Хрестовський острів (станція метро)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 59°58′18″ пн. ш. 30°15′33″ сх. д. / 59.97167° пн. ш. 30.25917° сх. д. / 59.97167; 30.25917

Хрестовський острів
Фрунзенсько-Приморська лінія
Metro SPB Line5 Krestovsky.jpg
Загальні дані
Тип колонна-стінова трисклепінна глибокого закладення
Глибина закладення 49 м
Проектна назва Парк культури
Кількість 1
Тип острівна
Форма пряма
Дата відкриття 3 вересня 1999
Архітектор(и) Е. М. Рапопорт (рос.), Г. А. Васильев (рос.)
Виходи до Морський проспект, Рюхина вулиця
Код станції КО
Фрунзенсько-Приморська лінія
Оборотний тупик
Комендантський проспект
Оборотний тупик, ПТО
Старе Село
Велика Невка
Середня Невка
Хрестовський острів
Мала Невка
Чкалівська
Спортивна
Мала Нева
Нева
Адміралтейська
Мойка
СЗГ до МПЛ
Садова
СЗГ до ПбЛ
Фонтанка
Звенигородська
Обвідний канал
Обвідний канал
Волковка
Волковська
Оборотні тупики
Бухарестська
Міжнародна
Оборотні тупики

Хрестовський острів (рос. Крестовский остров) — станція Фрунзенсько-Приморської лінії Петербурзького метрополітену, розташована між станціями «Чкалівська» і «Старе Село».

До введення в експлуатацію ділянки «Достоєвська» - «Спаська» 7 березня 2009 входила до складу Правобережної лінії.

Станція відкрита 3 вересня 1999, на кілька місяців пізніше початку руху поїздів на ділянці «Чкалівська» - «Стара Село» , у зв'язку із затримками будівництва наземного павільйону. До відкриття станції потяги проходили її транзитом.

Названа по розташуванню на однойменному острові і в однойменному історичному районі.

Технічна характеристика[ред.ред. код]

Конструкція станції — колонна-стінова трисклепінна глибокого закладення (глибина закладення — 49 м).

Колони повністю споруджені із залізобетону, через це вони масивніші. Ряди колон перонного залу перериваються короткими стінками. Вихід у місто здійснюється тристрічковим похилим ходом, що починається з північного торця станції.

Вестибюль[ред.ред. код]

В архітектурі наземного вестибюля вдало поєднуються сучасний засклений з усіх боків павільйон з класичною оправою з низької аркади доричного ордера, виконаної в камені. Він вдало поєднується з оточуючим його зеленню Хрестовського острова. Вестибюль не має головного фасаду. Вперше в практиці Санкт-Петербурга підземна станція і її надземний вестибюль були вирішені як тематично єдине і архітектурно пов'язане ціле.

Саму станцію планувалося зробити «сезонною» — тобто вона б працювала тільки влітку під час великих спортивних подій, чого не сталося.

Вихід у місто на Морський проспект, вулицю Рюхина, до Приморського парку Перемоги, ЦПКіВ імені С. М. Кірова, стадіону імені С. М. Кірова.

Оздоблення[ред.ред. код]

Колійні стіни оздоблені травертином, арки, колони і простінки — вапняком. Тринавний підземний простір станції має традиційну доричну ордерну систему, стилізовану, укрупнену об'ємно. Торцева стіна вперше в Росії оздоблена дзеркалами, що візуально подовжує перон. Також вперше використовується римське позначення дати відкриття на фризі фронтону, відокремленого від арки в торці. Підлога з полірованого граніту оздоблена темно-червоними квадратами на сірому тлі. Застосовано закарнізне освітлення станції.

На момент відкриття в простінках було 12 оштукатурених круглих вікон, що призначалися для мозаїк, які через нестачу фінансування вдалося встановити лише у 2001 році. На них алегорично у вигляді міфічних персонажів зображені річки: Нева, Мийка, Фонтанка, Мала Нева, Мала Невка та Середня Невка (одна мозаїка), Велика Невка — (в центральному тунелі) і острови: Аптекарський, Петровський, Кам'яний, Висіильєвський, Єлагін, Заячий — (в колійних).

У 2009 році на станції було запроваджено новий інформаційний простір, були демонтовані назви станції з колійних стін.

Ресурси Інтернету[ред.ред. код]