Зачепилівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
смт Зачепилівка
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район/міськрада Зачепилівський район
Рада Зачепилівська селищна рада
Код КОАТУУ: 6322255100
Основні дані
Засноване середина 18-го століття
Статус із 1968 року
Площа 7,04 км²
Населення 3638 (01.01.2017)[1]
Густота 626,19 осіб/км²
Поштовий індекс 64407
Телефонний код +380 5761
Географічні координати 49°11′47″ пн. ш. 35°14′42″ сх. д. / 49.19639° пн. ш. 35.24500° сх. д. / 49.19639; 35.24500Координати: 49°11′47″ пн. ш. 35°14′42″ сх. д. / 49.19639° пн. ш. 35.24500° сх. д. / 49.19639; 35.24500
Висота над рівнем моря 84 м
Водойма р. Берестова
Відстань
Найближча залізнична станція: Зачепилівка
До станції: 1 км
До обл. центру:
 - залізницею: 129 км
 - автошляхами: 130 км
Селищна влада
Адреса 64400, смт Зачепилівка, вул. Паркова, 37; тел. 5-22-87
Голова селищної ради Кривенко Юрій Вікторович
Карта
Зачепилівка. Карта розташування: Україна
Зачепилівка
Зачепилівка
Зачепилівка. Карта розташування: Харківська область
Зачепилівка
Зачепилівка
Зачепилівка. Карта розташування: Зачепилівський район
Зачепилівка
Зачепилівка

Commons-logo.svg Зачепилівка у Вікісховищі

Зачепилівка — селище міського типу, центр Зачепилівського району Харківської області.

Географічне розташування[ред. | ред. код]

Селище міського типу Зачепилівка знаходиться на лівому березі річки Берестова біля місця впадіння в неї річки Вошива (ліва притока), вище за течією річки Вошива примикає до села Миколаївка, на протилежному березі річки Берестова розташовані села Нагірне і Кочетівка, нижче за течією примикає село Скалонівка. Річка Берестова звивиста, на ній багато лиманів і заболочених озер, зокрема озеро Горіле. На відстані 1 км знаходиться залізнична станція Зачепилівка.

Зі станції Зачепилівка можна без пересадок дістатися приміськими поїздами в Красноград, Новомосковськ, Дніпропетровськ, а віднедавна — і у Харків.

Історичні відомості[ред. | ред. код]

Кілька курганів періоду бронзи, розташованих в околицях Зачепилівки свідчать про те, що ці місця були заселені ще в III—II тис. до н. е.

Поблизу Зачепилівки у 2013 році Германо-Слов'янською археологічною експедицією Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна знайдено 3 поховання, які датуються 2—3 ст. н. е. Були знайдені гончарна та ліпна кераміка, залізний ніж, а також пряжка від паска[2].

Точної дати заснування тут села не встановлено. За одними відомостями, Зачепилівка виникла в першій половині XVII ст. в результаті запорізької колонізації; за іншими — заснування села припадає на кінець XVII — початок XVIII ст., коли вихідці з Полтавського полку осіли хуторами по річках Орчику, Берестовій та Орелі. Серед селищ на річці Берестовій згадується і Зачепилівка.

В перші десятиліття свого існування село зростало повільно. У 1764 році тут налічувалося 734 чол., а через 20 років — у 1784 році — 759 чоловік.

Основним господарським заняттям населення було землеробство і скотарство; багато хто чумакував. Займалися жителі села також рибальством та полюванням.

У 1802 році, після створення Полтавської губернії, Зачепилівка стала волосним центром Костянтиноградського повіту. На той час тут проживало 1068 чоловік 5, часто відбувалися ярмарки, на які їздили жителі з навколишніх сіл.

За даними на 1859 рік у власницькому та козацькому селі Костянтиноградського повіту Полтавської губернії, мешкало 1800 осіб (881 чоловічої статі та 919 — жіночої), налічувалось 296 дворових господарств, існувала православна церква, відбувалось 3 ярмарки на рік[3].

Станом на 1885 рік у колишньому державному селі Леб'язької волості мешкало 2318 осіб, налічувалось 481 дворове господарство, існували православна церква, школа, постоялий будинок, 3 лавки, 42 вітряних млини, відбувалось 3 ярмарки на рік[4].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 4054 осіб (2013 чоловічої статі та 2041 — жіночої), з яких 4036 — православної віри[5].

Станом на 1900 рік село було центром окремої, Зачепилівської волості[6].

Під час нацистсько-радянської війни радянські війська відступили з Зачепилівки 7 жовтня 1941 року.

Економіка[ред. | ред. код]

  • Молочно-товарна і велика птахо-товарна ферма
  • ТОВ «Дружбокраянске»
  • ТОВ «Миколаївка»
  • КП "Редакція газети «Горизонти Зачепилівщини»
  • Сільськогосподарське ПП ім. «ФРУНЗЕ»
  • Зачепилівська інкубаторна станція
  • Зачепилівський молокозавод
  • Зачепилівський молокоцех Красноградського маслозаводу

Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]

  • Дитячий садок
  • Школа
  • Музична школа
  • Парк
  • Будинок культури
  • Стадіон
  • Лікарня
  • Бібліотека
  • Телевізійний центр

Спорт[ред. | ред. код]

Зачепилівку представляє футбольний клуб «Колос», заснований у 1994 році.

Уродженці[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  2. Тамара Кіч. Таємниці піщаної дюни. На Харківщині знайдені унікальні археологічні артефакти (ФОТО). Слобідський край. 17.10.2013.
  3. рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 2133)
  4. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  5. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-172)
  6. рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1900. Составлен Д. А. Иваненко, Секретарем Полтавского Губернскаго Статистического Комитета. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1900

Джерела[ред. | ред. код]