Великохутірська волость

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Великохутірська волость
Центр Великий Хутір
Площа 14 886 (1885)
Населення 5746 осіб (1885)
Густота 35.3 осіб / км²

Великохутірська волость — адміністративно-територіальна одиниця Золотоніського повіту Полтавської губернії з центром у містечку Великий Хутір.

Станом на 1885 рік складалася з 14 поселень, 18 сільських громад. Населення — 5746 осіб (2765 чоловічої статі та 2981 — жіночої), 955 дворових господарств[1].

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 5278 4774
Приватної власності 9391 5580
Казенної власності 14
Іншої власності 203 195
Загалом 14886 12797

Основні поселення волості станом на 1885:

  • Великий Хутір — колишнє власницьке містечко при річці Золотоноша за 40 верст від повітового міста, 2713 осіб, 463 двори, 2 православні церкви, школа, 3 постоялих будинки, 2 лавки, 4 маслобійних заводи, 53 вітряних млинів, 4 ярмарки на рік: 1 березня, вознесенський, 29 липня та 1 жовтня.
  • Драбівці — колишнє власницьке село при річці Золотоноша, 813 осіб, 170 дворів, православна церква, постоялий будинок, 33 вітряних млини, 2 маслобійних заводи.
  • Львівка (Меєрівка) — колишнє власницьке село, 325 осіб, 46 дворів, православна церква, 3 вітряних млини.
  • Миколаївка — колишнє власницьке містечко при річці Золотоноша, 116 осіб, 16 дворів, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
  • Сеньківці — колишнє державне та власницьке село при річці Золотоноша, 451 особа, 64 двори, православна церква, постоялий будинок, 2 вітряних млинів.

Старшинами волості були:

  • 1900 року — селянин Дорошенко[2];
  • 1904 року — селянин А. Чирва[3];
  • 1907 року — селянин В. І. Ніжник[4];
  • 1913 року — козак Семен Павлович Мархоцький[5];
  • 1915 року — Ігнат Михайлович Панченко[6].

Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1900. Составлен Д. А. Иваненко, Секретарем Полтавского Губернскаго Статистического Комитета. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1900
  3. рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1904. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1904
  4. рос. дореф. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1907 год. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1907
  5. рос. дореф. Памятная книжка Полтавской губерніи на 1913 годѣ. Изданіе Полтавскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Полтава. Электрическая Типо-Литографія Губернскаго Правленія. 1913
  6. рос. дореф. Памятная книжка Полтавской губерніи на 1915 годѣ. Изданіе Полтавскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Полтава. Типо-Литографія Губернскаго Правленія. 1915


Історія України Це незавершена стаття з української історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.