Фінік їстівний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Фінік їстівний
Phoenix dactylifera2.jpg
Phoenix dactylifera
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Клада: Комелініди (Commelinids)
Порядок: Пальмоцвіті (Arecales)
Родина: Пальмові (Arecaceae)
Рід: Фінікова пальма (Phoenix)
Вид:
Фінік їстівний (P. dactylifera)
Біноміальна назва
Phoenix dactylifera
L., 1753

Ф́інік їстівн́ий (Phoenix dactylifera)[1] — вид дерев з роду фінікова пальма родини пальмові (пальми).

Біологічний опис[ред. | ред. код]

Фінік їстівний — дерево з прямим стовбуром, покритим залишками листових черешків. Рослини досягають висоти 30-36 метрів.[2]

Листки перисті, підняті, завдовжки до 6 метрів, розташовані пучком на вершині стовбуру.

Квітки одностатеві, зібрані у суцвіття волоть, вітрозапильна.

Плід — фінік, довгаста сім'янка завдовжки до 8 см і шириною до 4 см.

Витримує температури до −14 °C.

Практичне застосування[ред. | ред. код]

З фініків виготовляють лікер тібарин.[3]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Назва «Фінікова пальма» як назва виду Phoenix dactylifera використовується у виданні Життя рослин, т. 6, C. 425—427 (див. розділ Література), а також у Великій радянській енциклопедії (див. розділ Посилання)
  2. Morton, J. 1987. Date Архівовано 29 жовтня 2019 у Wayback Machine.. p. 5–11. In: Fruits of warm climates. Julia F. Morton, Miami, FL.(англ.)
  3. Thibarine | Local Liqueur From Thibar. www.tasteatlas.com. Процитовано 8 травня 2022. 

Література[ред. | ред. код]

  • Имханицкая Н. Н. Семейство арековые, или пальмы (Arecaceae, или Palmae) // Жизнь растений. В 6-ти т. / Гл. ред. А. Л. Тахтаджян. — М.: Просвещение, 1981. — Т. 6. Цветковые растения. / Под ред. А. Л. Тахтаджяна. — С. 410—447. — 543 с. — 300 000 экз. (рос.)
  • Ботаника. Энциклопедия «Все растения мира»: Пер. с англ. = Botanica / ред. Д. Григорьев и др. — М. : Könemann, 2006 (русское издание). — С. 664—665. — ISBN 3-8331-1621-8. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]