Храм святого Сави

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Храм святого Сави
Temple Saint Sava.jpg
44°47′53″ пн. ш. 20°28′06″ сх. д. / 44.79808333336077197° пн. ш. 20.468550000027779134° сх. д. / 44.79808333336077197; 20.468550000027779134Координати: 44°47′53″ пн. ш. 20°28′06″ сх. д. / 44.79808333336077197° пн. ш. 20.468550000027779134° сх. д. / 44.79808333336077197; 20.468550000027779134
Тип споруди катедральний собор[d]
Розташування Flag of Serbia.svg СербіяБелград
Архітектор Александар Дероко
Початок будівництва 1935
Висота 77,34 м
Будівельна система гірські породи, мармур і золото
Стиль неовізантійська архітектура
Належність Сербська православна церква
Єпархія Archeparchy of Belgrade and Karlovcid
Адреса Krusedolska 2a
Епонім Сава Сербський
Присвячення Сава Сербський
Покровитель Сава Сербський
Вебсайт hramsvetogsave.rs
Храм святого Сави. Карта розташування: Сербія
Храм святого Сави
Храм святого Сави (Сербія)
CMNS: Храм святого Сави у Вікісховищі

Храм Святого Сави (серб. Храм светог Саве) в Белграді на Врачарі — храм Сербської православної церкви, головний престол якого освячений в честь першого сербського архієпископа і національного героя Сербії святого Сави (11751236). Споруджений на місці спалення мощей останнього османською владою в 1594 році. Один з найбільших православних храмів у світі[1]. Іменується меморіальним храмом[2].

Зразком побудованого храму послужив собор Святої Софії в Стамбулі[3].

У закінченій будівництвом будівлі собору тривають оздоблювальні роботи. Будівництво фінансувалося Росією.

Історія будівництва[ред. | ред. код]

Будівництво почалося в 1894 році[4] на площі, де османський воєвода Сінан-паша наказав спалити мощі святого Сави.

Після кількох десятиліть планування і численних конкурсів фактичне зведення будівлі почалося в 1935 році; в період до 1939 року були зведені стіни заввишки 12 метрів.

Друга світова війна перервала будівельні роботи, які були відновлені лише у травні 1986 року, коли влада дала дозвіл продовжувати будівництво храму. Купол був завершений в 1989 році.

20 квітня 1999 року, в день Радониці, Патріарх Московський Алексій II перебував з візитом в Союзній Республіці Югославія на чолі делегації РПЦ і здійснив з Патріархом Сербським Павлом літургію в соборі; в ході богослужіння було здійснено молитовне поминання жертв військових дій на території Югославії[5].

У 2004 році відбулося офіційне відкриття все ще не повністю закінченого храму.

У березні 2008 року освячено приділ собору на честь святих мучеників Єрмила та Стратоніка.

З 2015 року генеральний координатор робіт з оформлення внутрішнього оздоблення собору — Росспівробітництво. Фінансування здійснювалося коштом позабюджетних коштів, наданих російськими компаніями, що ведуть бізнес в Сербії. Зокрема, на кошти, виділені «Газпром нафтою», російські майстри спільно з сербськими склали мозаїку головного купола (загальною площею 1230 м²), яка була виготовлена ​​сімдесятьма художниками з Росії та Сербії під керівництвом народного художника Росії Миколи Мухіна. У грудні 2018 року розпочато монтаж мозаїки в вівтарної частини. Робота над мозаїками загальною площею 15 000 квадратних метрів завершена у вересні 2020 року

На розташованому в південній центральній частині Белграда пагорбі по імені Врачар, крім собору, розташована й Національна бібліотека Сербії, а також розпланований великий парк.

Архітектурний стиль[ред. | ред. код]

Архітектори Александр Дероко і Богдан Несторович використовували класичний візантійський стиль епохи правління імператора Юстиніана І. Прямим зразком слугувала головна церква Візантійської імперії — Софійський собор у Константинополі. Однак за своїм плануванням Храм Святого Сави все ж відрізняється від константинопольського зразка, оскільки тут не здійснено злиття між базилікою і центральною будовою. Елементом сербського середньовічного стилю є додавання чотирьох веж навколо головного купола.

Маючи розміри 91 м х 81 м і займаючи площу у 7570 м², Храм Святого Сави приблизно відповідає масштабам Софійського собору, але має більший діаметр купола (35 м), а також більшу висоту (65 м).

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. В дар собору святого Саввы в Белграде будет передан резной крест из России Официальный сайт МП, 6 июля 2008.
  2. Спомен-црква Светог Саве на Врачару
  3. Hram Svetog Save trebalo da spoji tri vere. novosti.rs. Процитовано 2017-2-26. 
  4. Мы строим храм — храм строит нас «Православная Москва» № 2 (январь 2009 г.)
  5. Святейший Патриарх Алексий II посетил Белград[недоступне посилання з травня 2019] Официальный сайт РПЦ, 21 апреля 1999.

Посилання[ред. | ред. код]