Цибора Віталій Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Цибора Віталій Вікторович
UA-OR2-PVT-GSB-H(2015).png Старший солдат
Цибора Віталій Вікторович.jpg
Загальна інформація
Народження 6 жовтня 1993(1993-10-06)
Україна Мовчанівка, Житомирська область
Смерть 24 червня 2014(2014-06-24) (20 років)
Україна Панченкове, Луганська область
Військова служба
Роки служби 2013—2014
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Emblem of the Ukrainian Ground Forces.svg Сухопутні війська
Рід військ БЕ МЕХ (2016).png Механізовані війська
Формування
72 ОМБр (1).png
72 ОМБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Logo YouTube por Hernando.svg Герої не вмирають! Віталій Цибора // Телеканал Житомир, 26 листопада 2014

Віта́лій Ві́кторович Цибора (нар. 6 жовтня 1993(19931006), с. Мовчанівка, Ружинський район Житомирська область, Україна — пом. 24 червня 2014, с. Панченкове, Довжанський район, Луганська область, Україна) — український військовослужбовець, старший солдат Збройних сил України.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився 1993 року в селі Мовчанівка на Житомирщині. В 13 років втратив батька, після смерті якого мати самотужки виховувала двох дітей. У дитинстві захоплювався колекціюванням: ретельно збирав марки, монети, фантики, етикетки. З 1999 по 2008 навчався у Мовчанівській загальноосвітній школі. Улюбленими предметами були точні науки, на дозвіллі любив складати моделі машин, кораблів, літаків із журналу «Конструктор», відслідковував цікаві технічні відкриття. Неодноразово брав участь у предметних олімпіадах районного рівня. 2012 року закінчив Житомирський технологічний коледж Київського національного університету будівництва та архітектури за спеціальністю «Програмування для електронно-обчислювальної техніки та автоматизованих систем». Не знайшовши роботи за фахом, вирішив піти на військову службу.

26 березня 2013 року призваний на військову службу за контрактом Ружинським районним військкоматом, — уклав контракт на три роки.

Старший солдат, кулеметник 1-ї механізованої роти 1-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади, в/ч А2167, м. Біла Церква.

У зв'язку з російською збройною агресією проти України підрозділи 1-го механізованого батальйону виконували завдання в рамках антитерористичної операції на кордоні з РФ, з метою забезпечення охорони та оборони на ділянці східного державного кордону задля уникнення потрапляння в Україну російських бандформувань та зброї.

Від початку березня виконував завдання із захисту Батьківщини, з травня ніс службу на блокпостах та опорних пунктах у Довжанському районі (на той час — Свердловський район) Луганської області.

Загинув в часі «перемир'я» в результаті обстрілу блокпосту поблизу с. Панченкове. Коли рота поверталася з бойового чергування, російські бойовики несподівано почали обстріл з мінометів та ПТРК. Протитанкова керована ракета поцілила у БМП-2, загинув молодший сержант Олексій Приходько, старший солдат Віталій Цибора від отриманих важких поранень помер на місці, троє бійців зазнали поранень — кримчанин сержант Олександр Чухліб, солдати Сергій Борисенко та Артем Мирський[1][2][3].

27 червня похований на кладовищі рідного села Мовчанівка[4][5][6][7].

Без Віталія лишились мати Валентина Вікторівна і старша сестра.

Нагороди та вшанування[ред.ред. код]

29 вересня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[8].

У вересні 2014 року в селі Мовчанівка на вході до будівлі Мовчанівської ЗОШ відкрито меморіальну дошку на честь випускника школа Віталія Цибори[9].

20 травня 2016 року розпорядженням № 140 голови Житомирської ОДА вул. Будьонного у с. Мовчанівка перейменовано на вулицю Віталія Цибори[10].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Бойовики напали на опорний пункт АТО. Є загиблі та поранені // Українська правда, 24 червня 2014
  2. Білоцерківців серед загиблих і поранених 72 ОМБР немає // «БЦ News», 26 червня 2014
  3. Білоцерківську окрему механізовану бригаду атакувалина YouTube // bctv, 26 червня 2014
  4. В Житомирській області земляки загиблого військового встановлять меморіальну дошку на школі, де він вчився // «Житомир.info», 27 червня 2014
  5. Перестало битися серце військовослужбовця Віталія Цибора, але не перестане жити пам'ять про нього в наших серцях // сайт Міністерства оборони України
  6. На Житомирщині на честь загиблого 20-річного бійця АТО назвуть вулицю // ТСН, 27 червня 2014
  7. Загиблого контрактника з Житомирщини провели в останню путьна YouTube // 5 канал, 27 червня 2014
  8. Указ Президента України від 29 вересня 2014 року № 747/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
  9. На трьох школах Житомирської області встановили меморіальні дошки загиблим військовим // «Житомир.info», 22 вересня 2014
  10. Розпорядження голови ОДА: перелік перейменованих вулиць // Житомирська ОДА, 3 червня 2016

Джерела[ред.ред. код]