Клеванг
Клеванг | |
Участь у військовому конфлікті | Ачехська війна |
---|---|
Країна походження | Малайський архіпелаг |
Клеванг у Вікісховищі |
Клеванг або келеванг — вид холодної зброї, щось середнє між мечем та мачете. З'явився в Індонезії, але був поширений також у Малайзії, Таїланді.
Клеванг використовувався також при полюванні: яванці на заході провінції Центральна Ява вбивають тварин за допомогою клевангу, традиційного меча[1].
Основною особливістю клевангу є те, що клинок розширюється ближче до кінчика. Центр ваги знаходиться поблизу вістря. Однак, клинок може бути також прямим[2].
За розміром, вагою та формою він знаходиться між голоком і кампіланом. Стиль клеванга відрізняється у різних культурах Індонезії. Клинки зазвичай мають довжину від 38 до 76 см.[3].
Клеванг Келантан походить з Келантану, що в Малайзії. Став окремою зброєю наприкінці XVIII-го століття. Келантанський клеванг має вигнутий клинок з шипом. Його носили чоловіки в ХІХ столітті на задній частині саронга. Зброя має вигнутий кінчик, її конічний кінчик обрізаний і утворює декоративну петлю або шип на хребті клинка. Рукоятка вирізана у формі кінського копита або Макари (індуїстська міфологія). Келантанський клеванг використовується в бойових мистецтвах[4].
Голландський klewang був розроблений в кінці ХІХ століття, оскільки вогнепальна зброя і традиційні мечі не були надійними в джунглях[5]. У Королівській армії Нідерландів клеванг досі використовується як церемоніальна зброя вартових полку ван Хойц, який перейняв традиції Королівської армії Нідерландів в Ост-Індії[3].
В часи війни в провінції Ачех клеванг виявився дуже ефективною зброєю ближнього бою проти нідерландських військ, у яких були шаблі, та Королівської нідерландської Ост-Індської армії[6].
Солдати королівської армії Нідерландів, особливо піхотинці, часто жалілися, що їхня зброя для ближнього бою не підходить для тих умов, в яких вони воюють. Шаблі армії не були надто міцними. В 1873 р. піхотний взвод був атакований. В результаті чотири людини були вбиті в перші секунди бою, деяких солдатів важко поранили. Офіцерська шабля одного з лейтинантів не витримала натиску клеванга. В 1898 році була створена шабля Marechaussee, хоча частіше за все її називали клевангом. Вона краще підходила ддля війни у джунглях, краще тримала удар, не була надто довгою. [7]
Війська, озброєні карабінами і клевангами, змогли придушити опір Ачеха, де традиційна піхота з гвинтівками і багнетами зазнала невдачі. З кінця ХІХ ст. до 1960-х років Королівська нідерландська Ост-Індська армія, Королівська нідерландська армія, Королівський флот Нідерландів і нідерландська поліція використовували клеванг. Клеванг також використовувався армією США під час Другої світової війни в Тихому океані[8].
KELEWANG JAMBUL [Архівовано 27 Листопада 2021 у Wayback Machine.]
Klewang Sasak — Senjata Tradisional Khas NTB [Архівовано 27 Листопада 2021 у Wayback Machine.]
Klewang [Архівовано 27 Листопада 2021 у Wayback Machine.]
- ↑ R. Widayat A Shift in The Meaning of Deer Head Sculpture in Javanese House Interior. 2019., p.2. Архів оригіналу за 27 Листопада 2021. Процитовано 27 Листопада 2021.
- ↑ Dan Adams, Wei-Yu Chen, Sean Gardell, Eric Kelley, John LaFleur. Arms and armor of East and Southeast Asia, 2003, p. 125. Архів оригіналу за 27 Листопада 2021. Процитовано 27 Листопада 2021.
- ↑ а б Англійська вікіпедія: клеванг. Архів оригіналу за 27 Листопада 2021. Процитовано 27 Листопада 2021.
- ↑ Putra Danayu. Sword: Tell about sword in human history., p. 223. Архів оригіналу за 27 Листопада 2021. Процитовано 27 Листопада 2021.
- ↑ Putra Danayu. Sword: Tell about sword in human history., p. 222. Архів оригіналу за 27 Листопада 2021. Процитовано 27 Листопада 2021.
- ↑ [James T. Siegel (2011). Objects and Objections of Ethnography. Fordham Univ Press. p. 88]
- ↑ J.P. Puype, R.J. de Stürler Boekwijt De Nederlands-Indische marechausseesabel Ontstaan en ontwikkeling van de militaire klewang [Архівовано 27 Листопада 2021 у Wayback Machine.].
- ↑ Putra Danayu. Sword: Tell about sword in human history., p. 221. Архів оригіналу за 27 Листопада 2021. Процитовано 27 Листопада 2021.