Хлівище (Білорусь)
|
село Хлівище | ||||
| Транслітерація назви | Chlievišča | |||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Основні дані | ||||
| 52°29′26″ пн. ш. 23°24′40″ сх. д. / 52.49055555558332742° пн. ш. 23.41111111113889010° сх. д.Координати: 52°29′26″ пн. ш. 23°24′40″ сх. д. / 52.49055555558332742° пн. ш. 23.41111111113889010° сх. д. | ||||
| Країна |
 Білорусь | |||
| Область | Берестейська область | |||
| Район | Кам'янецький район | |||
| Рада | Верховицька сільська рада | |||
| Засновано | XIII століття | |||
| Перша згадка | 1566 | |||
| Населення | 40 (2009[1]) | |||
| Часовий пояс | UTC+3 | |||
| Поштовий індекс | 225071 | |||
| Телефонний код | +375-1631 | |||
| Автомобільний код | 1 | |||
| Висота | 185 м.н.р.м. | |||
| Транспорт, відстані | ||||
| До Мінська | ||||
| - фізична | 318 км | |||
  Хлівище | ||||
  Хлівище Хлівище (Берестейська область) | ||||
 | ||||
 Хлівище у Вікісховищі | ||||
Хлі́вище (біл. Хлевішча) — село в Білорусі, у Кам'янецькому районі Берестейської області. Орган місцевого самоврядування — Верховицька сільська рада[1].
Назва[ред. | ред. код]
- Хлі́вище (біл. Хлевішча, Хлявішча; рос. Chlewiszcze ; рос. Хлевище) — сучасна назва; від слова «хлів»[2].
- Хлі́виське (біл. Хлявіскае, Хлевіскае) — стара назва села в XVII ст[3].
- Хлі́вищі (біл. Хлевішчы) — альтернативна назва[3].
Географія[ред. | ред. код]
Хлівище розташоване за 34 км на північний захід від Кам'янця, за 56 км на північ від Берестя. Село лежить за 12 км на північ від залізничної станції Високе-Литовське (лінія Берестя—Білосток). 500 м на північний захід від Хлівища проходить державний кордон Білорусі з Польщею. Селом пролягає місцева автодорога Н-349 (Верховичі—Прикордонна).
Історія[ред. | ред. код]
Засноване у ХІІІ ст. як одне з поселень половців хана Тегака, яких переселив руський король Данило Галицький для захисту своєї держави від нападів ятвягів та литовців[4].
Вперше згадується 1566 року в ревізії Берестейського староства[3].
1667 року польський король і великий князь литовський Ян ІІ Казимир подарував 24 волоки в селі Хлівище римо-католицькій церкві в Милейчицях[3]. Вони залишалися у церковній власності до реформи 1861 року[3].
1778 року в Хлівищах була збудована греко-католицька філіальна церква при парафії архангела Михаїла з сусіднього села Голя. 1864 року в селі збудували православну Церкву святого Олександра Невського.
У 1921 році село входило до складу гміни Половце Берестейського повіту Поліського воєводства Польської Республіки[5].
Під час Німецько-радянської війни (1941—1945) загинуло 5 мешканців села.
Адміністративна історія[ред. | ред. код]
- з 1566: Велике князівство Литовське, Берестейське воєводство, Берестейське староство, Милейчицька волость, Половецьке війтівство.
- з XVIII ст.: Велике князівство Литовське, Берестейське воєводство, Берестейський повіт, Половецька волость.
- з 25 грудня 1795: Російська імперія, Слонімське намісництво, Берестейський повіт, Половецька волость (за результатами третього поділу Речі Посполитої).
- з 12 грудня 1796: Російська імперія, Литовська губернія, Берестейський повіт, Половецька волость.
- з 28 серпня 1802: Російська імперія, Гродненська губернія, Берестейський повіт, Половецька волость.
- з 14 вересня 1917: Російська республіка, Гродненська губернія, Берестейський повіт, Половецька волость.
- з 7 листопада 1917: Російська РФСР, Гродненська губернія, Берестейський повіт Половецька волость.
- з 7 червня 1919: Цивільне правління (Польська Республіка), Берестейський округ, Берестейський повіт, Половецька гміна.
- з 12 грудня 1920: Тимчасове правління (Польська Республіка), Поліський округ, Біловезький повіт, Половецька гміна.
- з 19 лютого 1921: Польська Республіка, Поліське воєводство, Берестейський повіт, Половецька гміна (за результатами радянсько-польської війни).
- з 18 квітня 1928: Польська Республіка, Поліське воєводство, Берестейський повіт, Високо-Литовська гміна.
- з 2 листопада 1939: Білоруська РСР (за результатами німецько-радянського поділу Польщі).
- з 4 грудня 1939: Білоруська РСР, Берестейська область.
- з 1940: Білоруська РСР, Берестейська область, Кліщельський район.
- з 1 серпня 1941: Німецька імперія, Білостоцька округа, Більський крайскомісаріат.
- з серпня 1944: Білоруська РСР, Берестейська область, Кліщельський район.
- з 1945: Білоруська РСР, Берестейська область, Високівський район.
- з 8 липня 1948: поділене між Польщею і Білоруссю; на північній частині села утворено польське село Хлівище.
- з 17 квітня 1962: Білоруська РСР, Берестейська область, Кам'янецький район.
- з 25 серпня 1991: Білорусь, Берестейська область, Кам'янецький район.
Населення[ред. | ред. код]
До початку XVI століття місцеві жителі згадувалися як половці[4]. У XIX столітті польський історик Юзеф Ярошевич, зазначав, що вони асимілювалися й нічим не відрізнялися від русинів[3].
Станом на 10 вересня 1921 року в селі налічувалося 59 будинків та 237 мешканців, з них[5]:
- 112 чоловіків та 125 жінок;
- 236 православних, 1 римо-католик;
- 230 українців (русинів), 7 «тутейших».
Динаміка зміни чисельності населення:
- 1857: 304 осіб.
- 1897: 490 осіб, 73 двори (церква, хлібна крамниця, 3 вітряки, кузня).
- 1905: 498 осіб.
- 1921: 237 осіб[5].
- 1950: 267 осіб, 69 дворів (колгосп імені Верховної Ради СРСР)
- 1960: 370 осіб
- 1970: 224 особи (колгосп імені Дзержинського).
- 1999: 63 особи
- 2005: 56 осіб, 32 двори.
- 2009: 40 осіб[1].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Belarus. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 2 жовтня 2019. Процитовано 24 лютого 2020. (англ.)
- ↑ Куліковіч У. Гучанне беларускага слова. Асновы фанетыкі, арфаэпіі, графіікі. — Минск: Пачатковая школа, 2017. — С. 29.
- ↑ а б в г д е Алексеюк М. И. Палавецкія паселішчы на Беларусі… С. 33—35.
- ↑ а б Евстигнеев Ю. А. Кыпчаки (половцы) куманы и их потомки. (к проблеме этнической преемственности). Санкт-Петербург, 2010.
- ↑ а б в Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych (PDF). Т. Tom VIII, Województwo poleskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 8.
{{cite book}}: Недійсний|nopp=n(довідка) (пол.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Алексеюк М. И. Палавецкія паселішчы на Беларусі // Помнікі гісторыі і культуры Беларусі, 1978. № 1. С. 33—35.
- Алексеюк М. И. Половецкие поселения на Брестчине. // Этногенез белорусов. М., 1973.
- Города и сёла Беларусии. Энциклопедия. Брестская область. Книга 2, Минск, 2006.
- Евстигнеев Ю. А. Кыпчаки (половцы) куманы и их потомки. (к проблеме этнической преемственности). Санкт-Петербург, 2010.
- Назвы населеных пунктаў Рэспублікі Беларусь: Брэсцкая вобласць: нарматыўны даведнік / І. А. Гапоненка і інш.; пад рэд. В. П. Лемцюговай. — Мінск: Тэхналогія, 2010. — 318 с. ISBN 978-985-458-198-9.
- Гарады і вёскі Беларусі: Энцыклапедыя ў 15 тамах. Т. 4, кн. 2. Брэсцкая вобласць / Рэдкалегія: Г. П. Пашкоў (галоўны рэдактар) і інш. — Менск: БелЭн, 2007. — 608 с. — С. 94. ISBN 985-11-0303-0.
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Хлівище (Білорусь)
| |||||||||||