Накасоне Ясухіро
| Накасоне Ясухіро | |
|---|---|
| яп. 中曽根康弘 | |
 | |
| Народився |
27 травня 1918[1][2][…] Такасакі, Префектура Ґумма, Японія |
| Помер |
29 листопада 2019[4][5][3] (101 рік) Токіо-сітіd, Токіо, Японія |
| Країна |
 Японія |
| Місце проживання | Хіноде Сансоd |
| Діяльність | політик |
| Alma mater | University of Tokyo Graduate School for Law and Politicsd, Старша середня школа Сідзуокаd і Gunma Prefecture Takasaki High Schoold |
| Знання мов | японська |
| Заклад | Міністерство внутрішніх справ Японії |
| Учасник | Війна на Тихому океані |
| Членство | Інститут політичних наукd |
| Роки активності | 1941 і 25 квітня 1947[6] — 10 жовтня 2003 |
| Magnum opus | Пісня про поправку до Конституціїd |
| Посада | член Палати представників Японії[d], прем'єр-міністр Японії, прем'єр-міністр Японії і прем'єр-міністр Японії |
| Військове звання | Лейтенант-командер |
| Партія | Ліберально-демократична партія Японії і Демократична партія[d] |
| Конфесія | Синто |
| Батько | Мацугоро Накасонеd |
| У шлюбі з | Цутако Накасонеd |
| Діти | Накасоне Хірофумі |
| Автограф |
 |
| Нагороди | |
Накасоне Ясухіро (яп. 中曽根 康弘; 27 травня 1918, Такасакі, Префектура Ґумма — 29 листопада 2019) — японський політичний і державний діяч. Прем'єр-міністр Японії з 27 листопада 1982 по 6 листопада 1987 року.
Його син, Накасоне Хірофумі, також є членом парламенту. Обіймав посади міністра освіти в кабінеті Обуті Кейдзо і міністра закордонних справ у першому уряді Асо Таро.
Біографія[ред. | ред. код]
Закінчивши юридичний факультет Токійського університету в 1941, вступив на службу в Міністерство внутрішніх справ. Під час війни добровольцем пішов у флот, служив на Тайвані.
У 1947 вперше обраний до парламенту від Демократичної партії. Вже в ті роки відрізнявся націоналістичними поглядами, в 1951 р. утримався від голосування за японо-американський договір безпеки, вважаючи, що він ущемляє суверенітет Японії.
Політична кар'єра[ред. | ред. код]
Член Ліберально-демократичної партії (ЛДП) з моменту її створення. У 1959 вперше увійшов до складу уряду як начальник науково-технічного управління. В подальшому обіймав в кабінеті міністрів пости начальника Управління національної оборони, міністра транспорту, начальника адміністративного управління. У ЛДП належав до фракції І. Коно, потім очолив цю фракцію, ставши одним з лідерів партії — головою ради загальних питань, генеральним секретарем.
У 1982–1987 — Голова ЛДП, прем'єр-міністр Японії. Накасоне — нетрадиційний політик із яскраво вираженим особистим політичним стилем, виступав під гаслом «остаточного підбиття підсумків повоєнної політики». З його ім'ям пов'язане настання неоконсервативної хвилі в Японії і проведення адміністративно-фінансової реформи. Тричі бував у СРСР, зустрічався Горбачовим (1985, 1988, 1989).
У 1989 у зв'язку з обвинуваченням у причетності до фінансових махінацій компанії «Рікруто» офіційно вийшов з ЛДП, але продовжував впливати на її політику (в квітні 1991 відновив членство в ЛДП). Заснував дослідницьку організацію — Інститут глобального світу.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
- ↑ а б Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
- ↑ Ex-Japanese Prime Minister Yasuhiro Nakasone dies at 101
- ↑ La Vanguardia, La Vanguardia — Barcelona: La Vanguardia Ediciones, 1881. — ISSN 1133-4835
- ↑ https://warp.ndl.go.jp/info:ndljp/pid/12251886/www.shugiin.go.jp/Internet/itdb_annai.nsf/html/statics/shiryo/senkyolist.htm
Література[ред. | ред. код]
- П. М. Ігнатьєв. Накасоне Ясухіро // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4
Посилання[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття про політичного діяча чи діячку Японії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
