Такахасі Корекійо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Такахасі Корекійо
Korekiyo Takahashi 2.jpg
Народився 19 серпня 1854(1854-08-19)
Едо
Помер 26 лютого 1936(1936-02-26) (81 рік)
Токіо
Поховання Тама (кладбище)
Громадянство Японія
Діяльність викладач, фінансист, політик
Посада голова Національного банку (19111913)
міністр-фінансів (19131914, 19181922, 1927, 19311934, 19341936)
прем'єр-міністр Японії (19211922)
міністр сільського господарства і торгівлі (19241925)
міністр сільського господарства і лісництва (1925)
міністр торгівлі і промисловості (1925)
Партія Риккэн Сэйюкай
Автограф TakahashiK kao.png

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Такахасі Корекійо (яп. 高橋是清, たかはしこれきよ; 19 серпня 185426 лютого 1936) — японський політичний і державний діяч, фінансист. 4-й голова Товариства друзів конституційного уряду (19211925), 20-й прем'єр-міністр Японії (13 листопада 1921 — 12 червня 1922). Протягом 19111913 років очолював Національний банк Японії. Завдяки своїм аналітичним здібностям п'ять разів керував міністерством фінансів країни: 19131914 (16-й), 19181922 (21-й), 1927 (28-й), 19311934 (31-й), 19341936 (33-й). Був першим міністром сільського господарства і лісництва (1925), першим міністром торгівлі і промисловості (1925), а також 35-м і останнім міністром сільського господарства і торгівлі (19241925). Віконт, депутат Палати перів (19051924) і Палати представників (1924 — 1936) Парламенту Японії. За свій зовнішній вигляд отримав прізвисько «міністр-колобок»[1]

Короткі відомості[ред.ред. код]

  • 19 серпня 1854 — народився в Едо, в сім'ї придворного художника сьоґунату Кавамури Сьоемона. Переданий самурайському роду Такахасі з Сендай-хану в якості названого сина.
  • 1864 — поступив до привтної школи Хепберна в Йокогамі.
  • 1866 — найнявся прислужником до англійського підприємця Шандо з метою вивчити англійську мову.
  • 1867 — приїхав в США, де був ошуканий підписавши контракт на продаж себе у рабство. Продовжував вивчати англійську, працюючи на плантаціях.
  • 1868 — повернувся в Японію. Став писарем Морі Арінорі.
  • 1869 — поступив до Університету Дайґаку нанко, де за три місяці став помічником викладача.
  • 1870 — покинув вчителювання, став вести розгульний спосіб життя.
  • 1871 — отримав призначення на посаду викладача англійської мови в Карацу-хані.
  • 1872 — виїхав в Токіо, де поступив до школи Кайсей.
  • 1873 — поступив на службу до Міністерства культури.
  • 1876 — став викладачем Державної токійської школи з вивчення англійської мови.
  • 1877 — звільнився з роботи і зайнявся перекладацькою роботою.
  • 1878 — став викладачем підготовчих курсів з англійської мови Токійського університету. Паралельно поступив на службу до Міністерства культури і Міністерства сільського господарства і торгівлі.
  • 1884 — отримав посаду молодшого секретаря Міністерства сільського господарства і торгівлі, а згодом став головою Центру реєстрації торгових марок Служби промисловості цього міністерства.
  • 1885 — посів посаду голови монопольного комітету Міністерства сільського господарства і торгівлі. Того ж року вирушив до США на стажування.
  • 1889 — став директором Токійської агрономічної школи.
  • 1890 — провів два роки в Перу.
  • 1892 — став головою центру будівництва Національного банку Японії.
  • 1893 — став головою західного відділу Національного банку Японії.
  • 1899 — став віце-головою Національного банку Японії.
  • 1905 — призначений депутатом до Палати перів Парламенту Японії за указом Імператора.
  • 1907 — отримав титул барона за заслуги в погашенні зовнішнього боргу Японії на суму 8,2 трильйонів єн.
  • 1911 — став головою Національного банку Японії.
  • 1913 — отримав призначення на посаду міністра фінансів. Вступив до Товариства друзів конституційного уряду.
  • 1920 — отримав титул віконтаа за заслуги.
  • 1921 — став 20-м прем'єр-міністром Японії, 4-м головою Товариства друзів конституційного уряду.
  • 1924 — обраний до Палати представників Парламенту Японії.
  • 26 лютого 1936 — убитий організаторами путчу 26 лютого у себе вдома, в районі Акасака.

Примітки[ред.ред. код]

  1. ダルマ蔵相.

Джерела та література[ред.ред. код]

  • Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.
  • Рубель В.А. Нова історія Азії та Африки: Постсередньовічний Схід (XVIII — друга половина XIX ст.). — Київ: Либідь, 2007.

Посилання[ред.ред. код]


Прапор Японії Це незавершена стаття про Японію.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Вінстон Черчіль Це незавершена стаття про політичного діяча.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.