Храм святого Сави

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Храм святого Сави
Temple Saint Sava.jpg
44°47′53″ пн. ш. 20°28′06″ сх. д. / 44.79808333336077197° пн. ш. 20.468550000027779134° сх. д. / 44.79808333336077197; 20.468550000027779134Координати: 44°47′53″ пн. ш. 20°28′06″ сх. д. / 44.79808333336077197° пн. ш. 20.468550000027779134° сх. д. / 44.79808333336077197; 20.468550000027779134
Тип споруди катедральний собор[d]
Розташування Flag of Serbia.svg СербіяБелград
Архітектор Александар Дерокоd
Початок будівництва 1935
Висота 77,34 м
Будівельна система гірські породи
Стиль неовізантійська архітектура
Належність Сербська православна церква
Єпархія Archeparchy of Belgrade and Karlovcid
Адреса Krusedolska 2a
Епонім Святий Сава
Присвячення Святий Сава
Покровитель Святий Сава
Вебсайт hramsvetogsave.rs
Храм святого Сави. Карта розташування: Сербія
Храм святого Сави
Храм святого Сави (Сербія)
CMNS: Храм святого Сави у Вікісховищі

Храм Святого Сави (серб. Храм светог Саве) в Белграді на Врачарі — храм Сербської православної церкви, головний престол якого освячений в честь першого сербського архієпископа і національного героя Сербії святого Сави (11751236). Споруджений на місці спалення мощей останнього оттоманською владою в 1594 році. Один з найбільших православних храмів у світі[1]. Іменується меморіальним храмом[2].

Зразком побудованого храму послужив собор Святої Софії в Стамбулі[3].

У закінченій будівництвом будівлі собору тривають оздоблювальні роботи.

Історія будівництва[ред. | ред. код]

Будівництво почалося в 1894 році[4] на площі, де османський воєвода Сінан-паша наказав спалити мощі святого Сави.

Після кількох десятиліть планування і численних конкурсів фактичне зведення будівлі почалося в 1935 році; в період до 1939 року були зведені стіни заввишки 12 метрів.

Друга світова війна перервала будівельні роботи, які були відновлені лише у травні 1986 року, коли влада дала дозвіл продовжувати будівництво храму. Купол був завершений в 1989 році.

20 квітня 1999 року, в день Радониці, Патріарх Московський Алексій II перебував з візитом в Союзній Республіці Югославія на чолі делегації РПЦ і здійснив з Патріархом Сербським Павлом літургію в соборі; в ході богослужіння було здійснено молитовне поминання жертв військових дій на території Югославії[5].

У 2004 році відбулося офіційне відкриття все ще не повністю закінченого храму.

У березні 2008 року було освячено приділ собору на честь святих мучеників Єрмила та Стратоніка.

На розташованому в південній центральній частині Белграда пагорбі по імені Врачар, крім собору розташована і Національна бібліотека Сербії, а також розбитий великий парк.

Архітектурний стиль[ред. | ред. код]

Архітектори Александр Дероко і Богдан Несторович використовували класичний візантійський стиль епохи правління імператора Юстиніана І. Прямим зразком служила головна церква Візантійської імперіїСофійський собор у Константинополі. Однак за своїм плануванням Храм Святого Сави все ж відрізняється від константинопольського зразка, так як тут не було здійснено злиття між базилікою і центральною будовою. Елементом сербського середньовічного стилю є додавання чотирьох веж навколо головного купола.

Маючи розміри 91 м х 81 м і займаючи площу у 7570 м2, Храм Святого Сави приблизно відповідає масштабам Софійського собору, але має більший діаметр купола (35 м), а також більшу висоту (65 м).

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. В дар собору святого Саввы в Белграде будет передан резной крест из России Официальный сайт МП, 6 июля 2008.
  2. Спомен-црква Светог Саве на Врачару
  3. Hram Svetog Save trebalo da spoji tri vere. novosti.rs. Процитовано 2017-2-26. 
  4. Мы строим храм — храм строит нас «Православная Москва» № 2 (январь 2009 г.)
  5. Святейший Патриарх Алексий II посетил Белград[недоступне посилання з травень 2019] Официальный сайт РПЦ, 21 апреля 1999.

Посилання[ред. | ред. код]