Хіранума Кійтіро

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хіранума Кійтіро
яп. 平沼騏一郎
Hiranuma Kiichiro.jpg
Народився 28 вересня 1867(1867-09-28)[1][2]
Цуяма, Префектура Окаяма, Японія
Помер 22 серпня 1952(1952-08-22)[1][2] (84 роки)
Токіо-сітіd, Токіо, Японія
Поховання Тама[d]
Країна Flag of Japan (1870–1999).svg Японія
Діяльність політик, Прокурор
Alma mater Токійський університет
Науковий ступінь доктор праваd
Знання мов японська
Заклад Університет Кейо
Титул Барон
Посада прем'єр-міністр Японії, прем'єр-міністр Японії і member of the House of Peersd
Партія Kokuhonshad
Конфесія Синто
Родичі Takeo Hiranumad
Брати, сестри  • Hiranuma Yoshirōd
Нагороди
Order of the Rising Sun with Paulownia Flowers, 1st class орден Вранішнього Сонця 1 класу орден Священного скарбу
Imperial Seal of Japan.svg

Хіранума Кійтіро (яп. 平沼 騏一郎; нар. 28 вересня 1867(18670928), Цуяма — пом. 22 серпня 1952, Токіо) — японський політичний і державний діяч. Народився в сім'ї небагатого самурая. Генерал. Військовий злочинець.

Біографія[ред. | ред. код]

У 1888 році закінчив Імператорський університет в Токіо. Направлений на роботу в Міністерство юстиції Японії. Прославився як борець з корупцією. Потім обіймав посади, послідовно: Голови Верховного суду Токіо, прокурора при Верховному суді Японії. У 1910 році обраний ректором Імператорського університету в Токіо. У 1911 віце-міністр Міністерства юстиції.

У 1920 році став віце-президентом Таємної ради. У 1921 році обраний Головою Верховного суду Японії. Голова націоналістичного Товариства державних основ.

У 1923 році він був призначений Міністром юстиції Японії і залишався на цій посаді до 1924 року. У 1924 році призначається головою Палати перів Японського парламенту. У 1936 році стає головою Таємної ради і залишається на цій посаді до 1939 року.

У 1939 році був обраний прем'єр-міністром Японії, але в цьому ж році йде у відставку. Потім недовгий час займає пост Міністра закордонних справ. Після, з 1940 по 1941 рік Міністр внутрішніх справ. Потім з 1945 року знову голова Таємної ради.

Після Другої світової війни, в 1946 році заарештований, засуджений на Токійському процесі на довічне ув'язнення. У 1952 році був амністований, але в цьому ж році помер.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Find a Grave — 1995.
  2. а б Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Посилання[ред. | ред. код]