Абе Сіндзо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Абе Сіндзо
яп. 安倍 晋三
Абе Сіндзо

Нині на посаді
На посаді з26 грудня 2012
ПопередникЙосіхіко Нода

Час на посаді:
26 вересня 2006 — 26 вересня 2007
ПопередникДзюнітіро Коїдзумі
НаступникЯсуо Фукуда

Народився21 вересня 1954(1954-09-21) (64 роки)
Токіо, Японія
Політична партіяЛіберально-демократична партія
ДружинаАкіє Абе
s-abe.or.jp

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

А́бе Сіндзо́, або А́бе Шіндзо́ (яп. 安倍 晋三, あべしんぞう, МФА[abe ɕin(d)zoː]; нар. 21 вересня 1954(19540921)) — японський політик, прем'єр-міністр Японії, голова Ліберально-демократичної партії Японії (ЛДП) (20062007, з 26 грудня 2012). Наймолодший прем'єр в історії країни; перший, який народився після Другої світової війни. Представник роду Абе з Наґато. Народився у Токіо, Японія. Син міністра іноземних справ Абе Шінтаро (1924—1991). Онук депутата Абе Кана (1894—1946). Випускник юридичного факультету університету Сейкей (1977). Стажувався в США. Працював у Kobe Steel (19791982), згодом зайнявся політикою, став секретарем батька-міністра. Депутат Палати представників від ЛДП (з 1993). Головний секретар і речник Кабінету міністрів (20052006). Належить до консервативного крила ЛДП. Провів успішні реформи на підтримку великого японського бізнесу (так звана абеноміка), стримав економічне падіння 2000-х років. Намагається змінити Конституцію Японії, аби перетворити Сили Самооборони на повноцінні збройні сили. В зовнішній політиці орієнтується на тісний військово-політичний союз із США, ізоляцію Північної Кореї, поверненні північних островів від Росії. У лівій, китайській і корейській пресі позиціонується як націоналіст-ревізоніст, що прагне перегляду світопорядку в Азії, сформованого після Другої світової війни. Підтримує тісні особисті зв'язки з американським президентом Трампом і російським президентом Путіним[1][2].

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у сім'ї політика. Він вивчав політологію у Японії та США.

До 1982 року Абе працював у приватному секторі, після чого поступив на урядову службу. Він увійшов до японського політикуму у 1993 році, вигравши вибори до Парламенту у префектурі Ямаґуті. Абе працював під керівництвом двох прем'єр міністрів — Морі Йосіро і Коїдзумі Дзюнітіро. В уряді останнього він займав посаду держсекретаря кабінету міністрів. Абе здобув широку всенародну підтримку завдяки твердій позиції стосовно Північної Кореї, що забезпечило йому перемогу на виборах голови Ліберально-демократичної партії Японії і відкрило шлях до створення власного уряду.

Прем'єр Абе продовжив економічний курс попередника Коїдзумі Дзюнітіро і спромігся покращити відносини з КНР і Південною Кореєю, які погіршились за останні 5 років, через візити японських урядовців до святилища Ясукуні. Уряд Абе провів через Парламент законопроект реформи освіти в Японії. Через неспроможність вирішити наболілі соціальні питання з пенсійною реформою, його партія програла вибори до Палати радників Парламенту Японії 30 липня 2007 року, поступившись більшістю місць.

У вересні заявив про відмову посади прем'єра у зв'язку з ослабленим здоров'ям, передавши 25 вересня 2007 року кермо правління у ЛДП і країні Фукуді Ясуо.

У кінці 2012 року Ліберально-демократична партія Японії повернула владу, яка до того належала демократам, на дострокових парламентських виборах. Впевнена перемога на цих виборах дозволила ліберал-демократам сформувати свій уряд, на чолі якого став Абе Шіндзо, що напередодні знову очолив партію[3].

5 червня 2015 року Абе Шіндзо відвідав із офіційним візитом Київ. В історії японсько-українських відносин це був перший візит японського посадовця рангу прем'єр-міністра до України[4].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Абе Сіндзо