Жерар Ульє

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Жерар Ульє
Houllier, Gérard.jpg
Особові дані
Народження 3 вересня 1947(1947-09-03) (72 роки)
  Теруанн, Франція Франція
Громадянство Flag of France.svg Франція
Позиція Півзахисник
Юнацькі клуби
1959—1968 Франція «Юкельє»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1968—1969
1969—1971
1971—1977
Англія «Ліверпуль Олсоп»
Франція «Юкельє»
Франція «Ле Туке»


132 (27)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
1973—1976
1977—1982
1982—1985
1985—1988
1988—1992
1992—1993
1994—1996
1996—1997
1998—2004
2005—2007
2010—2011
Франція «Ле Туке»
Франція «Не-ле-Мін»
Франція «Ланс»
Франція «Парі Сен-Жермен»
Франція Франція
Франція Франція
Франція Франція U-18
Франція Франція U-20
Англія «Ліверпуль»
Франція «Ліон»
Англія «Астон Вілла»
Граючий тренер



Асистент
Звання, нагороди
Нагороди
кавалер ордена Почесного легіону офіцер Ордену Британської імперії

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 15 травня 2011.

** Тільки на посаді головного тренера.

Жерар Ульє (фр. Gérard Houllier, французька вимова [ʒeʁaʁ ulje]; 3 вересня 1947, Теруанн, Франція) — французький футбольний тренер, у минулому футболіст-півзахисник.

Біографія[ред. | ред. код]

Був головним тренером клубів французького чемпіонату «Ланс» (1982—1985) і «Парі Сен-Жермен» (1985—1988), який завоював під його керівництвом у 1986 році золоті медалі[1], а також клубу англійської Прем'єр-Ліги «Ліверпуль» (1998—2004), з яким у сезоні 2000/2001 виграв Кубок УЄФА. Потім з 2005 по 2007 рік Ульє працював з «Ліон», який при ньому обидва сезону тріумфально завершував чемпіонат на першому місці[2][3].

Після своєї відставки[4] заявив про те, що «хоче взяти паузу, підвести деякі підсумки і подумати про подальше життя». З тих пір ходило багато чуток про його можливе нове місці роботи. До нього виявляли інтерес такі клуби, як київське «Динамо», «Манчестер Сіті»[5], «Ньюкасл Юнайтед»[6], а також ряд інших клубів і футбольних федерацій. Але жодна з пропозицій Жераром Ульє не було прийнято.

Крім тренерської роботи в клубах Жерар Ульє займав різні посади в Футбольної федерації Франції. У період з 1988 по 1998 рік Ульє був технічним директором збірної Франції. Паралельно з цією посадою він спочатку був призначений помічником тодішнього головного тренера національної команди Мішеля Платіні (1988—1992), а після його відставки сам став біля керма збірної. Але через те, що Франція не змогла пробитися на чемпіонат світу 1994 року, був змушений покунути пост головного тренера в кінці 1993 року. Пізніше, з 1994 по 1996 рік Ульє працював з юнацькою командою Франції віком до 18 років, а потім був головним тренером збірної Франції віком до 20 років. З вересня 2007 року Жерара Ульє знову призначили технічним директором французької збірної[7].

Нагороди[ред. | ред. код]

За внесок у розвиток французького футболу в 2002 році нагороджений Орденом Почесного легіону[8], а за заслуги перед британським футболом Ульє поряд зі своїм колегою-співвітчизником і другом Арсеном Венгером був удостоєний Ордена Британської імперії[9] (2003).

Досягнення[ред. | ред. код]

Як тренер[ред. | ред. код]

Франція «Парі Сен-Жермен»[ред. | ред. код]

Франція Франція U-18[ред. | ред. код]

Англія «Ліверпуль»[ред. | ред. код]

Франція «Ліон»[ред. | ред. код]

Звання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. title = Ligue 1. Results of season 1985/1986[недоступне посилання з липень 2019]
  2. Ligue 1. Results of season 2005/2006[недоступне посилання з липень 2019]
  3. Ligue 1. Results of season 2006/2007[недоступне посилання з липень 2019]
  4. Жерар Улье подал в отставку с поста тренера футбольного клуба «Лион»
  5. Улье – главный кандидат на пост наставника «Сити» (російською). Championat.ru. 16.05.2007. [недоступне посилання з липень 2019]
  6. Houllier's Toon go ahead (англійською). Sky Sports. 15.01.2008. Архів оригіналу за 24.04.2008. 
  7. Houllier officiellement présenté (французькою). L'Équipe. 15.09.2007. 
  8. Орден Почётного легиона Жерару Улье (російською). Русская служба BBC. 01.04.2002. Архів оригіналу за 08.03.2016. 
  9. Foreign secretary presents honorary awards to Gerard Houllier and Arsen Wenger (англійською). www.fco.gov.uk. 30.09.2003. [недоступне посилання з липень 2019]
  10. Team of the Year 2001 (англійською). UEFA.com. 03.02.2002. Архів оригіналу за 04.02.2010. 

Посилання[ред. | ред. код]