Фредерік VI (король Данії)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фредерік VI
Frederik 6.
Frederik6coronation.jpg
король
Початок правління: 1808
Кінець правління: 1839
Коронація:31 липня 1815
Інші титули:король Норвегії у 18081814
Попередник: Крістіан VII
Наступник:Крістіан VIII
Дата народження: 28 січня 1768(1768-01-28)
Місце народження:Копенгаген, Данія
Країна:Данії
Дата смерті:3 грудня 1839(1839-12-03) (71 рік)
Місце смерті:Амалієнборг, Копенгаген, Данія
Дружина:Марія Софія Гессен-Кассельська
Діти:Кароліна, Вільгельміна Марія
Династія:Ольденбурзька династія
Батько:Крістіан VII
Мати:Кароліна Матильда Ганноверська

Фредерік VI (дан. Frederik 6.; 28 січня 1768 — 3 грудня 1839) — король Данії (18081839) та Норвегії (18081814). Походив з династії Ольденбургів.

Життєпис[ред. | ред. код]

Молоді роки[ред. | ред. код]

Був сином Крістіана VII, короля Данії та Норвегії, і Кароліни Матильди Ганноверської. З дитинства він відрізнявся слабким здоров'ям. Фаворит королеви Йоганн Струензе зайнявся вихованням кронпринца. Струензе зумів позбавити Фредеріка багатьох хвороб, застосовуючи спеціальну методику фізичного виховання та загартовування. Після страти у 1772 році Струензе Фредерік був позбавлений батьків. Кароліну Матильду вислали до Великої Британії, а Кристіана VII відсторонили від влади та заточили у замку. Він лише номінально залишався королем країни.

Фактичною володаркою держави стала мачуха Кристіана VII Юліана Марія Брауншвейг-Вольфенбютельська. Вихователем Фредеріка вона призначила обер-гофмейстра Ейкстеда. Той зумів зацікавити спадкоємця трону усім данським. Також Фредерік під впливом камер-юнкера Брюдова вивчив французьку та німецькі мови, займався питаннями лісоводства та землеробства.

З часу у Фредеріка наростав конфлікт з Юліаною Брауншвейг-Вольфенбютельською. Врешті-решт, спираючись на армію та вірних аристократів, він у 1784 році витребував собі права регента.

Регент[ред. | ред. код]

З самого початку свого регентства Фредерік VI почав ліберальні реформи у державі. Весь цей час головним міністром та помічником регента залишався Андреас Бернсторф. У 1788 році було скасовано кріпацтво. До 1800 року була нормована барщина. У 1792 році було відмінено рабство у вест-індських колоніях Данії.

Фредерік

Водночас Фредерік VI взяв курс на встановлення дружніх відносин з наполеонівською Францією. Це призвело до військового конфлікту з Великою Британією, яка не могла дозволити Франції зміцнити свої позиції за рахунок данського флоту та вигідних портів Данії та Норвегії. У 1801 та 1807 роках відбулися військові сутички між англійським та данським флотами. Особливо запеклою була битва у 1801 році при Копенгагені. З великими труднощами англійцям вдалося перемогти та відлучити Фредеріка VI від союзу з Францією. У цій битві відзначився у подальшому відомий адмірал Гораціо Нельсон.

Правління[ред. | ред. код]

Після смерті батька Фредерік нарешті 13 березня 1808 року став королем Данії та Норвегії. У 1809 році у зв'язку з проблемою із спадкоємцем шведського трону Фредерік проводив перемовини щодо свого обрання новим королем Швеції. Проте вони не мали позитивного результату. В цей же час він знову укладає союзницький договір з Францією. Але ця угода була вкрай невдалою — Франція зазнала поразки.

Після поразки імперії Наполеона Бонапарта у 1814 році згідно з попередніми домовленостями великі країни надали Швеції, на чолі якої вже стояв Жан Бернадот, права на Норвегію. Цього намагався завадити Фредерік VI, але йому забракло військових сил та міжнародної підтримки. Врешті-решт було укладено Кільську угоду, згідно з якою Данія передавала Норвегію Швеції натомість отримувала Шведську Померанію. У 1815 році він виміняв у Пруссії свою частину Померанії на князівство Лауенбург.

У 30-х роках Данію охопила економічна криза, внаслідок чого королю знадобилася підтримка у місцевих землевласників. У 1834 році відбулися перші провінціальні збори данських станів із дорадчими функціями.

Похований у соборі Роскілле.[1]

На його честь названо місто у північній Данії Фредеріксгавн.

Нащадки[ред. | ред. код]

Фредерік VI та його дружина — Марія Софія Федеріка (1767—1852), донька Карла, князя Гессен-Касельського мали вісім дітей, 6 із них померло в ранньому дитинстві,і як наслідок, двоє із них залишилися бездітними, таким чином, у Фредеріка VI та Марії Софії Федеріки не було онуків.

Їхні діти:

  • Кристіан (1791)
  • Марія Луїза (1792—1793)
  • Кароліна (1793—1881) — була одружена з Фредеріком Датським, дітей не мали;
  • Вільгельміна (1808—1891) — дружина Фредеріка VII, короля Данії, згодом — Карла Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбурзького, дітей не мала.
  • Луїза (21 серпня 1795 - 7 грудня 1795)
  • Кристіан (1 вересня 1797 - 5 вересня 1797)
  • Юліана Луїза (12 лютого 1802 - 23 лютого 1802)
  • Фредеріка Марія (3 червня 1805 - 14 липня 1805)

Від своєї коханки Фредеріке Данеманд у Фредеріка VI було четверо бастардів :

  • Луїза Фредеріка, графиня Данемандська (16 квітня 1810 – 28 грудня 1888),у 1836 вийшла заміж
  • Кароліна Августа, графиня Данемандська (1812–1844), у 1837 вийшла заміж за Адольфа Фредеріка Шака фон Брокдьорфа (Вайле, 7 лютого 1810 – 18 жовтня 1859)
  • Фредерік Вільгельм, граф Данемандський (20 липня 1813 – 12 березня 1888), вперше одружився у 1840 із Францискою фон Шольтен (1820–1844), вдруге одружився у 1845 із Ловісою Грефвінде Шулін (1815–1884) і втретє одружився у 1884 із Вільгеміною Лаурсен. Wilhelmina Laursen (1840–1886)
  • Фредерік Вальдемар, граф Данемандський (6 червень 1819 – 4 березень 1835)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Фредерік VI [1] (дан.)

Джерела[ред. | ред. код]

  • Otto Andrup; Hans Bølling: Danmarks Konger fra Christian I til Christian X. Udsendt af Nationaltidende 1944-45, S. 28f. (дан.)

Література[ред. | ред. код]

(дан.)

  • Jens Engberg, Den standhaftige tinsoldat, Politikens Forlag, 2009. ISBN 978-87-567-9325-4.
  • Jan Møller, Frederik 6. — Træk af en konges liv, Sesam, 1998. ISBN 87-7801-741-6.
  • Rubin, Marcus (1895). Frederik VI´s Tid. Fra Kielerfreden til Kongens Død. økonomiske og historiske Studier. København: P.G. Philipsens Forlag.

Посилання[ред. | ред. код]