Каскевич Михайло Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Михайло Григорович Каскевич
Михайло Григорович Каскевич
М. Каскевич виступає на конференції Міжнародної організації праці
2-й Міністр праці України
29 жовтня 1991 — 8 серпня 1996
Попередник Віталій Васильченко
Наступник Микола Білоблоцький
2-й Голова Чернігівської ОДА
30 квітня 1998 — 12 серпня 1999
Попередник Павло Шаповал
Наступник Микола Бутко
3-й Голова Державного комітету у справах захисту прав споживачів
30 вересня 1999 — 10 січня 2000
Попередник Станіслав Сивоконь
Наступник комітет ліквідовано
Народився 17 лютого 1948(1948-02-17)
Ніжин, УРСР
Помер 20 червня 2004(2004-06-20) (56 років)
Київ, Україна
Похований Байкове кладовище
Відомий як політик
Країна Україна
Alma mater Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана
Політична партія Народно-демократична партія
Нагороди
Заслужений економіст України

Миха́йло Григо́рович Каске́вич (нар. 17 лютого 1948(19480217), м. Ніжин Чернігівська область — 20 червня 2004, м. Київ) — український політичний діяч, Міністр праці України (1991—1996), Голова Чернігівської обласної державної адміністрації (1998—1999).

Академік АЕНУ. Заслужений економіст України (1998)[1].

Біографія[ред. | ред. код]

Михайло Каскевич народився 1948 року в м. Ніжині Чернігівської області УРСР.

Батько — Григорій Володимирович, водій АТП; мати — Катерина Макарівна, вчителька.

По завершенні військової служби в лавах Радянської армії у 1969 році вступив до Київського інституту народного господарства ім. Д. С. Коротченка на планово-економічний факультет, який закінчив у 1973 році.

З серпня 1973 року по жовтень 1976 року — робота в Держплані УРСР на посадах інженера-математика-програміста, економіста, старшого економіста. З жовтня 1976 року по березень 1980 року — референт Ради Міністрів УРСР. З березня 1980 року по серпень 1991 року — начальник підвідділу, заступник начальника відділу, начальник відділу Держплану УРСР.

1 серпня 1991 року призначений заступником Міністра УРСР у справах роздержавлення власності і демонополізації виробництва.

29 жовтня 1991 року призначений Міністром праці України[2]. Під час керівництва Михайла Каскевича Міністерством розроблені законодавчі засади функціонування ринку праці України в умовах ринкової економіки. Термін безперервного перебування на чолі Міністерства праці (з урахуванням періодів виконання обов'язків) перевищив 4 роки та 9 місяців, що є одним з найбільших показників для міністрів в історії українського Уряду. За цей час змінилося 6 керівників Уряду України. Пішов у відставку з посади Міністра праці 8 серпня 1996 року після призначення Прем'єр-міністром України Павла Лазаренка[3].

З листопада 1996 по січень 1997 року — віцепрезидент УСПП.

З січня 1997 року по квітень 1998 року — Керівник Контрольного управління Адміністрації Президента України[4].

З квітня 1998 року по серпень 1999 року — Голова Чернігівської обласної державної адміністрації[5][6].

30 вересня 1999 року призначений Головою Державного комітету України у справах захисту прав споживачів[7]. 10 січня 2000 року звільнений з цієї посади у зв'язку з ліквідацією комітету[8].

1 квітня 2003 року призначений виконавчим секретарем Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку[9].

Помер Михайло Каскевич 20 червня 2004 року в клінічній лікарні «Феофанія» у віці 56 років. Офіційна причина смерті — інфаркт міокарда.[10]

Похований у Києві на Байковому кладовищі[11].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України від 16 лютого 1998 року № 124/98 «Про присвоєння М. Каскевичу почесного звання "Заслужений економіст України"»
  2. Постанова Верховної Ради України від 29 жовтня 1991 року № 1727-XII «Про призначення Міністра праці України»
  3. Указ Президента України від 8 серпня 1996 року № 692/96 «Про відставку Міністра праці України М. Каскевича»
  4. Розпорядження Президента України від 18 травня 1998 року № 145/98-рп «Про звільнення М. Каскевича з посади Керівника Контрольного управління Адміністрації Президента України»
  5. Указ Президента України від 30 квітня 1998 року № 392/98 «Про призначення М. Каскевича головою Чернігівської обласної державної адміністрації»
  6. Указ Президента України від 12 серпня 1999 року № 982/99 «Про відставку голови Чернігівської обласної державної адміністрації М. Каскевича»
  7. Указ Президента України від 30 вересня 1999 року № 1242/99 «Про призначення М. Каскевича Головою Державного комітету України у справах захисту прав споживачів»
  8. Указ Президента України від 10 січня 2000 року № 23/2000 «Про звільнення М. Каскевича з посади Голови Державного комітету України у справах захисту прав споживачів»
  9. Указ Президента України від 28 березня 2003 року № 282/2003 «Про призначення М. Каскевича Виконавчим секретарем Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку»
  10. Повідомлення «Інтерфакс-Україна»[1][недоступне посилання з квітня 2019]
  11. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 червня 2004 року № 406-р «Про поховання колишнього Міністра праці Каскевича М.Г.».

Посилання[ред. | ред. код]