Філіпп I Сімонссон
Філіпп I Сімонссон | ||
| ||
---|---|---|
1207 — 1217 | ||
Народження: |
1180-ті ![]() | |
Смерть: |
1217 ![]() Гортен, Вестфолл, Естланн, Норвегія ![]() | |
Країна: |
Норвегія ![]() | |
Батько: |
Simon Kåressond ![]() | |
Шлюб: |
Крістіна Сверресдаттер ![]() |
Філіпп I Сімонссон (норв. Filippus Simonsson; д/н — 1217) — король Норвегії (1207—1217). Голова партії баглерів.
Син Сімона Карсона, норвезького аристократа, та Маргарет Арнодотір. Через маму Пилип родичався з королем норвезьким Гаральдом I та з шведськими королями з династії Стенкілів. Його батько був прихильником короля Маґнуса V, після поразки останнього втік до Данії.
Тут вже Філіпп приєднався до претендента Ерлінґа I, який у 1204 році при підтримці данського короля Вальдемара II висадився у Норвегії. За надані послуги Пилип отримав від Ерлінґа I титул ярла. Пилип незабаром висунувся у лідери партії баглерів. Після смерті короля Ерлінґа I більша частина баглерів підтримали пропозицію Ніколаса, єпископа Осло, обрати Філіппа новим королем Норвегії. Це відбулося на тінзі у Сарпсборзі.
Пилип I розпочав активну війну проти короля Інге III. У 1207—1208 роках точилася війна за східну Норвегію. Врешті-решт було укладено мир, за яким Філіпп I повинен був зректися королівського титулу й використовувати власну печатку. Проте Пилип продовжував титулувати себе королем та протидіяти Інґе III. Це тривало до смерті Інґе III у 1217 році. Пилип I вирішив використати цей факт для захоплення влади, але вже восени цього ж року раптово помер.
- Дружина — Христина (д/н-1213), донька Сверріра I, короля Норвегії
- Narve Bjørgo: Artikel «Filippus Simonsson» in: Norsk biografisk leksikon, abgerufen am 5. November 2010.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Філіпп I Сімонссон