Великохутірська волость
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Великохутірська волость | ||||
| Центр | Великий Хутір | |||
|---|---|---|---|---|
| Площа | 14 886 (1885) | |||
| Населення | 5746 осіб (1885) | |||
| Густота | 35.3 осіб / км² | |||
Великохутірська волость — адміністративно-територіальна одиниця Золотоніського повіту Полтавської губернії з центром у містечку Великий Хутір.
Станом на 1885 рік складалася з 14 поселень, 18 сільських громад. Населення — 5746 осіб (2765 чоловічої статі та 2981 — жіночої), 955 дворових господарств[1].
| Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 5278 | 4774 |
| Приватної власності | 9391 | 5580 |
| Казенної власності | 14 | — |
| Іншої власності | 203 | 195 |
| Загалом | 14886 | 12797 |
Основні поселення волості станом на 1885:
- Великий Хутір — колишнє власницьке містечко при річці Золотоноша за 40 верст від повітового міста, 2713 осіб, 463 двори, 2 православні церкви, школа, 3 постоялих будинки, 2 лавки, 4 маслобійних заводи, 53 вітряних млинів, 4 ярмарки на рік: 1 березня, вознесенський, 29 липня та 1 жовтня.
- Драбівці — колишнє власницьке село при річці Золотоноша, 813 осіб, 170 дворів, православна церква, постоялий будинок, 33 вітряних млини, 2 маслобійних заводи.
- Львівка (Меєрівка) — колишнє власницьке село, 325 осіб, 46 дворів, православна церква, 3 вітряних млини.
- Миколаївка — колишнє власницьке містечко при річці Золотоноша, 116 осіб, 16 дворів, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
- Сеньківці — колишнє державне та власницьке село при річці Золотоноша, 451 особа, 64 двори, православна церква, постоялий будинок, 2 вітряних млинів.
Старшинами волості були:
- 1900 року — селянин Дорошенко[2];
- 1904 року — селянин А. Чирва[3];
- 1907 року — селянин В. І. Ніжник[4];
- 1913 року — козак Семен Павлович Мархоцький[5];
- 1915 року — Ігнат Михайлович Панченко[6].
Джерела[ред. | ред. код]
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1900. Составлен Д. А. Иваненко, Секретарем Полтавского Губернскаго Статистического Комитета. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1900
- ↑ рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1904. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1904
- ↑ рос. дореф. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1907 год. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1907
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Полтавской губерніи на 1913 годѣ. Изданіе Полтавскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Полтава. Электрическая Типо-Литографія Губернскаго Правленія. 1913
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Полтавской губерніи на 1915 годѣ. Изданіе Полтавскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Полтава. Типо-Литографія Губернскаго Правленія. 1915
|
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||||||||||
