Мала Перещепина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Мала Перещепина
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район/міськрада Новосанжарський район
Рада/громада Малоперещепинська сільська рада
Код КОАТУУ 5323483401
Облікова картка Мала Перещепина 
Locator Dot2.gif
Розташування села Мала Перещепина
Мала Перещепина на карті Новосанжарського району
Основні дані
Населення 2225
Площа 8,102 км²
Густота населення 249,94 осіб/км²
Поштовий індекс 39320
Телефонний код +380 5344
Географічні дані
Географічні координати 49°23′15″ пн. ш. 34°34′37″ сх. д. / 49.38750° пн. ш. 34.57694° сх. д. / 49.38750; 34.57694Координати: 49°23′15″ пн. ш. 34°34′37″ сх. д. / 49.38750° пн. ш. 34.57694° сх. д. / 49.38750; 34.57694
Середня висота
над рівнем моря
86 м
Найближча залізнична станція Мала Перещепинська
Місцева влада
Адреса ради 39320, с.Мала Перещепина, вул.Пролетарська, 44; тел. 9-52-31
Карта
Мала Перещепина is located in Україна
Мала Перещепина
Мала Перещепина
Мала Перещепина is located in Полтавська область
Мала Перещепина
Мала Перещепина
Мала Перещепина is located in Новосанжарський район
Мала Перещепина
Мала Перещепина

Мала́ Перещепина — село в Україні, в Новосанжарському районі, Полтавської області. Населення становить 2225 осіб. Орган місцевого самоврядування — Малоперещепинська сільська рада.

Географічне розташування[ред.ред. код]

Село Мала Перещепина знаходиться на краю декількох великих боліт, в тому числі болота Велике. Навколо села багато невеликих озер, в тому числі озера Водопай, Хілкове та Святе. До села примикає лісовий масив (сосна). До села прилягають села Велике Болото і Пологи. Поруч проходить залізниця, станція Мала Перещепинська за 2 км.

Археологічні знахідки[ред.ред. код]

Пам'ятний знак Хану Кубрату на місці його поховання в селі Мала Перещепина

Біля Малої Перещепини поховано хана Кубрата — володаря Великої Булгарії[1].

1912 року знайдено Перещепинський скарб — найбагатший зі скарбів Східної Європи епохи Середньовіччя – вагою 75 кілограмів (25 кг золотих речей, 50 кг срібних).

На початку 1980-х років німецький вчений Йоахім Вернер, а потім за ним австрійський учений Вернер Зайбт та болгарські історики й археологи, глибоко дослідивши експонати скарбу в музеї Ермітаж у Санкт-Петербурзі, прочитали написи давньогрецькою мовою на перстенях-печатках із Перещепинського скарбу та встановили, що все те багатство колись належало Кубрату, ханові Великої Булгарії, до складу якої в VII ст. нашої ери входила й частина території сучасної України.

Історичні відомості[ред.ред. код]

За даними на 1859 рік у власницькому селі Костянтиноградського повіту Полтавської губернії, мешкало 4572 особи (2288 чоловічої статі та 2284 — жіночої), налічувалось 479 дворових господарства, існували 2 православні церкви, приходське училище, сільська управа, хлібний запасний магазин[2].

Станом на 1900 рік село було центром Малоперещепинської волості[3].

З 1923 до 1931 року було центром Малоперещепинського району.

У часи нацистської окупації належало до Полтавського гебіта.

Економіка[ред.ред. код]

  • Комбінат з виготовлення склопакетів, філія ПП «Суматра».
  • Агрофірма «Аршиця»

Об'єкти соціальної сфери[ред.ред. код]

  • Школа ім. М. А. Клименко.
  • Дитячий садок.
  • Амбулаторія.

Почесні громадяни[ред.ред. код]

  • Гебер Микола Олександрович – академік, президент Собору болгар України
  • Клименко Микола Андрійович – ветеран війни і педагогічної праці
  • Герасименко Андрій Федорович (нар. 1920 — † 1976) — повний кавалер ордена Слави[4]

Парки, заповідники[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Зоря Полтавщини»
  2. рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 2274)
  3. рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1900. Составлен Д. А. Иваненко, Секретарем Полтавского Губернскаго Статистического Комитета. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1900
  4. (рос.) Герои страны. 

Джерела[ред.ред. код]

  • Полтава. Історичний нарис. — Полтава: Полтавський літератор, — 280 с, іл. + 24 с. вкл. ISBN 966-7462-22-6.
  • Полтавіка — Полтавська енциклопедія. Том 12 — Релігія і Церква.- Полтава: «Полтавський літератор», 2009.
  • Історія міст і сіл Української РСР. Полтавська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967. — 352 с.

Примітки[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.