Като Томосабуро

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Като Томосабуро
яп. 加藤友三郎
Katō Tomosaburō.jpg
Народився 22 лютого 1861(1861-02-22) або 1 квітня 1861(1861-04-01)
Хірошіма, Префектура Хіросіма, Регіон Тюґоку, Японія
Помер 24 серпня 1923(1923-08-24) (62 роки)
Токіо, Японія
Колоректальний рак
Громадянство Flag of Japan.svg Японія
Діяльність політик, військовослужбовець
Alma mater  • Військова академія флоту Японії
 • Naval War College[d]
Заклад Naval War College[d]
Учасник Японсько-цінська війна
Титул віконт
Автограф KatoTo kao.png
Нагороди
Order of the Rising Sun, 1st class Grand Cordon of the Order of the Paulownia Flowers Grand Cordon of the Supreme Order of the Chrysanthemum

Віконт Като Томосабуро (яп. 加藤 友三郎; нар. 22 лютого 1861(18610222), Хіросіма — пом. 24 серпня 1923, Токіо) — японський військовий і державний діяч, 21-й прем'єр-міністр Японії.

Біографія[ред. | ред. код]

Като Томосабуро народився в 1861 році в самурайської сім'ї. У 1873 році вступив до військової академії Імперського флоту в Токіо. У 1880 році разом з 30 іншими кадетами завершив навчання і отримав звання мічмана.

У 1883 році після 2,5 років походів на кораблях підвищений до молодшого лейтенанта. У 18841886 роках він повертається до академії і вивчає теорію навігації і морської артилерії, в результаті отримавши звання лейтенанта і призначення на «Цукуба». У 1890 Като служив артилерійським офіцером на крейсері «Такатіхо», а в 18911893 на новітньому «Йосіно». Під час війни з Китаєм займав штабні посади в Морському міністерстві, отримавши підвищення до капітана 3-го рангу.

Наприкінці 1897 Като отримав звання капітана 2-го рангу і був призначений старшим офіцером броненосця «Ясіма», а менш ніж через рік — капітаном авізо «Цукусі». З середини 1899 року перебував на штабній роботі в міністерстві, отримавши підвищення до капітана 1-го рангу.

Наприкінці 1903 Като був призначений начальником штабу адмірала Того, і цю посаду обіймав весь час війни з Росією. У вересні 1904 йому був присвоєно звання контр-адмірала, а в травні 1905 він перебував на борту флагманського броненосця «Мікаса» в Цусімській битві.

Після закінчення війни Като обіймав посаду заступника морського міністра. У 1908 році йому було присвоєно звання віце-адмірала.

У серпні 1915 року Като призначили морським міністром (з присвоєнням слідом за цим звання повного адмірала). На цій посаді він перебував майже 8 років із перервами, що є одним із найдовших періодів в історії міністерства. При ньому були розроблені і прийняті суднобудівні програми 8+4, 8+6 і 8+8, що дозволили японському флоту вийти на провідні позиції у світі.

З вересня 1921 до березня 1922 Като у складі японської делегації перебував у США, беручи участь у роботі Вашингтонській конференції.

Незабаром після повернення з Вашингтона він був призначений прем'єр-міністром. Зібраний ним кабінет складався переважно з членів Палати перів парламенту, непопулярних в армійському середовищі. Його діяльність у 19221923 роках була пов'язана головним чином з реалізацією підписаних у Вашингтоні угод, а саме обробленням недобудованих військових кораблів, висновком японських військ з Шаньдунського півострова і з Радянської Росії. Пізніше у Като був виявлений рак товстої кишки на останній стадії, від якого він і помер 24 серпня 1923 в Токіо.

Посмертно йому було присвоєно звання маршала флоту, титул віконта і найстарший з японських орденів — Вищий орден Хризантеми. Його смерть за тиждень до Великого землетрусу Канто призвела до того, що в цей важкий для країни час вона залишилася без голови уряду.

Похований Като на кладовищі Аояма в Токіо.

Посилання[ред. | ред. код]