Мала Перещепина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Мала Перещепина
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район/міськрада Новосанжарський район
Рада/громада Малоперещепинська сільська рада
Код КОАТУУ 5323483401
Облікова картка Мала Перещепина 
Основні дані
Населення 2225
Площа 8,102 км²
Густота населення 249,94 осіб/км²
Поштовий індекс 39320
Телефонний код +380 5344
Географічні дані
Географічні координати 49°23′21″ пн. ш. 34°34′45″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
86 м
Найближча залізнична станція Мала Перещепинська
Місцева влада
Адреса ради 39320, с.Мала Перещепина, вул.Пролетарська, 44; тел. 9-52-31
Карта
Мала Перещепина. Карта розташування: Україна
Мала Перещепина
Мала Перещепина
Мала Перещепина. Карта розташування: Полтавська область
Мала Перещепина
Мала Перещепина
Мала Перещепина. Карта розташування: Новосанжарський район
Мала Перещепина
Мала Перещепина

Мала́ Перещепина — село в Україні, в Новосанжарському районі, Полтавської області. Населення становить 2225 осіб. Орган місцевого самоврядування — Малоперещепинська сільська рада.

Географічне розташування[ред. | ред. код]

Село Мала Перещепина знаходиться на краю декількох великих боліт, в тому числі болота Велике. Навколо села багато невеликих озер, в тому числі озера Водопай, Хілкове та Святе. До села примикає лісовий масив (сосна). До села прилягають села Велике Болото і Пологи. Поруч проходить залізниця, станція Мала Перещепинська за 2 км.

Археологічні знахідки[ред. | ред. код]

Пам'ятний знак Хану Кубрату на місці його поховання в селі Мала Перещепина

Біля Малої Перещепини поховано хана Кубрата — володаря Великої Булгарії[1].

1912 року знайдено Перещепинський скарб — найбагатший зі скарбів Східної Європи епохи Середньовіччя – вагою 75 кілограмів (25 кг золотих речей, 50 кг срібних).

На початку 1980-х років німецький вчений Йоахім Вернер, а потім за ним австрійський учений Вернер Зайбт та болгарські історики й археологи, глибоко дослідивши експонати скарбу в музеї Ермітаж у Санкт-Петербурзі, прочитали написи давньогрецькою мовою на перстенях-печатках із Перещепинського скарбу та встановили, що все те багатство колись належало Кубрату, ханові Великої Булгарії, до складу якої в VII ст. нашої ери входила й частина території сучасної України.

Історичні відомості[ред. | ред. код]

За даними на 1859 рік у власницькому селі Костянтиноградського повіту Полтавської губернії, мешкало 4572 особи (2288 чоловічої статі та 2284 — жіночої), налічувалось 479 дворових господарства, існували 2 православні церкви, приходське училище, сільська управа, хлібний запасний магазин[2].

Станом на 1900 рік село було центром Малоперещепинської волості[3].

З 1923 до 1931 року було центром Малоперещепинського району.

У часи нацистської окупації належало до Полтавського гебіта.

Економіка[ред. | ред. код]

  • Комбінат з виготовлення склопакетів, філія ПП «Суматра».
  • Агрофірма «Аршиця»

Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]

  • Школа ім. М. А. Клименко.
  • Дитячий садок.
  • Амбулаторія.

Почесні громадяни[ред. | ред. код]

  • Гебер Микола Олександрович – академік, президент Собору болгар України
  • Клименко Микола Андрійович – ветеран війни і педагогічної праці
  • Герасименко Андрій Федорович (нар. 1920 — † 1976) — повний кавалер ордена Слави[4]

Парки, заповідники[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. «Зоря Полтавщини»
  2. рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 2274)
  3. рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1900. Составлен Д. А. Иваненко, Секретарем Полтавского Губернскаго Статистического Комитета. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1900
  4. (рос.) Герои страны. 

Джерела[ред. | ред. код]

  • Полтава. Історичний нарис. — Полтава: Полтавський літератор, — 280 с, іл. + 24 с. вкл. ISBN 966-7462-22-6.
  • Полтавіка — Полтавська енциклопедія. Том 12 — Релігія і Церква.- Полтава: «Полтавський літератор», 2009.
  • Історія міст і сіл Української РСР. Полтавська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967. — 352 с.

Примітки[ред. | ред. код]