Філіпп Бержеро

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Філіпп Бержеро
Philippe Bergeroo 2015.jpg
Особові дані
Народження 13 січня 1954(1954-01-13) (65 років)
  Сібур, Франція
Зріст 191 см
Вага 87 кг
Громадянство Flag of France.svg Франція
Позиція воротар
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1971–1978 Франція «Бордо» 133 (0)
1978–1983 Франція «Лілль» 180 (0)
1983–1988 Франція «Тулуза» 172 (0)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1984–1989 Франція Франція 3 (-1)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1988–1990 Франція INSEP
1990–1998 Франція Франція (воротарі)
1998–1999 Франція «Парі Сен-Жермен» (помічник)
1999–2000 Франція «Парі Сен-Жермен»
2002 Франція «Ренн»
2003–2004 Франція Франція (U-17)
2013–2016 Франція Франція (жін.)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Філі́пп Бержеро́ (фр. Philippe Bergeroo, нар. 13 січня 1954, Сібур) — французький футболіст, що грав на позиції воротаря. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер. Виступав, зокрема, за клуби «Бордо», «Лілль» та «Тулуза», а також національну збірну Франції. У складі збірної — чемпіон Європи 1984 року.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1971 року виступами за команду клубу «Бордо», в якій провів 7 сезонів, взявши участь у 133 матчах чемпіонату Франції — Д 1.

В 1978 році перейшов у «Лілль», де провів наступні п'ять сезонів (180 ігор) своєї ігрової кар'єри. Був основним голкіпером команди.

У 1983 році перейшов до клубу «Тулуза», за яку відіграв останні 6 сезонів (172 гри). Завершив професійну кар'єру футболіста у 1988 році.

За 18 сезонів зіграв 485 матчів, і всі — у найвищому дивізіоні Д 1. Найкращий результат — «бронза» національної першості у сезоні 1986-87.

Єврокубки[ред. | ред. код]

У послужному списку всього 2 сезони в єврокубках, і обидва, як у формі «Тулузи», так і у Кубку УЄФА. Провів 8 матчів (без замін і жовтих карток), пропустивши 10 голів. При цьому, далі 1/16 фіналу французи не проходили. Лише у двох матчах він зберіг свої ворота «сухими».

Дебют в євротурнірах відбувся у матчах 1/32 фіналу сезону 1986-87 проти «Наполі», із самим Марадоною на чолі. Французи перемогли у повторному матчі у себе вдома у серії післяматчевих пенальті — 4:3 (основний та додатковий час — 1:0). А в наступному раунді був драматичний двобій з московським «Спартаком». Домашня перемога — 3:1, була перекреслена у Москві — 5:1.

Остання гра на європейській клубній арені теж пройшла без особливих успіхів. В турнірі на Кубок УЄФА 1987-88 4 листопада 1987 року «Тулуза» у повторному матчі 1/16 фіналу в гостях програла майбутньому переможцю — леверкузенському «Баєру» — 0:1.

Статистика виступів у єврокубках[ред. | ред. код]

Сезон Клуб Турнір Досягнення Матчі Перемоги Нічиї Поразки Голи
1986-87 Тулуза «Тулуза» Кубок УЄФА 1/16 фіналу 4 2 0 2 -7
1987-88 Кубок УЄФА 1/16 фіналу 4 2 1 1 -3
ВСЬОГО за кар'єру     2 євросезони 8 4 1 3  -10

Усі матчі та пропущені голи Філіппа Бержеро у єврокубках[ред. | ред. код]

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

У 1979 році дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Франції. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала неповні 5 років, провів у формі головної команди країни усього 3 матчі, пропустивши при цьому 1 гол. Усі три гри — товариські. У складі збірної був учасником чемпіонату Європи 1984 року у Франції, здобувши того року титул континентального чемпіона та чемпіонату світу 1986 року у Мексиці, де завоював бронзові нагороди. На обох турнірах був запасним гравцем і на поле не виходив.

Статистика матчів за збірну[ред. | ред. код]


Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру відразу ж по завершенні кар'єри гравця. З 1990 по 1998 роки був тренером воротарів у національній збірній Франції. З 1998 року увійшов до тренерського штабу клубу «Парі Сен-Жермен» як асистент головного тренера, а протягом 1999—2000 років очолював тренерський штаб паризького клубу. У сезоні 1999-2000 став віце-чемпіоном Франції та фіналістом Кубку ліги.

В подальшому очолював команду клубу «Ренн», а також юнацьку та жіночу збірні Франції.

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]