Анрі Мішель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Анрі Мішель
Henri Michel (1976).png
Особові дані
Народження 28 жовтня 1947(1947-10-28) (72 роки)
  Екс-ан-Прованс, Франція
Смерть 24 квітня 2018(2018-04-24)[1] (70 років)
  Екс-ан-Прованс, Франція
Зріст 175 см
Громадянство Flag of France.svg Франція
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1964–1966 Франція «Екс» 33 (3)
1966–1982 Франція «Нант» 531 (81)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1967–1980 Франція Франція 58 (4)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1982–1984 Франція Франція (U-21)
1984–1988 Франція Франція
1990–1991 Франція «Парі Сен-Жермен»
1994 Камерун Камерун
1995 ОАЕ «Аль-Айн»
1995–2000 Марокко Марокко
2000–2001 ОАЕ ОАЕ
2001 Греція «Аріс»
2001–2002 Туніс Туніс
2003–2004 Марокко «Раджа» (Касабланка)
2004–2006 Кот-д'Івуар Кот-д'Івуар
2006 Катар «Аль-Арабі»
2007 Єгипет «Замалек»
2007–2008 Марокко Марокко
2008–2009 ПАР «Мамелоді Сандаунз»
2009 Єгипет «Замалек»
2010–2011 Марокко «Раджа» (Касабланка)
2011 Екваторіальна Гвінея Екваторіальна Гвінея
2012 Кенія Кенія
Звання, нагороди
Нагороди
Knight of the Order of the Throne

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Анрі Мішель (фр. Henri Michel, 28 жовтня 1947, Екс-ан-Прованс24 квітня 2018, там само) — французький футболіст, що грав на позиції півзахисника. Виступав, зокрема, за клуб «Нант», а також національну збірну Франції. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер. Значною мірою працював із збірними.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1964 року виступами за команду «Екс» з Дивізіону 2, в якій провів два сезони, взявши участь у 38 матчах чемпіонату.

Влітку 1966 року перейшов до «Нанта», за який відіграв 16 сезонів. Більшість часу, проведеного у складі «Нанта», виступав на позиції опорного півзахисника і був лідером та капітаном команди. За цей час у складі «канарок» тричі виборював титул чемпіона Франції, кубок Франції і вийшов у півфінал Кубка кубків. В останні роки своєї кар'єри, Мішель грав на позиції ліберо в клубі. Всього за «Нант» Мішель провів 532 матчі в чемпіонаті країни, що є рекордом клубу[2], разом з Жан-Полем Бертран-Деманом. Завершив професійну кар'єру футболіста виступами за «Нант» у 1982 році.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

1967 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Франції. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 14 років, провів у формі головної команди країни 58 матчів, забивши 4 голи. Тривалий час був капітаном збірної[2]

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1978 року в Аргентині, на якому зіграв у двох матчах.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру відразу ж по завершенні кар'єри гравця, 1982 року, очоливши тренерський штаб молодіжної збірної Франції, яку через два роки привів до золотих медалей на Олімпіаді в Лос-Анджелесі. В тому ж році Анрі Мішель замінив Мішеля Ідальго на посаді головного тренера збірної Франції, з якою виграв 1985 року Кубок Артеміо Франкі та здобув бронзові медалі чемпіонату світу 1986 у Мексиці, але через два роки Франція не змогла кваліфікуватися на чемпіонат Європи[3], а потім зіграла внічию 1:1 зі збірною Кіпру в кваліфікації до чемпіонату світу 1990 року, після якої Мішель був звільнений[2].

Потім Мішель недовго керував «Парі Сен-Жерменом», а в січні 1994 року очолив збірну Камеруну, якою того ж року керував на чемпіонаті світу у США, де камерунці один раз зіграли внічию та двічі програли[2]. Збірна Камеруну на тому турнірі запам'яталися лише поразкою 1:6 від збірної Росії, після чого французький наставник відправився на роботу в один з клубів Саудівської Аравії «Аль-Айн».

У жовтні 1995 року Мішель очолив збірну Марокко[2], яку вивів на чемпіонат світу 1998 року у Франції, де марокканці вибули на груповій стадії. Також керував збірною на Кубку африканських націй 1998 року у Буркіна Фасо та Кубку африканських націй 2000 року у Гані та Нігерії, проте і тут його підопічні не показали високих результатів — чвертьфінал та невихід з групи відповідно.

Після цього Мішель працював зі збірною ОАЕ, грецьким клубом «Аріс» (Салоніки) та збірною Тунісу, з якої його звільнили, незважаючи на кваліфікацію на чемпіонат світу 2002 року, оскільки напередодні турніру тунісці під керівництвом Мішеля не спромоглия виграти жодного матчу ну Кубку африканських націй 2002 року у Малі.

У 2003 році Мішель став головним тренером клубу «Раджа»[4], з яким виграв Кубок КАФ.

З 2004 року Мішель працював зі збірною Кот-д'Івуара, яку вивів у фінал Кубка африканських націй 2006 року в Єгипті і на чемпіонат світу 2006 у Німеччині, де «помаранчеві» не вийшли з групи.

Згодом французький фахівець Мішель тренував катарський клуб «Аль-Арабі» та єгипетський «Замалек».

У серпні 2007 року Мішель знову очолив збірну Марокко, але вже 7 лютого 2008 року він був звільнений після безвольного виступу на Кубку африканських націй 2008 року у Гані, де команда, що до початку турніру була претендентом на чемпіонський титул, вилетіла вже в першому раунді змагання.

2008 року Мішель очолив південноафриканський клуб «Мамелоді Сандаунз»[5], але вже в березні 2009 року він подав у відставку через критику фанатів, незадоволених грою команди. Потім Анрі знову тренував «Замалек»[6][7].

У грудні 2010 року Мішель очолив збірну Екваторіальної Гвінеї[8]. У жовтні француз подав у відставку, але президент країни, Теодоро Обіанг Нгема Мбасого, умовив його залишитися. У грудні 2011 року Мішель залишив посаду головного тренера команди через спроби футбольної асоціації країни втручатися в його роботу[9].

Наразі останнім місцем тренерської роботи Мішеля була збірна Кенії, яку він недовго очолював як головний тренер 2012 року[10].

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Як гравця[ред. | ред. код]

«Нант»: 1972–73, 1976–77, 1979–80
«Нант»: 1978–79

Як тренера[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]