Анрі Мішель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ф
Анрі Мішель
Особові дані
Народження 28 жовтня 1947(1947-10-28) (70 років)
  Екс-ан-Прованс, Франція
Зріст 175 см
Громадянство Flag of France.svg Франція
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1964–1966 Франція «Екс» 33 (3)
1966–1982 Франція «Нант» 531 (81)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1967–1980 Франція Франція 58 (4)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1982–1984 Франція Франція (U-21)
1984–1988 Франція Франція
1990–1991 Франція «Парі Сен-Жермен»
1994 Камерун Камерун
1995 ОАЕ «Аль-Айн»
1995–2000 Марокко Марокко
2000–2001 ОАЕ ОАЕ
2001 Греція «Аріс»
2001–2002 Туніс Туніс
2003–2004 Марокко «Раджа» (Касабланка)
2004–2006 Кот-д'Івуар Кот-д'Івуар
2006 Катар «Аль-Арабі»
2007 Єгипет «Замалек»
2007–2008 Марокко Марокко
2008–2009 ПАР «Мамелоді Сандаунз»
2009 Єгипет «Замалек»
2010–2011 Марокко «Раджа» (Касабланка)
2011 Екваторіальна Гвінея Екваторіальна Гвінея
2012 Кенія Кенія

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Анрі Мішель (фр. Henri Michel, нар. 28 жовтня 1947, Екс-ан-Прованс) — французький футболіст, що грав на позиції півзахисника. Виступав, зокрема, за клуб «Нант», а також національну збірну Франції. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер. Значною мірою працював із збірними.

Клубна кар'єра[ред.ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1964 року виступами за команду «Екс» з Дивізіону 2, в якій провів два сезони, взявши участь у 38 матчах чемпіонату.

Влітку 1966 року перейшов до «Нанта», за який відіграв 16 сезонів. Більшість часу, проведеного у складі «Нанта», виступав на позиції опорного півзахисника і був лідером та капітаном команди. За цей час у складі «канарок» тричі виборював титул чемпіона Франції, кубок Франції і вийшов у півфінал Кубка кубків. В останні роки своєї кар'єри, Мішель грав на позиції ліберо в клубі. Всього за «Нант» Мішель провів 532 матчі в чемпіонаті країни, що є рекордом клубу[1], разом з Жан-Полем Бертран-Деманом. Завершив професійну кар'єру футболіста виступами за «Нант» у 1982 році.

Виступи за збірну[ред.ред. код]

1967 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Франції. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 14 років, провів у формі головної команди країни 58 матчів, забивши 4 голи. Тривалий час був капітаном збірної[1]

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1978 року в Аргентині, на якому зіграв у двох матчах.

Кар'єра тренера[ред.ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру відразу ж по завершенні кар'єри гравця, 1982 року, очоливши тренерський штаб молодіжної збірної Франції, яку через два роки привів до золотих медалей на Олімпіаді в Лос-Анджелесі. В тому ж році Анрі Мішель замінив Мішеля Ідальго на посаді головного тренера збірної Франції, з якою виграв 1985 року Кубок Артеміо Франкі та здобув бронзові медалі чемпіонату світу 1986 у Мексиці, але через два роки Франція не змогла кваліфікуватися на чемпіонат Європи[2], а потім зіграла внічию 1:1 зі збірною Кіпру в кваліфікації до чемпіонату світу 1990 року, після якої Мішель був звільнений[1].

Потім Мішель недовго керував «Парі Сен-Жерменом», а в січні 1994 року очолив збірну Камеруну, якою того ж року керував на чемпіонаті світу у США, де камерунці один раз зіграли внічию та двічі програли[1]. Збірна Камеруну на тому турнірі запам'яталися лише поразкою 1:6 від збірної Росії, після чого французький наставник відправився на роботу в один з клубів Саудівської Аравії «Аль-Айн».

У жовтні 1995 року Мішель очолив збірну Марокко[1], яку вивів на чемпіонат світу 1998 року у Франції, де марокканці вибули на груповій стадії. Також керував збірною на Кубку африканських націй 1998 року у Буркіна Фасо та Кубку африканських націй 2000 року у Гані та Нігерії, проте і тут його підопічні не показали високих результатів — чвертьфінал та невихід з групи відповідно.

Після цього Мішель працював зі збірною ОАЕ, грецьким клубом «Аріс» (Салоніки) та збірною Тунісу, з якої його звільнили, незважаючи на кваліфікацію на чемпіонат світу 2002 року, оскільки напередодні турніру тунісці під керівництвом Мішеля не спромоглия виграти жодного матчу ну Кубку африканських націй 2002 року у Малі.

У 2003 році Мішель став головним тренером клубу «Раджа»[3], з яким виграв Кубок КАФ.

З 2004 року Мішель працював зі збірною Кот-д'Івуара, яку вивів у фінал Кубка африканських націй 2006 року в Єгипті і на чемпіонат світу 2006 у Німеччині, де «помаранчеві» не вийшли з групи.

Згодом французький фахівець Мішель тренував катарський клуб «Аль-Арабі» та єгипетський «Замалек».

У серпні 2007 року Мішель знову очолив збірну Марокко, але вже 7 лютого 2008 року він був звільнений після безвольного виступу на Кубку африканських націй 2008 року у Гані, де команда, що до початку турніру була претендентом на чемпіонський титул, вилетіла вже в першому раунді змагання.

2008 року Мішель очолив південноафриканський клуб «Мамелоді Сандаунз»[4], але вже в березні 2009 року він подав у відставку через критику фанатів, незадоволених грою команди. Потім Анрі знову тренував «Замалек»[5][6].

У грудні 2010 року Мішель очолив збірну Екваторіальної Гвінеї[7]. У жовтні француз подав у відставку, але президент країни, Теодоро Обіанг Нгема Мбасого, умовив його залишитися. У грудні 2011 року Мішель залишив посаду головного тренера команди через спроби футбольної асоціації країни втручатися в його роботу[8].

Наразі останнім місцем тренерської роботи Мішеля була збірна Кенії, яку він недовго очолював як головний тренер 2012 року[9].

Титули і досягнення[ред.ред. код]

Як гравця[ред.ред. код]

«Нант»: 1972–73, 1976–77, 1979–80
«Нант»: 1978–79

Як тренера[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]