Христіан Еренфрід фон Вайгель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Христіан Еренфрід фон Вайгель
нім. Christian Ehrenfried von Weigel
VonWeigel.jpg
Народився 24 травня 1748(1748-05-24)[1][2]
Штральзунд, Німеччина[1]
Помер 8 серпня 1831(1831-08-08)[1][2] (83 роки)
Грайфсвальд[1]
Поховання
Місце проживання Священна Римська імперія Священна Римська імперія
Громадянство
(підданство)
War ensign of the German Empire Navy 1848-1852.svg Німецький союз
Діяльність хімік, птерідолог, фармаколог, ботанік, викладач університету, міколог
Alma mater Геттінгенський університет
Галузь ботаніка, мікологія, хімія, медицина
Заклад Грайфсвальдський університет
Науковий керівник Йоган Хрістіан Еркслебен[3]
Член Леопольдина і Шведська королівська академія наук
Нагороди
орден Червоного орла 3-го класу

Христіан Еренфрід фон Вайгель у Вікісховищі?
Weigel є міжнародним науковим скороченням імені ботанічного автора: Христіан Еренфрід фон Вайгель.
Перегляньте таксони, приписувані цьому автору, в International Plant Names Index (IPNI).

Христіан Еренфрід фон Вайгель (нім. Christian Ehrenfried von Weigel[4][5][6] або нім. Christian Ehrenfried Weigel[4][5][7], 2 травня 17488 серпня 1831) — німецький[5][7][8] ботанік[5], професор ботаніки[5][6][8], міколог[4], хімік[5], професор хімії[5][6], а також лікар[5] та доктор медицини[7][6].

Біографія[ред. | ред. код]

Христіан Еренфрід фон Вайгель народився у місті Штральзунд 2 травня 1748 року[6].

Вайгель був директором ботанічного саду Грайфсвальда[7]. Христіан Еренфрід фон Вайгель був членом Шведської королівської академії наук[7].

Він вів листування з видатним шведським вченим Карлом Ліннеєм[7]. Його листування з Карлом Ліннеєм тривала з 17 травня 1768 року до 28 лютого 1774 року[7].

У 1775 році він був професором хімії та ботаніки в Університеті Грайфсвальда[6].

Христіан Еренфрід фон Вайгель помер у місті Грайфсвальд 8 серпня 1831 року[6].

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Христіан Еренфрід фон Вайгель спеціалізувався на папоротеподібних, насіннєвих рослинах та на мікології[4].

Публікації[ред. | ред. код]

  • Observationes chemicae et mineralogicae II Partes (Gottingiae 1771 et Gryphiae 1773)[6].
  • Vom Nutzen der Chemie (1774)[6].
  • Der Einfluß chemischer Kenntnisse in der Oeconomie (1778)[6].
  • Grundriß der reinen und angewandten Chemie (2 Bde. 1777)[6].
  • De calore animale (1778)[6].
  • Beiträge zur Geschichte der Luftarten (als Nachtrag zur Uebersetzung der Schriften von Lavoisier, 1784)[6].
  • Anleitung zur allgemeinen Scheidekunst (17881794)[6].
  • Magazin für Freunde der Natur-Lehre (Berlin 17941797)[6].
  • Versuch einer Geschichte des Blaserohrs und seiner Anwendung (Crelle’s Beiträge IV, 1790, V, 1791)[6].

Вшанування[ред. | ред. код]

Рід рослин Вейгела було названо на його честь[8].

Див. також[ред. | ред. код]

Список ботаніків за скороченням

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]