Чемпіонат світу з настільного тенісу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Чемпіонати світу з настільного тенісу — змагання найсильніших майстрів настільного тенісу, організовувані Міжнародною федерацією цього виду спорту (ITTF).

Історія чемпіонатів світу[ред. | ред. код]

Старт чемпіонатів світу з настільного тенісу був даний у грудні 1926 року в лондонському залі «Меморіел Хол». Майстри малої ракетки з семи країн розіграли п'ять комплектів медалей: в чоловічому командному, чоловічому та жіночому одиночному, чоловічому і змішаному парному розрядах. З наступної першості у програмі з'явилися жіночі парні змагання, з 1933 року — жіночі командні. До 1957 року світові першості проводилися щорічно, а з 1959 — раз на два роки, що було пов'язано з початком розіграшів чемпіонатів Європи.

45-й чемпіонат світу через неможливість його проведення в Югославії розтягнувся на два роки, причому ITTF вперше розділила особисті і командні змагання: в 1999 році медалі в особистих видах були розіграні в Ейндховені, а в командних — в 2000-му в Куала-Лумпурі. У 2001 році в Осаці пройшов останній особисто-командний чемпіонат, 47-і першості світу були зіграні вже в різних містах і в різний час. У 2001 році було прийнято ще одне важливе рішення: починаючи з Парижу -2003 у парному розряді заборонена участь інтернаціональних дуетів.

Призи чемпіонатів світу[ред. | ред. код]

На чемпіонатах світу крім медалей розігруються перехідні Кубки. Переможцю чоловічих одиночних змагань з ініціативи Корті Вудкока вручається Ваза Святого Брайда (за назвою лондонського клубу настільного тенісу при інституті Св. Брайда). Першим тенісистом, нагородженим цим призом, став у 1929 році легендарний Фред Перрі, який згодом три рази й останнім з англійців перемагав на Вімблдонському турнірі. У 1931 році президентом Угорської асоціації настільного тенісу Гаспаром Гейтсом установлений приз для переможниць жіночих одиночних змагань.

На 14-му чемпіонаті світу (1947) шах Ірану підніс організатором свій кубок з пропозицією вручати його найкращій чоловічій парі світу. У 1948 році чемпіонкам жіночих парних змагань був вперше вручено Трофей І. Д. Поупа, почесного секретаря ITTF. З цього ж року переможці турніру в міксті нагороджуються перехідним призом Хейдусека, заснованим секретарем Чехословацького союзу настільного тенісу Зденеком Хейдусеком.

Переможці змагань серед чоловічих команд із самого першого чемпіонату світу нагороджуються Кубком леді Свейтлінг, а найкращі жіночі команди — Кубком Марселя Корбійона, віце-президента ITTF і президента Французької федерації настільного тенісу.

Переможці чемпіонатів світу[ред. | ред. код]

В історії першостей планети можна виділити цілі епохи практично повної гегемонії представників однієї країни. До 1950-х років законодавцями мод були європейці, особливо багато перемог здобули спортсмени з Угорщини. У 1930, 1931, 1933 рр. угорські тенісисти перемагали у всіх видах програми, а в 1935 році найсильніший майстер того часу Віктор Барна в рамках одної першості завоював 4 золоті медалі, встановивши рекорд, який у зв'язку з поділом особистих і командних чемпіонатів світу вже ніколи не буде побитий.

У 1952 році почалася нова епоха в розвитку гри — чемпіонат світу вперше проходив в Азії і вперше виступили на світовій першості японські гравці, які завоювали чотири «золота» з семи. Там же, в Бомбеї, у боротьбі за звання найсильніших у світі дебютували китайські тенісисти, проте перший титул чемпіонів світу їм дістався в 1959-му — на чемпіонаті світу в Дортмунді. Найсильнішим в одиночному розряді став Жун Готуань. На наступній першості, що проходив через два роки в Пекіні, господарі завоювали 3 вищих титули з семи, в 1965-му — вже 5. У 1967 і 1969 рр. спортсмени з Піднебесної за політичними мотивами на чемпіонатах світу не участі не брали, але згодом суперництво представників азійської школи було продовжено.

Чемпіонат світу 1969 року в Мюнхені став найуспішнішим для спортсменів з СРСР: Зоя Руднова і Світлана Грінберг перемогли у парному розряді і в команді, до якої також входили Рита Погосова і Лайма Амеліна. Через 6 років Станіслав Гомозков та Тетяна Фердман святкували перемогу в міксті на турнірі в Калькутті.

З 1980-х років перевага майстрів малої ракетки з Китаю стає переважаючою. Окремі чемпіонати світу приносили все ж успіх європейцям, перш за все великому поколінню шведських гравців. Проте загальну тенденцію нечисленні винятки не порушили — китайська гегемонія в настільному тенісі, особливо в жіночому, існує і продовжує набирати обертів.

Особисті змагання[ред. | ред. код]

Одиночний розряд Парний розряд Мікст
Чоловіки
Ваза св. Брайда
Жінки
Приз Гейста
Чоловіки
Кубок Ірану
Жінки
Трофей Поупа
Приз Хейдусека
1926/27
Лондон
Роланд Якобі Марія Меднянські Роланд Якобі
Даніель Печі
Золтан Мехловіч
Марія Меднянські
1928
Стокгольм
Золтан Мехловіч Марія Меднянські Австрія Альфред Лебстер
Австрія Роберт Тум
Марія Меднянські
Австрія Фанкетте Фламм
Золтан Мехловіч
Марія Меднянські
1929
Будапешт
Англія Фред Перрі Марія Меднянські Віктор Барна
Міклош Шабадош
Німеччина Еріка Метцгер
Німеччина Мона Рюстер
Іштван Келен
Анне Шипош
1930
Берлін
Віктор Барна Марія Меднянські Віктор Барна
Міклош Шабадош
Марія Меднянські
Анне Шипош
Міклош Шабадош
Марія Меднянські
1931
Будапешт
Міклош Шабадош Марія Меднянські Віктор Барна
Міклош Шабадош
Марія Меднянські
Анне Шипош
Міклош Шабадош
Марія Меднянські
1932
Прага
Віктор Барна Анне Шипош Віктор Барна
Міклош Шабадош
Марія Меднянські
Анне Шипош
Віктор Барна
Анне Шипош
1933
Баден
Віктор Барна Анне Шипош Віктор Барна
Шандор Гланч
Марія Меднянські
Анне Шипош
Іштван Келен
Марія Меднянські
1934
Париж
Віктор Барна Чехословаччина Мария Кеттнерова Віктор Барна
Міклош Шабадош
Марія Меднянські
Анне Шипош
Міклош Шабадош
Марія Меднянські
1935
Лондон
Віктор Барна Чехословаччина Мария Кеттнерова Віктор Барна
Миклош Шабадош
Марія Меднянські
Анне Шипош
Віктор Барна
Анне Шипош
1936
Прага
Чехословаччина Станіслав Коларж Рут Ааронс Джеймс Макклюр
Роберт Блеттнер
Чехословаччина Марія Кеттнерова
Чехословаччина Марія Шмідова
Чехословаччина Мирослав Хамер
Чехословаччина Гертруда Клейнова
1937
Баден, Відень
Австрія Ріхард Бергман Рут Ааронс і
Австрія Труді Прітці
Джеймс Макклюр
Роберт Блэттнер
Чехословаччина Власта Депетрисова
Чехословаччина Віра Вотрубкова
Чехословаччина Богуміл Ваня
Чехословаччина Віра Вотрубкова
1938
Лондон
Чехословаччина Богуміл Ваня Австрія Труді Прітці Сол Шифф
Джеймс Макклюр
Чехословаччина Власта Депетрисова
Чехословаччина Віра Вотрубкова
Ласло Беллак
Англія Енді Вудхед
1939
Каїр
Австрія Ріхард Бергман Чехословаччина Власта Депетрисова Віктор Барна
Австрія Річард Бергман
Хільде Буссман
Труде Прітці
Чехословаччина Богумил Ваня
Чехословаччина Вера Вотрубкова
1947
Париж
Чехословаччина Богуміл Ваня Гізелла Фаркаш Чехословаччина Богуміл Ваня
Чехословаччина Адольф Шляр
Гізелла Фаркаш
Труде Прітці
Ференц Шоош
Гізелла Фаркаш
1948
Лондон
Австрія Ріхард Бергман Гізелла Фаркаш Чехословаччина Богуміл Ваня
Чехословаччина Ладислав Штіпек
Англія Маргарет Френкс
Англія Віра Томас
Англія Річард Майлс
Англія Тельма Толл
1949
Стокгольм
Англія Джонні Ліч Гізелла Фаркаш Чехословаччина Іван Андреадіс
Чехословаччина Франтішек Токарж
Гізелла Фаркаш
Шотландія Елен Елліот
Ференц Шидо
Гізелла Фаркаш
1950
Будапешт
Австрія Ріхард Бергман Анжеліка Розяну Ференц Шидо
Ференц Шоош
Англія Дора Береджі
Шотландія Елен Елліот
Ференц Шидо
Гізелла Фаркаш
1951
Відень
Англія Джонні Ліч Анжеліка Розяну Чехословаччина Богуміл Ваня
Чехословаччина Іван Андреадіс
Англія Діана Роу
Англія Розалін Роу
Чехословаччина Богуміл Ваня
Анжеліка Розяну
1952
Бомбей
Хиродзі Сато Анжеліка Розяну Норікадзу Фудзі
Тадакі Хаясі
Сідзукі Нарахара
Томі Нісімура
Ференц Шидо
Анжеліка Розяну
1953
Бухарест
Ференц Шидо Анжеліка Розяну Ференц Шидо
Йозеф Коціан
Гізелла Фаркаш
Анжеліка Розяну
Ференц Шидо
Анжеліка Розяну
1954
Лондон
Ітіро Огімура Анжеліка Розяну Жарко Долінар
Вілім Харангозо
Англія Діана Роу
Англія Розалін Роу
Чехословаччина Іван Андреадіс
Гізелла Фаркаш
1955
Утрехт
Тосіакі Танака Анжеліка Розяну Чехословаччина Ладислав Штіпек
Чехословаччина Іван Андреадіс
Анжеліка Розяну
Елла Целлєр
Кальман Шепеші
Єва Коціан
1956
Токіо
Ітіро Огімура Томі Окава Ітіро Огімура
Йосіо Томіта
Анжеліка Розяну
Елла Целлєр
Ервін Кляйн
Ло Нойбергер
1957
Стокгольм
Тосіакі Танака Фудзі Егуті Чехословаччина Ладислав Штіпек
Чехословаччина Іван Андреадіс
Агнеш Шимон
Лівія Мошоці
Ітіро Огімура
Фудзі Егуті
1959
Дортмунд
КНР Жун Готуань Кіміо Мацудзакі Ітіро Огімура
Теруо Муракамі
Кадзуко Ямаїдзумі
Таеко Намба
Ітіро Огімура
Фудзі Егути
1961
Пекін
КНР Чжуан Цзедун КНР Цю Чжунху Кодзі Кімура
Нобуя Хосіно
Марія Александру
Георгіта Пітіка
Ітіро Огімура
Японія Кіміо Мацудзакі
1963
Прага
КНР Чжуан Цзедун Кіміо Мацудзакі КНР Чжан Селінь
КНР Ван Чжилян
Кіміо Мацудзакі
Масако Секі
Кодзі Кімура
Кадзуко Ямаїдзумі
1965
Любляна
КНР Чжуан Цзедун Наоко Фукадзу КНР Сюй Іьшэен
КНР Чжуан Цзедун
КНР Лінь Хуейцін
КНР Чжен Міньчжи
Кодзі Кімура
Масако Секі
1967
Стокгольм
Нобукіхо Хасегава Сатіко Морісава Швеція Ханс Альсер
Швеція Кьєлл Юханссон
Саеко Хірота
Сатіко Морісава
Нобухіко Хасегава
Норіко Яманака
1969
Мюнхен
Сігео Іто Тосіко Кавада Швеція Ханс Альсер
Швеція Кьєлл Юханссон
СРСР Зоя Руднова
СРСР Світлана Грінберг
Нобухіко Хасегава
Ясуко Конно
1971
Нагоя
Швеція Стеллан Бенгтссон КНР Лінь Хуейцін Угорщина Іштван Йонер
Угорщина Тібор Клампар
КНР Чжен Миньчжи
КНР Лінь Хуейцін
КНР Чжан Селінь
КНР Лінь Хуейцін
1973
Сараєво
КНР Сі Еньтін КНР Ху Юйлань Швеція Стеллан Бенгтссон
Швеція Кьєлл Юханссон
Марія Александру
Міхо Хамада
КНР Лян Гелян
КНР Лі Лі
1975
Калькутта
Угорщина Іштван Йонер Північна Корея Пак Юн Сун Угорщина Іштван Йонер
Угорщина Габор Гергеї
Марія Александру
Соко Такахасі
СРСР Станіслав Гомозков
СРСР Тетяна Фердман
1977
Бірмінгем
Міцуро Коно Північна Корея Пак Юн Сун КНР Лі Чженьши
КНР Лян Гелян
Північна Корея Пак Йон Ок
КНР Ян Ін
Франція Жак Секретен
Франція Клод Бержере
1979
Пхеньян
Сейдзі Оно КНР Ге Сінай Драгутін Шурбек
Антон Стипанчіч
КНР Чжан Лі
КНР Чжан Дейн
КНР Лян Гелян
КНР Ге Сінай
1981
Новий Сад
КНР Го Юехуа КНР Тун Лін КНР Цай Чженьхуа
КНР Лі Чженьши
КНР Цао Яньхуа
КНР Чжан Дейн
КНР Се Сайке
КНР Хуан Цзюньцюнь
1983
Токіо
КНР Го Юехуа КНР Цао Яньхуа Зоран Калініч
Драгутін Шурбек
КНР Дай Лілі
КНР Шень Цзяньпін
КНР Го Юехуа
КНР Ні Сялянь
1985
Гетеборг
КНР Цзян Цзялян КНР Цяо Яньхуа Швеція Мікаель Аппельгрен
Швеція Ульф Карлссон
КНР Дай Лілі
КНР Ген Ліцзюань
КНР Цай Чженьхуа
КНР Цао Яньхуа
1987
Делі
КНР Цзян Цзялян КНР Хе Чжилі КНР Чень Лунцань
КНР Вей Цюнгуан
Південна Корея Хьон Джонхва
Південна Корея Ян Йонджа
КНР Ху Цзюнь
КНР Ген Ліцзюань
1989
Дортмунд
Швеція Ян-Уве Вальднер КНР Цяо Хун ФРН Йорг Росскопф
ФРН Штеффен Фетцнер
КНР Цяо Хун
КНР Ден Япін
Південна Корея Ю Намгю
Південна Корея Хьон Джонхва
1991
Тіба
Швеція Йорген Перссон КНР Ден Япін Швеція Петер Карлссон
Швеція Томас фон Шееле
КНР Чень Цзихе
КНР Гао Цзюнь
КНР Ван Тао
КНР Лю Вей
1993
Гетеборг
Франція Жан-Філіпп Гасьєн Південна Корея Хьон Джонхва КНР Ван Тао
КНР Люй Лінь
КНР Лю Вей
КНР Цяо Юньпін
КНР Ван Тао
КНР Лю Вей
1995
Тяньцзінь
КНР Кун Лінху КНР Ден Япін КНР Ван Тао
КНР Люй Лінь
КНР Ден Япін
КНР Цяо Хун
КНР Ван Тао
КНР Лю Вей
1997
Манчестер
Швеція Ян-Уве Вальднер КНР Ден Япін КНР Кун Лінху
КНР Лю Голян
КНР Ден Япін
КНР Ян Ін
КНР Лю Голян
КНР У На
1999
Ейндховен
КНР Лю Голян КНР Ван Нань КНР Кун Лінху
КНР Лю Голян
КНР Ван Нань
КНР Лі Цзюй
КНР Ма Лінь
КНР Чжан Інін
2001
Осака
КНР Ван Ліцінь КНР Ван Нань КНР Ван Ліцінь
КНР Янь Сень
КНР Ван Нань
КНР Лі Цзюй
КНР Цинь Чжицзянь
КНР Ян Ін
2003
Париж
Австрія Вернер Шлагер КНР Ван Нань КНР Ван Ліцінь
КНР Янь Сень
КНР Ван Нань
КНР Чжан Інін
КНР Ма Лінь
КНР Ван Нань
2005
Шанхай
КНР Ван Ліцінь КНР Чжан Інін КНР Кун Лінху
КНР Ван Хао
КНР Ван Нань
КНР Чжан Інін
КНР Ван Ліцінь
КНР Гуо Юе
2007
Загреб
КНР Ван Ліцінь КНР Гуо Юе КНР Чень Ці
КНР Ма Лінь
КНР Ван Нань
КНР Чжан Інін
КНР Ван Ліцінь
КНР Гуо Юе
2009
Йокогама
КНР Ван Хао КНР Чжан Інін КНР Чень Ці
КНР Ван Хао
КНР Гуо Юе
КНР Лі Сяося
КНР Лі Пін
КНР Цао Чжень
2011
Роттердам
КНР Чжан Цзіке КНР Дін Нін КНР Ма Лун
КНР Сюй Сінь
КНР Гуо Юе
КНР Лі Сяося
КНР Чжан Чао
КНР Цао Чжень
2013
Париж
КНР Чжан Цзіке КНР Лі Сяося Республіка Китай Чуан Чі-Юань
Республіка Китай Чень Чіень-Ань
КНР Гуо Юе
КНР Лі Сяося
Північна Корея Кім Хьок Бон
Північна Корея Кім Єн
2015
Сучжоу
КНР Ма Лун КНР Дін Нін КНР Сюй Сінь
КНР Чжан Цзіке
КНР Лю Шівень
КНР Чжу Юйлін
КНР Сюй Синь
Південна Корея Ян Хаюн

Командні змагання[ред. | ред. код]

Чоловіки Жінки
1926/27 (Лондон) Угорщина
1928 (Стокгольм) Угорщина
1929 (Будапешт) Угорщина
1930 (Берлін) Угорщина
1931 (Будапешт) Угорщина
1932 (Прага) Чехословаччина Чехословаччина
1933 (Баден) Угорщина
1934 (Париж) Угорщина Німеччина
1935 (Лондон) Угорщина Чехословаччина Чехословаччина
1936 (Прага) Австрія Австрія Чехословаччина Чехословаччина
1937 (Баден, Відень) США США
1938 (Лондон) Угорщина Чехословаччина Чехословаччина
1939 (Каїр) Чехословаччина Чехословаччина Німеччина
1947 (Париж) Чехословаччина Чехословаччина Англія Англія
1948 (Лондон) Чехословаччина Чехословаччина Англія Англія
1949 (Стокгольм) Угорщина США
1950 (Будапешт) Чехословаччина Чехословаччина Румунія
1951 (Відень) Чехословаччина Чехословаччина Румунія
1952 (Бомбей) Угорщина Японія
1953 (Бухарест) Англія Англія Румунія
1954 (Лондон) Японія Японія
1955 (Утрехт) Японія Румунія
1956 (Токіо) Японія Румунія
1957 (Стокгольм) Японія Японія
1959 (Дортмунд) Японія Японія
1961 (Пекін) КНР КНР Японія
1963 (Прага) КНР КНР Японія
1965 (Любляна) КНР КНР КНР КНР
1967 (Стокгольм) Японія Японія
1969 (Мюнхен) Японія СРСР СРСР
1971 (Нагоя) КНР КНР Японія
1973 (Сараєво) Швеція Швеція Південна Корея Південна Корея
1975 (Калькутта) КНР КНР КНР КНР
1977 (Бірмінгем) КНР КНР КНР КНР
1979 (Пхеньян) Угорщина Угорщина КНР КНР
1981 (Новий Сад) КНР КНР КНР КНР
1983 (Токіо) КНР КНР КНР КНР
1985 (Гетеборг) КНР КНР КНР КНР
1987 (Делі) КНР КНР КНР КНР
1989 (Дортмунд) Швеція Швеція КНР КНР
1991 (Тіба) Швеція Швеція Північна Корея Північна Корея
1993 (Гетеборг) Швеція Швеція КНР КНР
1995 (Тяньцзінь) КНР КНР КНР КНР
1997 (Манчестер) КНР КНР КНР КНР
2000 (Куала-Лумпур) Швеція Швеція КНР КНР
2001 (Осака) КНР КНР КНР КНР
2004 (Доха) КНР КНР КНР КНР
2006 (Бремен) КНР КНР КНР КНР
2008 (Гуанчжоу) КНР КНР КНР КНР
2010 (Москва) КНР КНР Сінгапур Сінгапур
2012 (Дортмунд) КНР КНР КНР КНР
2014 (Токіо)

Посилання[ред. | ред. код]