Координати: 40°38′16.07″ пн. ш. 22°57′22.77″ сх. д. / 40.6377972° пн. ш. 22.9563250° сх. д. / 40.6377972; 22.9563250
Очікує на перевірку

Храм Святого Миколая Орфаноса

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

40°38′16.07″ пн. ш. 22°57′22.77″ сх. д. / 40.6377972° пн. ш. 22.9563250° сх. д. / 40.6377972; 22.9563250

Ранньохристиянські та візантійські пам'ятки міста Салоніки
Paleochristian and Byzantine Monuments of Thessalonika [1]
Світова спадщина
Храм Святого Миколая Орфаноса
40°38′16″ пн. ш. 22°57′22″ сх. д. / 40.637756° пн. ш. 22.955989° сх. д. / 40.637756; 22.955989
КраїнаГреція Греція
ТипКультурний
Критеріїi, ii, iv
Об'єкт №456
РегіонЄвропа і Північна Америка
Зареєстровано:1988 (12 сесія)
Храм Святого Миколая Орфаноса (Греція)
Храм Святого Миколая Орфаноса
Храм святого Миколая Орфаноса на карті Греції

Мапа
CMNS: Храм Святого Миколая Орфаноса у Вікісховищі

Храм Святого Ніколая Орфаноса (грец. Ναός του Αγίου Νικολάου του Ορφανού) — соборний храм монастиря Влатадон, присвячений Миколі Чудотворцю, в місті Салоніки. Розташований поблизу східного муру Верхнього міста, між вулицями Геродота і Апостола Павла.

1988 року серед інших ранньохристиянських і візантійських пам'яток Салонік включений до переліку об'єктів Світової спадщини в Греції[2].

Історія

[ред. | ред. код]

Своє ім'я Ніколаос Орфанос (грец. Νικόλαος Ορφανός) храм отримав, як припускають дослідники, за іменем ктитора обителі. Воно зустрічається у письмових згадках про храм, датованих 17-18 століттями.

Вік самого храму датується за найдавнішими його фресками початком 14 століття, приблизно 13101320 роками[3]. Церква належала християнам, певний час католикам. В період турецького завоювання не перетворювалась на мечеть, що забезпечило добру збереженість її фресок. У 17 столітті храм увійшов до подвір'я монастиря Влатадон. Про це 1648 року в своєму листі свідчить константинопольський патріарх Іоаннікій II.

Архітектура та внутрішнє оздоблення

[ред. | ред. код]

Первісно храм поділявся на три рівні частини, що мають із заходу загальну наву, тобто мала форму трисхилововї базиліки. Нині церква складається з довгастого приміщення, оточеного з трьох боків (крім східної) П-подібною галереєю, яка на східній стороні утворює два приділи, один з яких виконує функції дияконникаа.

Серед архітектурних прикрас храму — капітелі, запозичені з більш ранньої споруди, які належать до епохи імператора Феодосія І. Вони прикрашені двома рядами зубчастого листя, пофарбовані у різні кольори, які збереглися досі. У церкві встановлено мармуровий іконостас, що зберігся практично неушкодженим.

Найбільший інтерес являють фрески першої половини 14 століття, що є одним із значних зразків візантійського мистецтва епохи Палеологів. Фресками розписана практично повністю вся внутрішня частина цієї невеликої церкви. Вони розташовуються рядами по стінах: нижній ряд займають образи святих, а вище їх ряд великих композицій зі сценами двунадесятих свят (укладені кожна в червону рамку), Страстей Христових, житія Святителя Миколи, Герасима Йорданського — перший з відомих житійний цикл святого.

Поцілунок Юди

Інтер'єр храму

Самарянка біля колодязя

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. * Назва в офіційному англомовному списку
  2. Paleochristian and Byzantine Monuments of Thessalonika. Архів оригіналу за 29 січня 2012. Процитовано 16 липня 2009.
  3. Βυζαντινά και Μεταβυζαντινά μνημεία της Θεσσαλονίκης, Ρεκος, Θεσσαλονίκη 1997, Συλλογικό — Ε.Μαρκή, ISBN 978-960-358-099-7 σ.109

Джерела

[ред. | ред. код]