Хмарний геймінг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Хмарний геймінг, іноді називають геймінг по вимозі, є одним з видів онлайн геймінгу. В даний час існує два основних типи хмарного геймінгу: хмарний геймінг, що базується на стримінгу потокового відео і хмарного геймінгу на основі стримінгу потокового файлу. Хмарний геймінг покликаний забезпечити кінцевим користувачам пряму здатність грати ігри на різних пристроях без затримок залежних від начинки пристрою.

Типи хмарного геймінгу[ред. | ред. код]

Хмарний геймінг це загальний термін, використовуваний для опису форми розповсюдження онлайн гри. Найбільш поширені методи хмарного геймінгу в даний час це — стримінг відео і стримінг файлів.

«Хмарний геймінг», а також в деяких випадках званих «геймінг по вимозі», є одним з видів онлайн геймінгу, що дозволяє прямий стримінг і стрімніг по вимозі потокового відео ігор на комп'ютерах, консолях і мобільних пристроях, подібний до відео за запитом, за рахунок використання тонкого клієнта.  Сама гра зберігається, виконується, і відмальовується на віддаленому сервері оператора або ігрової компанії і відео результат стрімиться безпосередньо в комп'ютер споживача через Інтернет.[1] Це дозволяє отримати доступ до ігор без необхідності консолі і в значній мірі робить можливості комп'ютера користувача неважливими, оскільки сервер це система, яка виконує всі операції.[2][3] Управління і натискання кнопок від користувача передаються безпосередньо на сервер, де вони записані, а потім сервер посилає назад відповідь гри на управління. Компанії, які використовують цей тип хмарного геймінгу включають Playkey, PlayGiga, CiiNOW, Ubitus, Playcast Media Systems, Gaikai і OnLive.

Геймінг по вимозі це ігровий сервіс, який використовує переваги широкосмугового зв'язку, великих серверних кластерів,  шифрування і стиснення потокової передачі вмісту гри у пристрій абонента. Користувачі можуть грати в ігри без завантаження або установки самої гри. Ігровий контент не зберігається на диск користувача і виконання ігрового коду в основному відбувається на серверному кластері, так що абонент може використовувати менш потужний комп'ютер, щоб грати в гру яка має більші вимоги, оскільки сервер робить всі важкі операції які зазвичай виконуються за допомогою комп'ютера кінцевого користувача.[4][5] Більшість хмарних ігрових платформ закриті і запатентовані; перша хмарна ігрова платформа з відкритим вихідним кодом не була випущена аж до квітня 2013 року.[6]

Хмариний геймінг заснований на стрімнгу файлів, також відомий як послідовне завантаження, розгортає тонкого клієнта, в якому сама гра запущена на користувацькому пристрої, наприклад мобільному пристрою, ПК або консолі. Невелика частина гри, як правило, менше, ніж 5% від загального розміру гри, завантажується спочатку так, що гравець може почати грати швидко. Решта гри завантажуєтьсяна пристрій кінцевого користувача під час гри. Це забезпечує миттєвий доступ до ігор з низькою пропускною здатністю інтернет-з'єднання без затримки. Хмара використовується для надання масштабованого способу стримінгу вмісту гри і аналізу даних. Хмарний геймінг заснований на стрімінгу файлів потребує пристрою, який має відповідне апаратне забезпечення щоб запустити гру. Часто, контент гри зберігаються на пристрої кінцевого користувача,закешованим. Компанії, які використовують цей тип хмарного геймінгу включають Kalydo, Approxy, ArenaNet і SpawnApps.

Системи хмарного геймінгу[ред. | ред. код]

Назва Статус доступу Статус розробки Доступність вихідного коду? Платформи Ліцензія Ціна
GamingAnywhere Доступний Активна Так Server; Windows 7, Windows 8, Windows 8.1, Windows 10, OS X, Linux
Client; Windows XP, Windows Vista, Windows 7, Windows 8, Windows 8.1, Windows 10, OS X, Android 4.1+,[7] Linux
Відкритий код[8] Безплатно
Steam In-Home Streaming Доступний Активна Ні Server; Windows Vista, Windows 7, Windows 8, Windows 8.1, Windows 10
Client; Windows Vista, Windows 7, Windows 8, Windows 8.1, Windows 10, OS X, SteamOS, Linux
Запатентований Безплатно
Remote Play Доступний Активна Ні Server; PlayStation 3, PlayStation 4
Client; PlayStation Portable, PlayStation Vita, PlayStation TV, Sony Xperia
Запатентований Безплатно
Cloud Gaming eXtreme Доступний Активна Ні Server; Windows 8, Windows 8.1, Windows 10, Windows Server 2012
Client; Windows XP, Windows Vista, Windows 7, Windows 8, Windows 8.1, Windows 10, OS X, Android, iOS
Запатентований $0.30 вгодину на Amazon Web Services
Ubitus GameCloud Доступний Активна Ні Server; Windows Vista, Windows 7, Windows 8, Windows 8.1, Windows 10
Client; Smart TVs, Google TV, STBs, Smartphones, Tablets, Windows Vista, Windows 7, Windows 8, Windows 8.1, Windows 10, OS X
Запатентований Н/Д
StreamMyGame Доступний Знято Ні Server; Windows XP, Windows Vista, Windows 7
Client; Windows XP, Windows Vista, Windows 7, Linux
Запатентований Преміум; $9.99 в рік
Безліміт; $19.99 в рік

Сервіси хмарного геймінгу[ред. | ред. код]

Назва Статус доступу Статус розробки Доступність вихідного коду? Платформи Ліцензія Ціна
GameNow Доступний Активна Ні LG Smart TV, Google TV, Verizon, Windows Vista, Windows 7, Windows 8, Windows 8.1, Windows 10, OS X Запатентований Н/Д
GameFly Streaming[9] Доступний Активна Ні Amazon Fire TV,[10] Samsung Smart TV[11] Запатентований Н/Д
G-cluster Доступний Активна Ні G-cluster[12] Запатентований Н/Д
Gface Доступний Активна Ні Windows Vista, Windows 7, Windows 8, Windows 8.1, Windows 10 Запатентований Н/Д
Kalydo Доступний Активна Ні Windows Vista, Windows 7, Windows 8, Windows 8.1, Windows 10 Запатентований Н/Д
Leap Computing Доступний Активна Ні Windows Vista, Windows 7, Windows 8, Windows 8.1, Windows 10, OS X, Android, iOS, Windows Phone Запатентований Н/Д
PlayGiga Доступний Активна Ні Н/Д Запатентований Н/Д
PlayKey Доступний Активна Ні Windows Vista, Windows 7, Windows 8, Windows 8.1, Windows 10, OS X Запатентований Н/Д
PlayStation Now Доступний Активна Ні PlayStation Vita, PlayStation 3, PlayStation 4, PlayStation TV, BRAVIA TVs, Samsung SUHD TV, Samsung Smart TV Запатентований Н/Д
NVIDIA GeForce Now Доступний Активна Ні Shield Portable, Shield Android TV, Shield Tablet Запатентований Н/Д
LiquidSky Доступний Активна Ні SkyOS Запатентований Н/Д
Turbo Games Доступний Активна Ні Windows Vista, Windows 7, Windows 8, Windows 8.1, Windows 10, OS X, iPad Запатентований Безплатний доступ
InstantAction Не Доступний Знято Ні Windows XP, Windows Vista, Windows 7 Запатентований Н/Д
Gaikai Не Доступний Знято Ні Windows XP, Windows Vista, Windows 7, Windows 8 Запатентований Н/Д
OnLive Не Доступний
[13]
Знято Частково
[14]
Windows XP, Windows Vista, Windows 7, Windows 8, Windows 8.1, OS X, Android, OnLive MicroConsole Запатентований Н/Д
Big Fish Games Не Доступний
[15]
Знято Ні Windows XP, Windows Vista, Windows 7 Запатентований Н/Д
Playcast Media Systems Не Доступний
[16]
Знято
[17]
Ні Amazon Fire TV,[18] Samsung Smart TV[11] Запатентований Н/Д
Boosteroid Доступний Активна Ні Windows 10[19], Samsung Smart TV, Android, iPad, iOS, OS X[20], LG Smart TV[21], Google TV, Chrome OS[22] Linux, Android TV Запатентований €9.89/month

Історія[ред. | ред. код]

У 2000 році G-cluster показали, технологію хмарного геймінгу на виставці E3. Оригінальною пропозицією був хмарний ігровий сервіс по Wi-Fi на мобільні пристрої. Відео розробник гри Crytek почав дослідження системи хмарного геймінгу в 2005 році для Crysis, але призупинив розробку в 2007 році, щоб зачекати, поки інфраструктура і інтернет-провайдери будуть готові для такого завдання.[23] OnLive офіційно запущений в березні 2010 року, і його ігрова служба розпочалась у червні з продажу OnLive MicroConsole.[24][25] 2 квітня 2015, було оголошено, що компанія Sony Computer Entertainment придбала патенти OnLive, і OnLive закрив свої двері. У листопаді SFR запустив комерційний сервіс хмарного геймінгу на IPTV у Франції, з допомогою G-кластерної технології. [26][27]

Gaikai, який дозволяє видавцям ігор та іншим вставляти безкоштовні пробні версії стримінгу гри на своїх сайтах, запустила відкрите бета-тестування в лютому 2011 року з іграми від Electronic Arts в тому числі Dead Space 2, Mass Effect 2, і The Sims 3.[28] Ігри з підтримкою Gaikai можуть бути вбудовані безпосередньо всередині вебсайту, на Facebook,[29] або на мобільних пристроях[30] і IPTVs.[31] Навесні 2011 року, Gaikai вийшов у світ з декількома партнерствами, включаючи Walmart і The Escapist, а також анонсувавши угоду з Eurogamer і Capcom.[32] Ігри з підтримкою Gaikai стрімляться з веббраузерів і не вимагають завантаження, спеціальних плагінів або реєстрації, і можуть бути активовані, натисненням на активну рекламу або через відвідування розташування гри.[33] Sony придбала Gaikai, тоді найбільший постачальник послуг хмарних ігор, в липні 2012 року. [34]

Додатково[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Shea, Ryan; Jiangchuan Liu; Edith C.-H. Ngai; Yong Cui (July–August 2013). Cloud Gaming: Architecture and Performance. IEEE Network. с. 16—21.
  2. Exclusive: Does cloud gaming spell the end for consoles?. TechRadar. 24 березня 2009. Архів оригіналу за січень 10, 2011. Процитовано 7 жовтня 2010.
  3. Taking gaming into the 'cloud'. BBC News. 9 червня 2009. Процитовано 7 жовтня 2009.
  4. Beaumont, Claudine (18 червня 2010). OnLive launches cloud-based gaming service. The Daily Telegraph. London. Процитовано 7 жовтня 2010.
  5. Crowther, Joe (17 червня 2010). OnLive launch cloud gaming platform. Metro. Процитовано 7 жовтня 2010.
  6. GamingAnywhere -- An Open Source Cloud Gaming System. 17 квітня 2013. Процитовано 21 квітня 2013.
  7. GamingAnywhere — An Open Source Cloud Gaming System
  8. GamingAnywhere License
  9. GameFly launches cloud-streaming video game service on Amazon Fire TV [Updated] | Ars Technica
  10. GameFly Support Center
  11. а б News — Playcast
  12. G-Cluster Console will be available from June 20. Архів оригіналу за 5 жовтня 2015. Процитовано 10 листопада 2015.
  13. (тур.) Sony tarafından satın alınan OnLive hizmetlerine 30 Nisan'da son veriyor
  14. Assets Available | OnLive
  15. Cook, John (21 серпня 2013). Full memo: Big Fish CEO announces job cuts, cancellation of cloud games business and closure of Ireland and BC facilities. GeekWire. Процитовано 18 червня 2014.
  16. GameFly acquires Playcast, launches streaming service
  17. GameFly buys Israeli cloud gaming company Playcast
  18. U.S.-based GameFly merges with Israel's Playcast to stream video games over Amazon Fire TV. Архів оригіналу за 7 квітня 2016. Процитовано 10 листопада 2015.
  19. Downloads | Boosteroid Cloud Gaming. boosteroid.com. Процитовано 13 листопада 2023.
  20. Downloads | Boosteroid Cloud Gaming. boosteroid.com. Процитовано 13 листопада 2023.
  21. LG TVs Offer More Choices With Expanded Selection of Gaming Services | LG NEWSROOM (амер.). Процитовано 13 листопада 2023.
  22. How Boosteroid grew its ChromeOS users by 60%. chromeOS.dev (англ.). 9 листопада 2023. Процитовано 13 листопада 2023.
  23. Dobra, Andrei (27 квітня 2009). Crytek Attempted Cloud Gaming Way Before OnLive. Softpedia. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 7 жовтня 2010.
  24. Perlman, Steve (10 березня 2010). OnLive: Coming to a Screen Near You. OnLive.com. Архів оригіналу за 12 березня 2010. Процитовано 10 березня 2010.
  25. Shiels, Maggie (11 березня 2010). 'Console killer' OnLive to launch in June. news.bbc.co.uk. Процитовано 11 березня 2010.
  26. Accueil Jeux vidéo. Jeux-tv.sfr.fr. Процитовано 7 липня 2013.
  27. Reportage : SFR dévoile son service de jeux vidéo "cloud gaming" sur Neufbox. Clubic.com. 20 жовтня 2010. Процитовано 7 липня 2013.
  28. Gaikai cloud gaming service goes live. 27 лютого 2011. Процитовано 14 березня 2011.
  29. Gaikai to add 10 million monthly active users by fall 2011. 24 червня 2011. Процитовано 5 липня 2011.
  30. Zimmerman, Conrad (3 травня 2010). World of Warcraft running on an iPad?. Процитовано 5 липня 2011.
  31. Perry promises Gaikai on TVs by 2012. 10 червня 2011. Процитовано 5 липня 2011.
  32. Snider,Mike (5 липня 2011). Capcom teams up with cloud video game company Gaikai. USA Today. Процитовано 5 липня 2011.
  33. What is Gaikai?. Архів оригіналу за травень 4, 2011. Процитовано 5 липня 2011.
  34. Sony acquires cloud gaming service Gaikai for $380m. The Times Of India. Архів оригіналу за 27 лютого 2013. Процитовано 5 липня 2012.

Додаткові посилання[ред. | ред. код]