Свириденко Юлія Анатоліївна
| Свириденко Юлія Анатоліївна | |
|---|---|
| 17 липня 2025 — 16 липня 2026 (в.о. з 14 липня 2026) | |
| Президент | Володимир Зеленський |
| Попередник | Денис Шмигаль |
| Наступник | Сергій Корецький |
| 4 листопада 2021 — 17 липня 2025 (в.о. з 16 липня 2025) | |
| Президент | Володимир Зеленський |
| Прем'єр-міністр | Денис Шмигаль |
| Попередник | Олексій Любченко |
| Наступник | Олексій Соболев |
| 22 грудня 2020 — 4 листопада 2021[1] | |
| Президент | Володимир Зеленський |
| Попередник | Юлія Ковалів |
| Наступник | Ростислав Шурма |
| 22 липня 2020 — 22 грудня 2020 | |
| Прем'єр-міністр | Денис Шмигаль |
| 30 липня — 28 листопада 2018 | |
| Президент | Петро Порошенко |
| Прем'єр-міністр | Володимир Гройсман |
| Попередник | Валерій Куліч |
| Наступник | Олександр Мисник |
| Народилася | 25 грудня 1985 (40 років) Чернігів, Українська РСР, СРСР |
| Відома як | економістка, політична діячка, державна службовиця |
| Місце роботи | Кабінет Міністрів України |
| Громадянство | |
| Alma mater | ДТЕУ |
| У шлюбі з | Сергій Дерлеменко (до 2022 року) |
| Нагороди | |
Ю́лія Анато́ліївна Свириде́нко (нар. 25 грудня 1985, Чернігів, УРСР) — українська політична діячка й економістка. Прем'єр-міністерка України з 17 липня 2025 по 16 липня 2026 року[2][3].
Перша віцепрем'єр-міністерка України — Міністерка економіки України з 4 листопада 2021 року по 16 липня 2025 року[4][5][6]. Заступниця Керівника Офісу Президента України (22 грудня 2020 — 4 листопада 2021).
В. о. голови Чернігівської ОДА (2018). Заступниця міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства (29 вересня 2019 — 22 липня 2020)[7][8][9]. Перша заступниця Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (22 липня 2020 — 22 грудня 2020)[10][11].
Юлія Свириденко народилася 25 грудня 1985 року у Чернігові у сім'ї службовців. Батько працював у Чернігівському відділенні Антимонопольного комітету України, мати обіймала посаду в обласній раді[12].
2008 року закінчила з відзнакою Київський торговельно-економічний університет, спеціальність «менеджмент антимонопольної діяльності», магістр з менеджменту антимонопольної діяльності. В тому ж році вступила до аспірантури Київського національного торговельно-економічного університету за спеціальністю «економіка та управління національним господарством».
Закінчила програму навчання менеджерів (2016, Німецька академія управління Нижньої Саксонії (DMAN). Учасниця програми «Академія доброго урядування та підвищення компетентності в Європі», організованій Європейською академією Берліна, за підтримки МЗС Німеччини (вересень 2016, Берлін). Закінчила програму стратегій зростання приватного сектору, організовану Шведським агентством з питань міжнародного розвитку Sida (Швеція, 2017).[12]
Трудову діяльність розпочала 2008 року на посаді економістки з фінансової роботи українсько-андоррського спільного підприємства АТ «АМП» (Київ). Згодом працювала оцінювачкою Чернігівського міжміського бюро технічної інвентаризації, заступницею директора ТОВ «Еко-Втор» (Київ)[13].
2011 року призначена головою Постійного представництва Чернігова у місті Усі (КНР), єдиного представництва українського міста в КНР (на громадських засадах). Сприяла залученню інвестицій, створенню умов для інвесторів у Чернігові та області. У Чернігові було створено іноземне підприємство «Еко-Втор», що побудував завод зі виробництва поліефірного волокна. Після запуску виробництва працювала заступником директора з питань зовнішньоекономічної діяльності[13].
З травня 2015 року — радниця голови Чернігівської ОДА Валерія Куліча.
Із серпня 2015 року — начальниця Департаменту економічного розвитку Чернігівської ОДА.
На виборах 2015 року невдало балотувалась до Чернігівської міської ради від Блоку Петра Порошенка[14].
З вересня 2017 року виконувала обов'язки першої заступниці голови Чернігівської обласної державної адміністрації. Згідно з розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 14 березня 2018 року № 28-к призначена першою заступницею голови Чернігівської обласної державної адміністрації.
З 30 липня до 28 листопада 2018 року — в. о. голови Чернігівської ОДА.
З березня по вересень 2019 року — очільниця ТОВ «Сідко Україна», що спеціалізується на виробництві кормів для диких птахів та перероблюванні органічної продукції[15].
З 29 вересня 2019 до 22 липня 2020 року — заступниця Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України[16][9].
24 грудня 2019 року обрана Головою правління Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Член делегації для участі в Тристоронній контактній групі, представниця в робочій підгрупі з соціально-економічних питань[17].
З 22 липня до 22 грудня 2020 року — перша заступниця Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України[10][11].
З 22 грудня 2020 року — заступниця голови Офісу Президента України, замінила на цій посаді Юлію Ковалів[18].
26 лютого 2021 року Указом Президента України виключена зі складу делегації України для участі у Тристоронній контактній групі[19].
3 листопада 2021 року партія Слуга народу висунула Свириденко на посаду першої віцепрем'єрки — Міністерки економіки України[20]. 4 листопада 2021 року Верховна Рада України ухвалила рішення про призначення Свириденко[5].
З 27 червня 2025 року — заступник голови Ради з питань підтримки підприємництва, консультативно-дорадчого органу при Президентові України[21].
У серпні 2022 року очолила Міжвідомчу робочу групу з питань реалізації державної санкційної політики[22]. Вела перемовини з іншими країнами про посилення санкцій проти РФ, зокрема з представниками Великої Британії[23].
Згідно заяв партії Європейська солідарність Свириденко була серед тих, хто найбільше добивався введення санкцій проти Петра Порошенка[24].
У середині березня 2022 року запрацювала програма релокації підприємств. Станом на листопад 2022 року було переміщено 772 підприємства[25][26]. У березні 2022 року була створена програма працевлаштування тимчасово переміщених осіб, запроваджено компенсацію роботодавцям на зарплату працевлаштованих[27].
14 липня 2025 року Президент Зеленський запропонував Свириденко на посаду прем'єр-міністра.[28][29] 17 липня Свириденко було призначено на посаду, також сформовано новий склад уряду. Свириденко стала другою жінкою в історії України на посаді прем'єр-міністра (після Юлії Тимошенко). 14 липня 2026 року Свириденко була відправлена у відставку[30][3]. Президент запропонував їй посаду посла в США, яку вона відхилила[31].
- Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (Україна, 15 липня 2026) — за значні заслуги у зміцненні української державності, мужність і самовідданість, виявлені у захисті суверенітету та територіальної цілісності України, вагомий особистий внесок у розвиток різних сфер суспільного життя, сумлінне виконання професійного обов'язку[32][33];
- 2020 — Почесна грамота Кабінету Міністрів України[34];
- 2023 — Одна з 4-х українок у списку Time 100 Next «нових лідерів, які формують світ»[35];
- 2025 — №3 в категорії «Політики» в рейтингу «100 найвпливовіших українців» журналу Фокус[36].
Має квартири у Києві та Чернігові, записані на себе, а також ще одну, записану на сім'ю[37].
У 2024 році Свириденко задекларувала 3,1 млн грн доходу за роботу в Київській школі економіки[38]. Президент закладу Тимофій Милованов підтвердив, що вона отримує $6000 на місяць за викладацьку діяльність, водночас сам Милованов є членом Наглядової ради НАЕК «Енергоатом», призначеним Кабінетом Міністрів у період, коли Свириденко обіймала посаду міністерки економіки. Деякі медіа та народні депутати (зокрема Володимир Ар'єв) писали про можливий конфлікт інтересів, звертаючи увагу на те, що структури, пов'язані з КШЕ, реалізовували грантові програми, у яких Міністерство економіки виступало бенефіціаром.[39]
- Екс-чоловік — Сергій Ігорович Дерлеменко[40]. Керує ТОВ «ДКС-Групп» і ТОВ «ДІТЕЛ», що є компаніями з будівництва, ремонту, телекомунікацій та обслуговування мереж зв'язку. У 2015 році Сергій Дерлеменко також балотувався до Чернігівської міської ради від партії «Самопоміч», але не пройшов[12].
- Дочка Софія.
- Президент Бразилії Луїс Інасіо Лула да Сілва під час зустрічі з Юлією Свириденко, 2023
- ↑ Указ Президента України від 4 листопада 2021 року № 562/2021 «Про звільнення Ю.Свириденко з посади Заступника Керівника Офісу Президента України»
- ↑ Рада призначила Свириденко прем'єр-міністром України. РБК-Украина (укр.). Процитовано 17 липня 2025.
- 1 2 Рада підтримала відставку уряду Свириденко. Українська правда (укр.). Процитовано 22 липня 2026.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 4 листопада 2021 року № 1861-IX «Про призначення Свириденко Ю.А. на посаду Першого віце-прем’єр-міністра України - Міністра економіки України»
- 1 2 Новим міністром економіки стала Свириденко: рішення Ради. РБК-Україна (українською) . 4 листопада 2021. Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 4 листопада 2021.
- ↑ Біографія на сайті Міністерства економіки України. me.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 17 липня 2025. Процитовано 17 липня 2025.
- ↑ Кабінет Міністрів схвалив Програму дій Уряду [Архівовано 2 жовтня 2019 у Wayback Machine.] Кабінет Міністрів України (29 вересня 2019)
- ↑ Про призначення Свириденко Ю. А. заступником Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. Кабінет Міністрів України. 29 вересня 2019. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 14 грудня 2019.
- 1 2 Про звільнення Свириденко Ю.А. з посади заступника Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. zakon.rada.gov.ua (українською) . 22 липня 2020. Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 4 листопада 2021.
- 1 2 zakon.rada.gov.ua https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/903-2020-р#Text. Процитовано 24 грудня 2020.
{{cite web}}: Пропущений або порожній|title=(довідка) - 1 2 Про звільнення Свириденко Ю.А. з посади першого заступника Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. zakon.rada.gov.ua (українською) . 22 грудня 2020. Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 4 листопада 2021.
- 1 2 3 Що відомо про нову заступницю керівника ОПУ: біографія Юлії Свириденко. 24 Канал (укр.). Процитовано 2 лютого 2023.
- 1 2 Свириденко Юлія Анатоліївна — АГРОПОЛІТ. agropolit.com. 30 вересня 2019. Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 14 травня 2020.
- ↑ Партійні списки на виборах до Чернігівської міської ради 2015 року
- ↑ Ризикнути і стати першим: історія одного естонсько-українського проекту. ОТГ.cn.ua (укр.). 19 серпня 2019. Процитовано 4 січня 2023.
- ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2019 року № 869-р «Про призначення Свириденко Ю.А. заступником Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України».
- ↑ Указ Президента України від 5 травня 2020 року № 167/2020 «Про делегацію України для участі у Тристоронній контактній групі»
- ↑ Зеленський змінив заступника Єрмака. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 22 грудня 2020. Процитовано 24 грудня 2020.
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №80/2021. Офіційне інтернет-представництво Президента України. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 26 лютого 2021.
- ↑ "Слуги" пропонують уряду кандидатури на посади трьох міністрів. epravda.com.ua. Українська правда. 3 листопада 2021. Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 4 листопада 2021.
- ↑ Указ Президента України №421/2025 Про Раду з питань підтримки підприємництва. Офіційне інтернет-представництво Президента України.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Уряд уповноважив Міністра економіки України Юлію Свириденко координувати роботу з санкційної політики. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 2 січня 2023.
- ↑ Україна та Велика Британія посилять координацію в питаннях запровадження санкцій.
- ↑ СТЕФАНИШИНА І СВИРИДЕНКО ДОКЛАЛИ НАЙБІЛЬШЕ ЗУСИЛЬ ЩОБ ВВЕСТИ САНКЦІЇ ПРОТИ ПОРОШЕНКА! (укр.). Процитовано 28 лютого 2025.
- ↑ Скільки підприємств з початку війни скористалися релокацією: нові цифри від Мінекономіки. news.dtkt.ua (укр.). Процитовано 2 січня 2023.
- ↑ ShieldSquare Captcha. www.kmu.gov.ua (англ.). Процитовано 2 січня 2023.
- ↑ Держава компенсувала підприємцям 147 млн грн за працевлаштування понад 13 тисяч переселенців | Міністерство економіки України. www.me.gov.ua (укр.). Процитовано 2 січня 2023.
- ↑ Зеленський запропонував Юлії Свириденко очолити уряд. BBC (українською) . 14 липня 2025. Процитовано 16 липня 2025.
- ↑ Зеленський окреслив головні завдання нового Кабміну на пів року. Українська Правда (українською) . 15 липня 2025. Процитовано 16 липня 2025.
- ↑ Верховна Рада відправила Свириденко у відставку. 24 Канал (укр.). 14 липня 2026. Процитовано 22 липня 2026.
- ↑ Свириденко не прийняла пропозицію Зеленського і не стане послом у США, – ЗМІ. 24 Канал (укр.). 14 липня 2026. Процитовано 22 липня 2026.
- ↑ Указ Президента України від 15 липня 2026 року № 604/2026 « Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Української Державності»
- ↑ Zaxid.net (15 липня 2026). Зеленський нагородив орденами Юлію Свириденко, Роберта Бровді та Урсулу фон дер Ляєн. ZAXID.NET (укр.). Процитовано 22 липня 2026.
- ↑ Свириденко Юлія. elevatorist.com (укр.). 3 листопада 2021. Процитовано 28 липня 2025.
- ↑ Свириденко Юлія Анатоліївна — Біографія, Балотування, Фракції, Політична Агітація | ПолітХаб. www.chesno.org (укр.). Процитовано 28 липня 2025.
- ↑ Рейтинг найвпливовіших українців 2025 року (укр.). Фокус. 23 серпня 2025. Процитовано 29 серпня 2025.
- ↑ Міністр економіки Свириденко задекларувала понад 1,2 млн грн зарплати. УНН (укр.). 22 березня 2025. Процитовано 29 серпня 2025.
- ↑ Цензор.НЕТ. Свириденко пояснила мільйонні гонорари в КШЕ: Читає лекції, консультує студентів, готує нову навчальну програму. censor.net (укр.). Архів оригіналу за 15 квітня 2025. Процитовано 23 грудня 2025.
- ↑ Милованов пояснив, чому міністр економіки Свириденко отримує $6 тисяч на… (укр.). Процитовано 23 грудня 2025.
- ↑ Хто прийшов замість Сахневича: деклараційний «скан» Юлії Свириденко [Архівовано 18 лютого 2022 у Wayback Machine.], Чeline, 12.09.2017
- Свириденко Юлія Анатоліївна [Архівовано 31 серпня 2018 у Wayback Machine.]
- Свириденко Юлія Анатоліївна. www.kmu.gov.ua (укр.). Кабінет Міністрів України.
- Народились 25 грудня
- Народились 1985
- Уродженці Чернігова
- Випускники Державного торговельно-економічного університету
- Нагороджені почесною грамотою КМУ
- Кавалери ордена князя Ярослава Мудрого V ступеня
- Уряд Юлії Свириденко
- Уряд Дениса Шмигаля
- Перші віце-прем'єр-міністри України
- Міністри економіки України
- Голови Чернігівської облдержадміністрації
- Українські економістки
- Заступники міністрів України
- Міністерство економічного розвитку і торгівлі України
- Заступники Керівника Офісу Президента України
- Українські жінки-політики
- Економісти XXI століття
- Політики XXI століття
- Політики Чернігова
- Члени РНБО
- Прем'єр-міністри України
- Чинні Члени Ставки Верховного Головнокомандувача Збройних сил України



