Чарльз Голройд
Чарльз Голройд | |
---|---|
![]() | |
Народився |
9 квітня 1861[1][2][…] Лідс, Західний Йоркшир, Велика Британія |
Помер |
17 листопада 1917[1][2][…] (56 років) Лондон, Сполучене Королівство |
Країна |
![]() |
Діяльність | художник, графік, куратор мистецької виставки, мистецтвознавець, візуальний митець, куратор |
Галузь | образотворче мистецтво[5] |
Знання мов | англійська[6][5] |
Роки активності | 1876[1] — 1917[1] |
У шлюбі з | Фанні Голройд |
Нагороди | |
Сер Чарльз Голройд (англ. Charles Holroyd; 9 квітня 1861 — 17 листопада 1917) — англійський художник і куратор. Хранитель галереї Тейт з 1897 по 1906 рік і директор Національної галереї з 1906 по 1916 рік.
Біографічні відомості[ред. | ред. код]
Ранні роки[ред. | ред. код]

Чарльз Голройд народився в Поттерньютоні, Лідс, навчався в гімназії Лідса, а потім у Йоркширському науковому коледжі на гірничому інженерному факультеті[7]. З 1880 по 1884 рік він здобув художню освіту під керівництвом професора Альфонса Легро в школі образотворчого мистецтва Слейда Університетського коледжу Лондона, викладаючи там з 1885 по 1891 роки[7]. Голройд, Вільям Странґ і Дж. Б. Кларк є трьома учнями Легро, згаданими в «Історії гравіювання та офорту» (англ. A History of Engraving and Etching) Артура М. Гінда[8].
Після шести місяців у Ньюліні, де він написав свою першу картину, виставлену в Королівській академії мистецтв, «Рибалки лагодять вітрила» (англ. Fishermen Mending a Sail; 1885), він отримав стипендію на подорож і два роки навчався в Італії, перебування там сильно вплинуло на його мистецтво[9]. У Римі він познайомився із художницею Фанні Фаншо Макферсон, з якою вони одружилися 1891 року[7]. 21 вересня 1892 року у них народився єдиний син, Майкл (англ. Michael)[10].
Повернувшись на запрошення Легро, він працював два роки асистентом-майстром у школі образотворчого мистецтва Слейда, де присвятив себе живопису та офорту[9].
Кар'єра[ред. | ред. код]
Серед його картин можна назвати «Смерть Торріджано» (англ. The Death of Torrigiano; 1886), «Король-сатир» (англ. The Satyr King; 1889), «Вечеря в Еммаусі» (англ. The Supper at Emmaus) і, мабуть, найкращу його картину «Пан і селяни» (англ. Pan and Peasants; 1893)[9].
Для церкви Авелі, в Ессексі, він написав триптих для вівтаря «Поклоніння пастухів» (англ. The Adoration of the Shepherds) із бічними секціями, що представляють «Святого Михаїла» та «Святого Гавриїла», а також розробив вікно «Воскресіння» (англ. The Resurrection). Його портрети, такі як «портрет Ґ. Ф. Воттса» (англ. GF Watts, RA), королівського академіка, зроблений у манері Легро, демонструють значну гідність і відмінність[9].
Голройд став відомим як гравер з винятковими здібностями, поєднуючи силу з делікатністю та глибокими технічними знаннями в мистецтві. Серед найвідоміших робіт — серії «Монте-Олівето» (англ. Monte Oliveto), «Ікар» (англ. Icarus), «Монте-Субасіо» (англ. Monte Subasio) та «Єва» (англ. Eve), а також роботи «Втеча до Єгипту» (англ. The Flight into Egypt), «Блудний син» (англ. The Prodigal Son), «Сарай на Тадворт-Коммон» (англ. A Barn on Tadworth Common; вигравіровано просто неба) і «Шторм» (англ. The Storm). Його вигравірувані голови професора Легро, лорда Леонарда Кортні, а також «Ніч» (англ. Night), викликають захоплення як знаннями, так і подобою. Його основна робота методом «сухої голки» — «Купальниця» (англ. The Bather)[9].
Відповідно до одинадцятого видання Британської енциклопедії[9]:
![]() |
[у] всіх своїх роботах Голройд демонструє дивовижну щирість, тонке відчуття композиції та стилю, поєднане з незалежним і сучасним почуттям
Оригінальний текст (англ.) [i]n all his work Holroyd displays an impressive sincerity, with a fine sense of composition, and of style, allied to independent and modern feeling |
![]() |
У 1897 році його призначили першим хранителем Національної галереї британського мистецтва (Тейт)[11][12], а після виходу на пенсію сера Едварда Пойнтера в 1906 році він дістав посаду директора Національної галереї[9]. Багато важливих доповнень до колекції зроблено під час його керівництва, головним з них була «Венера Рокебі» Веласкеса. Він також організував передачу значної частини спадщини Вільяма Тернера до галереї Тейт[13].
Голройд був членом Міжнародного товариства скульпторів, художників і граверів[14], посвячений у лицарі в 1903 році[15]. Він був активним членом Гільдії робітників мистецтва і був обраний майстром у 1905 році[16]. Його робота «Мікель Анджело Буонарроті» (англ. Michael Angelo Buonarotti; Лондон, Дакворт, 1903) є науковою працею справжньої цінності. Помер 19 листопада 1917 року[17].
Виноски[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г RKDartists
- ↑ а б Charles Holroyd — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б Czech National Authority Database
- ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- ↑ а б в Herring, Sarah (30 травня 2013) [2004]. «Holroyd, Sir Charles (1861–1917)». Oxford Dictionary of National Biography (online вид.). Oxford University Press. doi:10.1093/ref:odnb/33961. (Необхідна підписка або членство в публічній бібліотеці Сполученого Королівства .)
- ↑ Arthur Mayger Hind, A History of Engraving and Etching from the fifteenth century to the year 1914 (Courier, new impression, 2011), p. 387
- ↑ а б в г д е ж
Одне або декілька з попередніх речень включає текст з публікації, яка тепер знаходиться у суспільному надбанні: Hugh Chisholm, ред. (1911) «Holroyd, Sir Charles» // Encyclopædia Britannica (11th ed.) V. 13 Cambridge University Press p. 618 (англ.)
- ↑ Roger Morgan (2021). Sir Charles and Lady Frances Holroyd. Artists resident in Epsom for some years around 1900 (англ.). eehe.org.uk.
- ↑ "No. 26884". The London Gazette. 20 August 1897. p. 4677.
- ↑ "No. 26888". The London Gazette. 3 September 1897. p. 4944.
- ↑ Chisholm, Hugh, ed. (1922). "Holroyd, Charles". Encyclopædia Britannica. Vol. 31 (12th ed.). London & New York: The Encyclopædia Britannica Company. p. 381.
- ↑ The International Society of Sculptors, Painters and Gravers. Mapping the Practice and Profession of Sculpture in Britain and Ireland 1851–1951. Glasgow University. Процитовано 31 травня 2013.
- ↑ "No. 27630". The London Gazette. 29 December 1903. p. 8563.
- ↑ The Years Art. 1905. с. 142.
- ↑ "No. 30551". The London Gazette. 1 March 1918. p. 2659.
Для подальшого читання[ред. | ред. код]
- Dodgson, Campbell Sir Charles Holroyd's Etchings The Print Collector's Quarterly 1923 Oct Vol 10, No. 3, p309.
- Dodgson, Campbell Etchings of Sir Charles Holroyd (Catalogue — partial) The Print Collector's Quarterly 1923 Oct Vol 10, No. 3, p322.
- Dodgson, Campbell Etchings of Sir Charles Holroyd (Catalogue, continued) The Print Collector's Quarterly 1923 Dec Vol 10, No. 4, p347
Посилання[ред. | ред. код]
- Роботи авторства чи про Чарльза Голройда у Вікіджерелах
- 6 мистецьких робіт на сайті Art UK
- Роботи Чарльза Голройда у проєкті «Гутенберг»
- Роботи авторства чи про Чарльза Голройда в Інтернет-архіві
- 287 принтів Голройда на artistarchive.com
|