Хопеш

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Khopesh ḫpš
ієрогліфами
x p
S
T16
Хопеш

Хо́пеш, кхо́пеш, кхепеш (дав.-єгип. ḫpš, ієрогліф на малюнку праворуч) — вид холодної зброї в Стародавньому Єгипті. Слово «хопеш» походить від назви передньої ноги копитної тварини.

Перші мечі такого виду почали вироблятись в епоху бронзи, близько 3 тисяч років до н.е., в Шумері, звідки їх і запозичили єгиптяни.

Хопеш складався з напівкруглого (серповидного) леза та руків'я, зазвичай без гарди. Міг мати внутрішню, зовнішню або комбіновану заточку (коли ближня до руків'я частина леза мала зовнішню заточку, а дальня - внутрішню). Руків'я копеша мало довжину близько 20 сантиметрів, пряме лезо виступало з неї на 5-15 сантиметрів, після чого продовжувалось вигнутою частиною довжиною 20-40 сантиметрів. Як вважають археологи, цей тип зброї походить від сільськогосподарського ручного серпа.

Більшість знайдених на теперішній час зразків цієї зброї зроблено з бронзи, але збереглись і нечисленні залізні хопеші.

В Стародавньому Єгипті хопеш був зазвичай елітною зброєю і використовувався як в пішому строю, так і з колісниць.

Існує припущення, що єгипетський хопеш міг бути предком давньогрецького кривого меча-копіса, у такому разі давньогрецьке слово κοπίς вважається грецькою адаптацією давньоєгипетського «хопеш».

Джерела[ред. | ред. код]