд грн – перший віцепрем'єр | ITTA INFO. itta.info (укр.). 8 грудня 2022. Процитовано 2 січня 2023.
  42. ↑ В Україні з'являться 26 тисяч нових робочих місць, - міністр економіки Юлія Свириденко. Today.ua (укр.). 9 грудня 2022. Процитовано 2 січня 2023.
  43. ↑ ФДМУ продав держмайна на 1,8 млрд гривень після відновлення аукціонів.
  44. ↑ За програмою єОселя видано понад 100 кредитів.
  45. ↑ ShieldSquare Captcha. www.kmu.gov.ua (англ.). Процитовано 2 січня 2023.
  46. ↑ ShieldSquare Captcha. www.kmu.gov.ua (англ.). Процитовано 2 січня 2023.
  47. ↑ ShieldSquare Captcha. www.kmu.gov.ua (англ.). Процитовано 2 січня 2023.
  48. ↑ З січня в Україні стартує програма по безкоштовній заміні лампочок старого зразка на енергозберігаючі LED-лампи | Міністерство економіки України. www.me.gov.ua (uk-UA) . Процитовано 2 січня 2023.
  49. ↑ Проєкт “єРобота” дозволить створити понад 300 тисяч нових робочих місць — Delo.ua. delo.ua (укр.). Процитовано 4 січня 2023.

Джерела[ред. | ред. код]

Довідкові видання
Нормативний контроль
Прем'єр-міністр України
Перший віцепрем'єр-міністр
Віцепрем'єр-міністри
Міністри
УРСР
Герб України
Україна
Костянтин Масик • Валентин Симоненко • Ігор Юхновський • Юхим Звягільський • Віктор Пинзеник • Євген Марчук • Павло Лазаренко • Василь Дурдинець • Анатолій Голубченко • Володимир Куратченко • Анатолій Кінах • Юрій Єхануров • Олег Дубина • Микола Азаров • Анатолій Кінах • Станіслав Сташевський • Микола Азаров • Олександр Турчинов • Андрій Клюєв • Валерій Хорошковський • Сергій Арбузов • Віталій Ярема • Степан Кубів • Олексій Любченко • Юлія Свириденко
Анатолій Мінченко (1991—1992) · Володимир Лановий (1992) · Віктор Пинзеник (1992—1993) · Юрій Банніков (1993) · Роман Шпек (1993—1995) · Василь Гуреєв (1995—1997) · Юрій Єхануров (1997) · Віктор Суслов (1997—1998) · Василь Роговий (1998—1999) · Сергій Тігіпко (1999—2000) · Василь Роговий (2000—2001) · Олександр Шлапак (2001—2002) · Валерій Хорошковський (2002—2004) · Микола Деркач (2004—2005) · Сергій Терьохін (2005) · Арсеній Яценюк (2005—2006) · Володимир Макуха (2006—2007) · Анатолій Кінах (2007) · Богдан Данилишин (2007—2010) · Василь Цушко (2010) · Андрій Клюєв (2010—2012) · Петро Порошенко (2012) · Ігор Прасолов (2012—2014) · Павло Шеремета (2014) · Анатолій Максюта (в. о.) (2014) · Валерій Пятницький (в. о.) (2014) · Айварас Абромавичус (2014—2016) · Степан Кубів (2016—2019) · Тимофій Милованов (2019—2020) · Павло Кухта (в. о.) (2020) · Ігор Петрашко (2020—2021) · Олексій Любченко (2021) · Юлія Свириденко (2021—)
Голова РНБОУ
Секретар РНБО
Члени РНБО
Перші секретарі Чернігівського
обласного комітету КПУ
Голови Чернігівського
обласного виконавчого комітету
Голови Чернігівської
обласної ради
Голови Чернігівської
обласної державної адміністрації
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Свириденко_Юлія_Анатоліївна&oldid=42262723